bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Джо Тьопфер: «Україна має змінитися або померти. Іншого шляху немає»
27.03.2014

 Наразі питання лідерства є актуальними для нашої країни. Пропонуємо ще один погляд на цю тему. Джо Тьопфер, німецький експерт з організаційного розвитку, в своєму ексклюзивному інтерв’ю для ГУРТа запропонував цікавий підхід до визначення лідерства, а також поділився своїми думками щодо того, які процеси зараз відбуваються в Україні.

 Джо Тьопфер – соціальний педагог, консультант з розвитку організацій та менеджменту. Джо працює як консультант-фрілансер у Німеччині та за кордоном. Головні напрямки роботи: фасилітація групової роботи, трансформації організацій, менеджмент організацій та зміни. Локація: Східна Європа. Член Інституту соціального менеджменту Сходу й Заходу, співзасновник товариства відкритого простору boscop (berlin open space cooperative).

ГУРТ: Пане Тьопфер, яку людину, на Вашу думку, можна вважати лідером?

- Просте визначення лідера – це той, за ким слідують інші. Чому слідують? Тому що лідер наділений певними якостями (властивостями). Мова йде не про лідерські навички, оскільки їх можна розвинути. Властивість лідера полягає в тому, що він здатен бачити те, чого не бачать інші. Тобто лідер – людина, котра має певні уявлення про майбутнє і ці її уявлення відображають і враховують бажання інших. Люди готові слідувати за лідером, оскільки не в змозі самостійно виразити певне бачення. Він завжди діє на основі пристрасті та відповідальності.

ГУРТ: Чи правильно я розумію, що лідерами народжуються? Невже неможливо виховати в собі лідера?

- Я майже не знаю тренінгів, на яких можуть навчити або допомогти розвинути лідерські якості. З ними треба народитися. А от лідерські навички можна розвивати. На подібних тренінгах і пропонується це робити. Навички лідера (наприклад, мистецтво говорити і переконувати, планувати проектну діяльність тощо) також дуже важливі. Проте їх сукупність у сумі не дає лідера. Потрібен ще один компонент – «лідерські якості», яким, на мій погляд, навчити неможливо.

ГУРТ: Чи багато справжніх лідерів у світі?

- Складно відповісти на це питання. Оскільки, за певних умов, лідером може бути кожна людина. Ми це можемо спостерігати щодня, наприклад, у побуті, сім’ї, релігійних спільнотах. Тут лідерство є функцією, яка притаманна людині протягом всього її життя. Людина проявляє себе як лідер у відповідній ситуації. Змінюється ситуація – змінюється лідер. Таке лідерство можна розглядати як функцію, яка передається від однієї людини до іншої. Процес передачі «лідерських повноважень» не планується, не вирішується, не прописується якимось чином. А відбувається природно. З настанням певних умов і певної ситуації, людина сама проявить себе. А потрапивши в іншу ситуацію, може знову бути не-лідером.

ГУРТ: Буває так, що лідерами прагнуть бути багато людей, оскільки це дає певні переваги та владу. Як тоді?

- Насправді, вигідно і доцільно бувати в різних ролях – лідера і не-лідера. Щоб бути лідером, потрібно самому вміти слідувати за сильною людиною. Якщо я знаю, що таке слідувати за іншим, то у мене краще вийде бути людиною, яка веде інших. І тут важливо не лише знати про це, а й вміти і самому відчувати, як це – слідувати за іншим.

ГУРТ: Лідерство в організації. Які тут діють закони?

- Треба усвідомлювати, що одна людина не може бути і лідером, і менеджером. На мій погляд, існує певна плутанина – дві функції (лідерська і менеджерська) часто переплітаються. Але це невиправдано. Вони потребують розділення, оскільки кожна передбачає свої завдання. Функція лідера – показати, куди йти. Функція менеджера (управлінця) – забезпечити ресурсами, щоб прийти туди, куди прагнемо.

Якщо в організації є розуміння, хто такий лідер і яким чином відбуваються процеси «набуття людиною лідерської функції», то вона може осмислено передавати цю функцію від одного свого співробітника до іншого у відповідних ситуаціях. Така організація є функціональною, вона зростає і розвивається. Якщо ж організація передає лідерську функцію людині, яка не спроможна її виконувати або не хоче цього робити, то така організація досить швидко може перетворитися на дисфункційну.

