Мій син у 2004 поїхав з головою ЛГО "Батьківщини" Мілею Подляшецькою на Майдан і мерз з нею від початку до кінця Майдану. він подав своєму начальнику заяву про відпустку, за пропущені 3 роки.Коли ж приїхав в Майдану то отримав звільнення за прогул. Подляшецьку вигнали з "Батьківщині" по вимозі Голови ЛОО Івана Деньковича, який видсиджувався весь Майдан десь у підпіллі. Я писав тоді Турчинову та Юлі. Вимагав, щоб вони розібрались у ситуації. Обидва відповіли, що не будуть влізати в місцеві сварки. Більше мої сини ні на який Майдан не підуть. Бо Майдан повстає за Правду, а потім його вожді крадуть перемогу і , як в казці про дракона, робляь те, що і попередня влада.
Я вважаю, що владці, які довели країну до громадянської війни не у відставку повинні піти, а на нари! Мені абсолютно незрозумілі дії нашої "геніальної" опозиції.
Якого чорта Яуенюк повів 1 грудня людей штурмувати пусті пРезидентські унітази? Та маючи півтора мільйона треба було кілька тисяч послати на Банкову, щоб туди кинувся беркут, а основною масою знести МВД, Генпрокуратуру, СБУ та інші установи, які за ці роки стали антинародними і антидержавними!
Мені зрозуміла позиція проститушек. Коли, завдяки сварці Юлі з Вітею, розцвів дрібний і середній бізнес, проститушки-рекетири кришували його. Не стало малого бізнесу, не стало у них і роботи. От і наймаються до міліції, яка колись була їх ворогом, а стала працедавцем! Якщо правоохоронні органи стали кріміналоохоронними, то треба створювати самооборону і відроджувати народні дружини. Криміналоохоронців навчають і тренують російські спецпризнаенці. А що, наші афганці вже стали служити продажній владі? То ж їх досвід і треба застосовувати для навчання самооборонців і нарордних дружин! Знаєте, колись під час лютневої революції, натовп , захопивши жандармерію, спалили списки всіх сексотів. Зараз, в Чернівцях демонстранти спокійнісінько споглядали, як СБУшники палять свої документи зі списками сексотів.Займающи приміщення силовиків треба в першу чергу поставити під охорону їх архіви! Колись найперше зайняли пошту, транспорт та банки. А наші мудрагелі спокійнісінько спостерігають, як банки тікають зі своїми активами з міст Західної України. Он Львів'яни не можуть сплачувати коммунальні послуги, бо Мега-банк, який обслуговував всі ЖЕУ, втік в Харків. З 30 листопаду у нас почалася громадянська війна. Війна між крімінальною владою і народом.
Та народ у нас різний. І у нас є такі ж бабусі, як та, що підклала в'язанку хмиза до вогнища, на якому спалювали Яна Гуса. У нас ще багато людей з рабською психологією:2будь яка влада- це святе".Багато таких, що "за шмат гнилої колбаси ти рідну матір продаси". Не агітувати таких треба, а лікувати. І бандити-беркутовці, і тітушки мають матерів. Он у Харкові. та й у Київі вони влаштовували демонстрації на захист Беркуту. раз беркутівців, винних у кривавій бойні на Майдані не знайшли, то весь Беркут тепер відповідає за цей злочин. А це означає, що нині матері беркутівців вважаються вовчицями, які народили звірей. І з цим їм тепер жити все життя! То ж не агутувати треба, а доносити до людей Правду, зай вона і не вигідна ні цій продажній і дурній владі, ні цій продажній і дурній опозиції! Ні влада, ні опозиція не чують народу. То ж і ні про які переговори мови не може йти. Нема кому і нема з ким домовлятись!
к.т.н.Володимир Сиротенко(Вербицький)
Правнук співавтора "Ще не вмерли України"

Чужинська влада йде на бій з народом!
Продажна влада хоче придушить
Ті паростки народної свободи,
Стремління в вільній Україні жить!

Невже ти, влада, загубила розум?
Невже не чуєш колокольний дзвін?
Невже не бачиш власного народу?
Невже ти будеш знищувать нас всіх?

Ти Україну підло поділила
На Схід і Захід, ворогів й своїх!
Проти людей направила злу силу -
Вбиваєш наших героїв і синів…

Іди вже геть! Іди з нашій країни!
Іди з очей! Ненависна нам ти!
Розквітне наша вільна Україна!
В добрі і в мирі будем жити ми!

