Громада Духовного управління мусульман України бере активну участь в суспільному житті України. «Ми хоч і меншість, але суттєва», - говорять вони. За даними ДУМУ, в Україні проживає близько двох мільйонів мусульман, зокрема в Києві біля 60 тисяч. Про життя громади, напрямки діяльності та боротьбу зі стереотипами довкола релігії ісламу ГУРТ поспілкувався в рамках PRоГОну із представницею прес-служби управління Джамілею Санюк.

ГУРТ: Джаміля, як виникло Духовне управління мусульман України?

Джаміля Санюк: Ініціатором створення, а в подальшому і Головою ДУМУ став Муфтій Шейх Ахмед Тамім. Знаючи, що місцеві мусульмани, татари після розпаду СРСР потребували того, щоб зберігати традицію своїх предків, релігію та культуру, Шейх організував для них уроки з основ ісламу та вивчення Корану. Для цього орендували приміщення однієї бібліотеки, потім другої, а згодом – музею. Так почала розвиватися мусульманська громада в Україні. Виникла потреба зареєструвати спільноту, щоб можна було на законних підставах вести релігійну діяльність, з’явилася необхідність у своєму приміщенні. Офіційно Духовне управління мусульман України було зареєстроване 9 вересня 1992 року.

Вже як зареєстрована організація, ДУМУ звернулося до місцевої влади з проханням виділити землю під будівництво мечеті. Звичайно, не обійшлося без проблем. Чиновники намагалися виділити таку ділянку, щоб її не було видно з берегів Дніпра. Вибрали район "Татарка" в Києві, назва якого, до речі, походить від компактного тут проживання татарів на початку минулого століття. Тому запропоноване місце для мечеті видавалося логічним, тут є навіть мусульманське кладовище. Після виділення земельної ділянки була збудована частина комплексу. Вона почала функціонувати з 2000 року. А згодом, коли всі необхідні документи для розширення будівлі були на руках, будівництво завершили. А на офіційному відкритті 2 грудня 2011 року тут були присутні мусульманські діячі з різних країн світу!

ГУРТ: Тобто ваша громада визнана міжнародною спільнотою?

Джаміля Санюк: Так. Ми також підтримуємо зв’язки з усіма дипломатичними представництвами, акредитованими в Україні. Завдяки цим зв’язкам намагаємось представляти Україну найкращим чином, адже ми зацікавлені в процвітанні й розвитку держави, в якій живемо.

ГУРТ: Чи маєте ви взаємозв’язки із мусульманами з інших регіонів України?

Джаміля Санюк: Звичайно, ми маємо громади в усіх регіонах України, ще й співпрацюємо з Духовним центром мусульман Криму. У нас є бажання працювати з усіма організаціями, які знаходяться в Україні, але, на жаль, бувають такі випадки, коли наші інтереси не співпадають. Але задля мети, якої ми прагнемо вже протягом 20 років - об’єднати суспільство - розвиваємо конструктивний діалог з представниками інших конфесій. Зокрема, входимо до Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій. З очільниками інших конфесій ми намагаємося вирішувати суспільні проблеми. Хоча ми різні, і релігії в нас різні, але, завдяки загальнолюдським цінностям, знаходимо точки дотику і ті теми, в яких можемо працювати спільно, на користь усього суспільства.

ГУРТ: В яких напрямках працює ваша громада?

Джаміля Санюк: У нас є декілька напрямів роботи. Наш незмінний курс - забезпечення релігійними знаннями мусульман, тобто донесення до них істинних знань про релігію. Ми працюємо над збереженням культурних традицій різних народів, що не суперечать Шаріату. Працюємо з представниками різних конфесій та українського суспільства. Також наша мета – протистояння різним екстремістським течіям. Ми, зокрема, цим і відомі. Адже категорично ставимося до різноманітних деструктивних культів, які мають за мету досягнення влади чи політизацію релігії. Ми, звичайно, проти цього, намагаємося відгороджувати суспільство від таких людей та організацій.

ГУРТ: Чи доводиться вашій громаді зіштовхуватися з негативними стереотипами, що створені суспільством?

Джаміля Санюк: Безумовно, доводиться. Але з кожним роком їх стає все менше, адже ми над цим працюємо. Зокрема, ми активно співпрацюємо зі ЗМІ, робота яких є найголовнішим фактором формування громадської думки. Ми намагаємось донести до суспільства, що іслам – це релігія миру, а ми – не відсторонений елемент суспільства. Так більшість мусульман є корінними жителями, вони так само, як і всі, ходять на роботу, працюють на нашу державу, відпочивають та спілкуються.