Кожна організація проходить життєвий цикл свого розвитку: народження – зростання – розквіт – занепад. На мою думку, показником того, що організація знаходиться у стадії занепаду, є загальна атмосфера. Коли співробітники зосереджені на внутрішніх конфліктах, боротьбі за владу та сфери впливу – це яскраве свідчення того, що організація наближається до свого кінця. Якщо ж організація хвилюється про те, як поліпшити свої послуги, задовольнити потреби клієнтів – вона розвивається. Це легко визначити – просто прийти і послухати, про що розмовляють колеги між собою. Процес занепаду можна призупинити через реформу – наприклад, з’являється третій співробітник і пропонує варіанти, як можна подбати про клієнтів. Така людина в даній ситуації є лідером, оскільки повідомляє, що потрібно організації для її розвитку, і не бере участі у внутрішніх суперечках та непорозуміннях.

ГУРТ: Будь-яка організація – це система. Якщо говорити про Україну як систему, в якій сьогодні відбуваються динамічні зміни, на що важливо звернути увагу?

- Якщо розглядати Україну як велику систему, то очевидно, що вона не відповідає існуючій конфігурації та тим умовам, в яких опинилась. Природнім шляхом відбулись трансформації. Маю сумніви, що це був осмислений, свідомий процес. Я розмірковую, відштовхуючись від досвіду мешканця Німеччини кінця 80-х – початку 90-х років, – у нас теж ніхто не очікував, що існуючий режим буде так швидко повалено. Нас просто дістала існуюча система, ми вийшли на вулиці і сказали: «Досить із нас!». В Україні теж все почалося з того, що люди вийшли на Майдан, щоб сказати «Стоп!» існуючому порядку. Вони висловили своє незадоволення, а це призвело до зміни всієї системи. Властивість будь-якої системи – адаптуватися до зовнішніх умов. Змінюються зовнішні умови – змінюється система. Якщо система не змінюється при змінених умовах – вона помирає. Адаптуватися, змінившись, або померти – іншого шляху немає.

ГУРТ: Велика кількість лідерів – це перевага чи те, що може завадити прийти до спільної мети?

- Сумніваюсь, що для 46 мільйонів українців одного лідера буде достатньо. Кожна субсистема потребує свого лідера. Такий лідер потрібен у сфері економіки, культури, освіти і т.д. Іншими словами, кожен намет, що стоїть на Майдані, потребує свого лідера, щоб вся система могла нормально функціонувати.

ГУРТ: На жаль, багатовікова історія України нараховує чимало випадків, коли саме конфлікти та непорозуміння усередині країни послаблювали її і робили незахищеною для зовнішнього ворога. Як уникнути суперечок між лідерами?

- Наведу приклад одного дослідження (Paul R. Lawrence, Jay W. Lorsch & Brown "Organization and Environment: Managing Differentiation and Integration"), яке було зроблено ще у 1968 році, проте не втратило своєї актуальності і сьогодні. У фокусі дослідників було три субсистеми однієї компанії: виробництво, розробка та продаж. У кожній з цих підсистем діють свої закони. Головна відмінність між ними – часова. Для виробництва притаманний «хвилинний режим» – якщо деталі та частини, які необхідні для появи цілого продукту відсутні у дану хвилину, то система не може нормально функціонувати. Відділ продажу працює у квартальному режимі – якщо до кінця кварталу не вдасться продати n-кількість товару, то система відчує певні труднощі. Відділ дослідження працює у п’ятирічному циклі: поки певне наукове дослідження, ноу-хау зі стадії ідеї потрапить до стадії впровадження та застосування, мине п’ять років. Таким чином, кожен з описаних відділів має свої закони і конфліктує один з одним. Дослідження полягало в тому, щоб з’ясувати, які з подібних компаній є більш успішними на ринку і чому. Виявилося, що більш успішними є компанії, які мають посередників (медіаторів) між відділами, котрі «примирюють» (медіюють) конфлікти та суперечності між ними, щоб організація могла функціонувати як одне ціле.

ГУРТ: Тобто Україні потрібні медіатори?