Лідія Анциперова (м. Чернівці)
22.01.2014 р.

Як хочеться жити у мирі і дружбі

Як хочеться жити у мирі і дружбі!
В красивій країні, як в дружній сім'ї,
Де люди всміхаються, діти радіють,
Де щастям і радістю сповнені всі!

Як хочеться жити в країні квітучій!
Де в кожному місті і в кожнім селі
Щасливі громади працюють на благо
Моїй України – рідній землі!

Я прошу, полиште зброю та списи!
Давайте зупинимо час ворожби!
Берімось до праці, полишим образи!
До слави і волі нам разом іти!

Слава героям! Про них пам'ятати!
І будувати новітнє життя!
Давайте ми будем дружніми, браття!
До ворожнечі нема вороття!

Господь допоможе і Матінка Божа
З високого неба погляне на нас!
Хай все лихе - розбрат і зневіра
У небуття підуть далі від нас!

І каже Господь нам – Будьте розумні!
Досить вам битись і воювать!
Хай Ангел небесний під крила вас візьме!
Щоб рідну Державу в піснях прославлять!

Лідія Анциперова м. Чернівці
31.01.2014 р.

Як я не хочу жити в злій країні!

Як я не хочу жити в злій країні!
Як я не хочу чути в ній брехні!
Як я не хочу, щоб вбивали українців –
Достойних наших братів і синів!

Нам не потрібна жорстокая країна,
В якій царюють пихаті вороги!
Для них ЗАКОНІВ й ПРАВА не існує!
Для них ми з вами – бидло і раби!

Урвавсь терпець! Повстала Україна!
І вийшов люд за правду на Майдан!
МИ є НАРОД! І МИ є справжня СИЛА!
На розірвання Україну не віддам!

Давайте ми зупинимо назавжди!
Безглуздий розбрат, злобу і брехню!
І шанувати будемо ми справжньо
Країну рідну – неньку золоту!

Давайте всі любити рідну мову!
Давайте разом приймем каяття!
І побудуймо Україні шлях-дорогу!
І будьмо вірити в щасливе майбуття!

Лідія Анциперова м. Чернівці
14.02.2014 р.

України пісня й слово

України пісня й слово,
Кущ калини під вікном.
Українська рідна мова
Розквітай же знов і знов!

Будь багатим та щасливим
Мій співучий рідний край!
Ти довіку - Україна!
На Майдан братів збирай!

Берег лівий, берег правий
Північ, південь, захід, схід!
Українська ми держава!
Славний наш козацький рід!

Людмила Петренко м. Узин
грудень 2013 року

МНЕ НЕ НУЖНА СВОБОДА ЗЛОБНОЙ СИЛЫ

Мне не нужна свобода злобной силы.
Мне не нужна свобода грязной лжи.
Мне не нужна страна, где гибнут люди,
Где за решетки брошены сыны.

Мне не нужна страна, где нет ЗАКОНА.
Мне не нужна страна зарвавшихся воров.
Мне не нужна страна, где нет пути-дороги.
Мне не нужна страна безмолвных и рабов.

Мне не нужна страна безумства и раздора.
Мне не нужна страна, где ПРАВА НЕТ!
Мне не нужна страна, где распри и расколы,
Где против граждан выставлен пикет.

Я так хочу, чтоб все мы жили дружно!
Я так хочу, чтоб не было вражды!
Я так хочу, чтоб все ОСТАНОВИЛИСЬ!
И чтоб включили ВСЕ свои мозги!

Я знаю точно - НАШ НАРОД ЕДИНЫЙ!
Я знаю точно – пора ВСЕМ осознать!
ЧТО УКРАИНА НАША – НЕДЕЛИМА!
И запрещаю я СТРАНУ на части рвать!

Лидия Анциперова. Черновцы
12.02.2014 г.

Майдан розкрив всі гнійні рани

Майдан розкрив всі гнійні рани
На тлі ізмученім країни,
Відкрив вороже лице влади
До всіх людей, до України…

Майдан відкрив ворота гніву!
Майдан нагадує війну!
О Боже! Зглянься і Помилуй
Країну рідную мою!