ГУРТ: А про які саме стереотипи йде мова?

Джаміля Санюк: Звичайно, найпоширенішим є стереотип про те, що мусульмани – терористи. Також існують стереотипи щодо становища жінки в ісламі. Багато хто думає, що воно дуже низьке, я навіть зустрічала в літературі думку про те, що «жінка в ісламі – гірше собаки»... Але це абсолютно не так, іслам забезпечив жінку такими правами, про які Європа довгий час навіть не мріяла.

Наприклад, розподіл спадщини – ціла наука цьому присвячена в ісламі. Я знаю, що довгий час в Європі жінка не могла успадкувати майно, а в ісламі завжди вагома частина спадку призначалася дочці померлого чи дружині. Ставлення до жінки можна прослідкувати й в хадисах, промовах пророка Мохаммада. Наприклад, була історія коли пророк зі своїми супутниками їхав пустелею. Погонич дуже швидко поганяв верблюдів, а оскільки жінкам, які теж були серед присутніх, було некомфортно, пророк наказав погоничу їхати повільніше, уявити, ніби він везе кришталеві скриньки.

У стосунках чоловіка з дружиною чоловік повинен забезпечувати дружину, в той час як жінка не зобов’язана працювати. Якщо ж вона хоче працювати, то може це робити для самореалізації, щоб знайти застосування своїм здібностям. При цьому чоловік не має прав на зароблені нею гроші. Відносно характеру пророк говорив, що жінка створена з кривого ребра Адама, і якщо намагатися його випрямити, воно зламається. Тобто треба ставитися до характеру з розумінням, а не намагатися його докорінно змінити.

ГУРТ: А які цінності ви закладаєте в підростаюче покоління?

Джаміля Санюк: У дітей із самого народження є свої права. Дитина має право на здоровий розвиток своєї особистості, хороше харчування, належне ставлення. Намагаємося виховувати дітей, відповідно до високої культури ісламу, забезпечувати всім необхідним як для їх фізичного, так і психологічного розвитку.

ГУРТ: Чи займаєтесь ви громадською діяльністю?

Джаміля Санюк: Ми намагаємось проводити соціальну роботу, зокрема, організовуємо конференції, круглі столи, присвячені проблемам суспільства. Нещодавно провели круглий стіл, присвячений Дню захисту дітей. Ми розуміємо, що сучасний світ розвивається динамічно, виникають нові виклики перед людством, які не завжди несуть позитив. Наприклад, використання дітьми інформаційних технологій – це і користь, і шкода. Тож ми думали над тим, як вирішити цю проблему, щоб діти розвивалися в правильному напрямку, виростали достойними членами суспільства. Допомагаємо людям похилого віку - матеріально і морально. Під час священного місяця Рамадан, коли наступає час розговіння, ми робимо велику вечерю, на яку збираються всі бажаючі. Працюємо також з екологічними проектами - згідно з ісламом, ми маємо берегти природу, ресурси… Не тільки нам ще жити на цій землі! Зокрема, ми беремо участь у щорічній акції “Зробимо Україну чистою!”, долучаємось до того, щоб прибирати громадські місця.

ГУРТ: Чи включена молодь в життя громади?

Джаміля Санюк: Так, ми бачимо, що молодь прагне отримувати релігійні знання. Дуже важливо в цей момент дати молодим людям правильні знання про іслам, щоб вони не потрапили під вплив екстремістських течій. Адже там релігійно неосвіченій молоді насаджують неправильну ідеологію, і потім з таких людей можуть вирости терористи та екстремісти. Ми проводимо велику роботу з молоддю. Зокрема, діє Ісламський Університет, куди може вступити практично кожен бажаючий.

ГУРТ: Чи можете ви сказати, що ваша громада є тісною, дружньою?

Джаміля Санюк: Думаю, так. Наша мета - це об’єднання суспільства, зокрема мусульманського. Між мусульманами існують братські та сестринські стосунки. Уся наша культура спирається на взаємодопомогу. У той же час ми відкриті для всього суспільства і прагнемо дати йому правильні знання про іслам.

Публікацію створено в рамках проекту «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті», що впроваджується Ресурсним центром ГУРТ за підтримки Європейського Союзу.
 

Спілкувалася Любов Єремічева
Редагування Анжеліки Клайзнер