- В Україні також представлені субсистеми, які можуть конфліктувати. Варто було б подумати, яким чином медіювати їх між собою, щоб прийти до консенсусу. Зокрема, Marvin Weisbord говорить про те, що для розвитку компанії потрібно дотримуватись формули 3х3. Що мається на увазі? Наприклад, візьмемо згадувані вже три підсистеми – «дослідження», «виробництво» та «продаж». А тепер – визначимо з кожної по три представники – з топ-менеджменту, менеджерів середньої та найнижчої ланок. Таким чином, ми отримаємо дев’ять людей. Їх потрібно зібрати в одній кімнаті і поставити перед ними певні завдання. Якщо ці дев’ятеро дійдуть згоди, то їхні рішення, прийняті у такому складі, потім дуже легко втілити в організації, оскільки усі можливі точки зору враховані.

Я навів один з можливих способів медіації конфліктів, що виникають між підсистемами.

ГУРТ: Наразі Україна шукає шляхи та вектори свого подальшого розвитку. Ви працюєте з технологією Відкритого простору. Чи ефективна ця технологія, коли мова йде про великі системи – держави та країни?

- Німецькі фасилітатори про метод Відкритого простору (open space), жартуючи, говорять так: Відкритий простір – це величезна кава-брейк, де нічого не відбувається, якщо ніхто не бере на себе відповідальність. Якщо серйозно – ця технологія дозволяє різним соціальним групам знайти спільні точки дотику для вирішення складних проблем за короткий проміжок часу (три дні), тоді як за звичайних умов на це можуть піти роки, інколи десятки років.

Світова практика знає чимало прикладів застосування технології Відкритого простору для великих систем. Наприклад, свого часу, за ініціативи Міністерства закордонних справ Італії, було проведено біля 40 Відкритих просторів для знайдення консенсусу між Ізраїлем та Палестиною. Заходи відбувались у різних містах, і існувала певна «естафетність» між ними. Результатом кожного Відкритого простору є книга напрацювань учасників. І після кожного заходу напрацювання одних учасників передавались іншим для ознайомлення і доопрацювання. Ще один приклад: мусульманські та єврейські лідери зустрілись у Севільї для знаходження нових рішень та вирішення суперечностей у форматі Відкритого простору. Севілью було обрано як місце, де і мусульмани, і євреї мирно співіснували більше 400 років.

Ще приклад. Я маю досвід проведення Відкритого простору у Ферганській долині для учасників з Киргизстану, Узбекистану та Таджикистану. Всі вони зібралися для того, щоб обговорити майбутнє свого регіону. Під час першого дня Відкритого простору, було багато сліз та емоцій, оскільки в одному місці зібралися і агресори, і жертви. Другий і третій дні були дуже продуктивними – виявилось, що уявлення учасників одне про одного – це лише стереотипи. І одна, й інша сторона хоче миру. За ці три дні з учасниками відбулась значна трансформація. Наведу ще один приклад, який увійшов в історію, як Imaginе Chicago. На початку минулої декади Чикаго був депресивним регіоном, де процвітало безробіття. Виникла ідея провести серію Відкритих просторів, щоб змінити ситуацію. В результаті було проведено біля 40 заходів і знайдено рішення виходу з кризи. Посилаючись на досвід Чикаго, ініціативна група з Нікосії (столиця Кіпру розділена на дві частини – грецьку та турецьку) наразі прагне впроваджувати зміни і дійти консенсусу.  

Відкритий простір можна провести і для України як великої системи. І це буде ефективно. Треба розуміти, що кожен Відкритий простір – це внесок у розвиток світу. А світ – це не статичний стан, в якому нічого не відбувається. Світ – тимчасовий баланс протилежних сил, що задіяні в одній системі. Зі зміною зовнішніх умов, система, яка хоче вижити, має адаптуватися до них і таким чином знову прийти до стану рівноваги. Зараз Україна як система знаходиться у певному дисбалансі, і потрібні зміни, щоб повернути її до рівноваги. Щиро вірю в те, що це відбудеться найближчим часом. 

 

Спілкувалась Тетяна Гончарук
Фото з архіву Джо Тьопфера

Читайте також: 

Контакти

  • Ресурсний центр ГУРТ
  • https://gurt.org.ua/
  • (044) 296 1052
  • [email protected]

Коментарі

Віктор Оліфіров   3886 днів тому   #  

Так, у Відкритому просторі можна і треба шукати рішення, і саме для українців!
Але!
На часі - принаймні на найближчі півтора місяці - зберегти цілісність України і територіально, і суспільно!
Провокатори, шпигуни, диверсанти, найманці і п'ята колона діють переважно в Закритому просторі...
Тож будьмо пильні, як ніколи!
Мир вам!