Майдан відкрив народу очі!
Тепер ми знаєм – сила в нас!
Тепер ми знаєм – хто що хоче!
Єднайтесь браття! Прийшов час!

І ви, пихатії обранці!
Ви всі нам на одне лице!
Народ свій кинули – паганці!
Ганьба вам всім! Народ – це все!

О, моя рідна Україна!
Прийшов до нас сумління час!
Країна встала із коліна!
І в Світі кожен чує нас!

Давайте ж всі її любити!
Це наша рідная Земля!
Ми зможем РАЗОМ все змінити!
Щоб всі пишались! Ти і я!

Лідія Анциперова м. Чернівці
22 січня 2014 року

нажаль, і я писав таке ж, та хто тепер читає вірші?
ВІРЮ
Влада не чує народу
Влада плює на закон
Ми на Майдани виходим,
Ми –перейшов Рубікон!-
Ми - за Соборність Держави,
Що відродили батьки…
Влада кида на нас лави
Із беркутів і бандюків!
Коли нас катують бандити,
Суди роблять винними нас,
Не буде ніхто це терпіти-
Іде громадянська війна!
Вже в чорному димі Столиця,
Ховає той дим Майбуття
Бо Сталін іще не родився,
А Леніних тут, як сміття,
Та тільки прийде новий Ленін
Кого би народ не обрав,
То як він кредити поверне.
Що вчора Хазарин набрав?
І як він відродить Державу,
Що уряд до краху довів
Й до того у світі знеславив,
Що навіть не вистачить слів!
Прийняли фашистські закони,
Яка Конституція є?
Уже Україна не стогне,
Не стогне вона – повстає!
А лиш настає перемир’я
Як знов провокацію чуть-
Що це Янушеску – не вірю!
Скоріше за все Медведчук!
Бо ж Путіну всю Україну
Забрати – себе підірвать
Найкраще – створити Руїну
І Крим та Донбас відірвать!
Є Кум і його ляльководи,
Міністри- не ті, і не там,
Тітушки, що вже верховодять
По східним й південним містам!
З бандитами влада- не влада!
Фашистський закон – не для нас!
Не нам це потрібне безладдя,
Не нам- громадянська війна!
Та як усе все припинити,
Коли вже не діє закон,
А влада – кришує бандитів
Й країну веде на розкол?
Нам треба люстрація влади,
Верхівку всю треба змінить,
Вони тільки брешуть і крадуть,
І зраджують кожную мить!
Навіщо такі депутати.
Не можна яких відізвать?
Суддя, що судити не здатен,
Й хабар-прокурорськая рать?
Вважаю, повинні сидіти
В тюрмі вже давно, як один-
Міністр, його вбивці-бандити
Й Адольфа наперсточник-син!
А Беркут- послать в миротворці
До Косово чи до Малі,
От там заробляють хай хлопці
А не на вкраїнській землі!
А ще я молю вас всіх браття:
Розробим програму таку -
Могли щоб достойних обрати,
А не кота у мішку!
Потрібні, що вміють творити,
Державі служить, не своїм!
Розумні, достойні, відкриті
І - зрозумілії всім!
Я вірю- Майдани Вкраїни
Це мій УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД
Відродить Велику Країну
Й піде до звитяжних висот!
К.т.н.Володимир Сиротенко(Вербицький)
30.01.2014

Загиблим Героям України –
НЕБЕСНІЙ СОТНІ присвячується
Київ, Майдан, 2014

У чому ж, брате мій, була твоя провина?

У чому ж, брате мій, була твоя провина?
Що снайпер влади обірвав твоє життя?
За те, що Гімн співав ти Україні!
За те, що вірив у щасливе майбуття!

Чому ж, мій брате, ця злочинна влада
Прицільно мітила тобі у лоб?
За те, що ти любив свою країну!
За те, що ти є справжній патріот!

За те, що ти не ставши на коліна,
Свій край – країну боронив!
За те, що ти є України славним сином!
За це життя своє ти положив!

За те, що честь в тобі і гідність!
За те, що прагнув вирвати з оков,
Життя своєї страждальної країни!
Щоб розквітала вона знов і знов !

І знаю, брате мій, що в Царствії Небеснім
Молитись будеш Ангелом із нами!
За волю й славу вільної країни,
За справедливу та щасливую Державу!

Автор Лідія Анциперова м. Чернівці
22 лютого 2014 року