  •   Пiдписатися на новi
Віктор Оліфіров   3886 днів тому   #  

Міркування та запитання з приводу КОНЦЕПЦІЇ реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні… 2014 р.
Звичайно, з преамбули Концепції не вся картина з поточним станом самоврядування в Україні зрозуміла. А без знання – де ми є , складно щось радити… Але оскільки дискусія почата – продовжимо її? Звичайно, з тими, хто хоча б прочитав Концепцію.
Отже, скорочення: К – Концепція. ОСВ – орган самоврядування. ВО – виконавчий орган.
ПО – публічний орган.
Питання, що виникли у мене:
1. Досвід яких країн з організації місцевого самоврядування враховано в К? Польщі, чи й інших?
2. Які ОСВ чи інші органи саме сьогодні в Україні забезпечують виконання функцій, покладені в К на базовий рівень ОСВ?
3. Чи створено на сьогодні хоч один ПО, хто ще крім вказаних в К членів може входити в ПО, яким чином проходить висунення, обрання?
4. Які повноваження покладені на ПО та який їх вплив чи підпорядкованість ОСВ чи ВО?
5. Скільки людей в Україні числяться в ОСВ та ВО, (ПО)? Скільки з них сумісники, а хто працює на постійній основі на різних рівнях – є такі дані?
6. Що мається на увазі під правом проводити референдум – де буде прописано перелік питань для кожного рівня самоврядування, котрі можна виносити на референдуми?
7. Чи можливо хоча б на базовому рівні суміщати певну інфраструктуру (приміщення тощо) ОСВ та ВО, ВО та ПО?
8. Як будуть «питати» та вимагати забезпечення виконання, скажімо, медичного обслуговування на базовому рівні, якщо реформа медична – наприклад, підготовка сімейних лікарів – проводиться «згори», тобто відповідним міністерством, і якість підготовки від ОСВ не залежить? Те ж саме стосується і деяких інших обов’язків ОСВ.
Тим не менше, пропоную зокрема такий інструмент, котрий не потребуватиме – при ентузіазмі людей – жодної копійки на реалізацію, але допоможе в реалізації самоврядування.
Створити ПОРТАЛ (недоступний для хакерів тощо), що по структурі повторює вертикаль органів самоврядування: від базового рівня до обласного, столиці. На ньому для кожного рівня мати мінімум три «вікна»:
Для ОСВ, для ВО та ПО.
В кожному «вікні» - теж мінімум три розділи:
1. Поточні рішення, завдання, плани, програми тощо, проголосовані, прийняті на певний поточний період.
2. Результати сумлінного виконання попередніх чи поточних задач, подяка членам, керівникам ОСВ, ВО чи ПО за їх внесок у втілення тої чи іншої задачі.
3. Задокументовані, зафіксовані, явно підтверджені тощо випадки порушення законодавства певними громадянами-чиновниками – в рамках своєї громади. Також – причини невиконання задач чи затягування термінів їх реалізації.
Модераторами – тобто людьми, хто вносить таку інформацію в «свої» розділи сайта (має пароль) можуть бути відповідальні ентузіасти, не обов’язково штатні співробітники, хоча при належній комп’ютерній грамотності можуть бути й члени ОСВ чи ВО, ПО.
Такий інструмент дозволить постійно проявляти ініціативу членів громад і зокрема забезпечувати задекларовану в К державну підтримку місцевого самоврядування та партнерство між державою та місцевим самоврядуванням.
Хто що міркує з приводу доцільності такого "інструмента"?

  •   Пiдписатися на новi
Ірина Кононова   3884 дні тому   #  

Дуже вдячна за тему заголовка. Я була впевнена, що саме так й є. Але завдяки наданим матеріалам та власному досвіду: 30 років праці в Немирівському районному будинку культури та роботі в громадському секторі з 1997 року я впевнилась. Що це не так. Ні, Україна не повинна змінюватись, вона повинна нарешті зрозуміти: УКРАЇНА УНІКАЛЬНА, САМОДОСТАТНЯ, ТВОРЧА, ПРАЦЬОВИТА, КМІТЛИВА, ДОТЕПНА, НЕПОВТОРНА! Шануймо ся друзі! Бо ми того варті!

  •   Пiдписатися на новi
Олег Пышный   1696 днів тому   #  

Лідер, з давних часів, завжди був Той, хто вижив та переміг у боях - Той завжди буде прикладом та Лідером, бо має досвід

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.