Донецька ФРІ - платформа ініціатив, відкрита для кожного. Саме так позиціонує себе Донецький осередок Фундації регіональних ініціатив (ФРІ). Вони впевнені, що акумулюючи енергію молоді, можна змінити світ. Детальніше про діяльність організації, її успіхи та труднощі розповів ГУРТу в форматі PRоГОну Дмитро Дядик, її екс-голова.

ГУРТ: Дмитро, розкажи, будь ласка, як взагалі у тебе виникла ідея створення ФРІ у Донецьку? Чому тобі цікаво стало цим займатися?

Розпочалося все ще зі шкільних років. Вже тоді я багато думав, навіщо я тут і який внесок я можу зробити в розвиток нашої країни. Я був командиром класу, займався в гуртку “Лідер”, і з часом вже представляв школу на конкурсі лідерів та КВН, був ведучим і організатором багатьох заходів. Разом з другом ми мріяли, як у майбутньому, коли подорослішаємо, ми змінимо наше місто на краще, зробимо Торез комфортним, чистим та світлим, із функціонуючими підприємствами. З роками ці мрії ставали сильнішими.

Вступивши до університету, я став старостою групи та одразу зайнявся організацією Дебюту першокурсника на своєму потоці. На першому ж курсі ми створили студію КВК “Повний абзац”. З другого – разом з Євгеном Лапенком підіймали самоврядування в Університеті Штучного Інтелекту: він на рівні всього вишу, а я – на рівні факультету. Роботи там було дуже багато: проведення концертів, дебютів, днів факультету, видача дипломів старшокурсникам, різні заходи у гуртожитках. Треба було вибудовувати діалог із адміністрацією, бути посередником у відносинах зі студентами.

Після цього була подорож до США за програмою Work&Travel. Я щиро переконаний, що такі поїздки розширюють кругозір людей. Після таких програм їх учасники усвідомлюють різницю між тим, як можна жити, та тим, як ми живемо тут. Наші учні та студенти могли б зрозуміти це, виїжджаючи навіть за межі міста й області. Їздити, спілкуватися із людьми, обмінюватися досвідом, замість того, щоб сидіти дома, дивитися телевізор і сприймати світ через нав’язану кимось призму.

У мене та моїх друзів було велике бажання щось робити, але відсутнє розуміння того, як саме діяти. Я неодноразово замислювався: якщо мене щось не влаштовує, то чи зробив я щось для того, аби воно змінилося? Кого звинувачувати, окрім себе? Саме тоді проводилися місцеві вибори, і ми з друзями вирішили балотуватися до органів місцевої влади. Було бажання щось робити, але відсутня розуміння - як.

На 5 курсі друг запросив мене на рольову гру з управління державою. Там ми познайомилися з активістами різних громадських організацій і знайшли своє середовище, однодумців та той напрям діяльності, у якому можна спільними зусиллями реалізовувати ідеї та проекти,  що змінюватимуть життя на краще.

Так, із часом, ми «підійшли» до думки про створення власної організації. Провели збори, сформували органи правління, прийняли статут. Дуже багато сил витратили, щоб розібратися з юридичним оформленням, але, врешті-решт, зареєструвалися у міськвиконкомі. Треба було починати, і починати – з найпростішого. І 22 січня 2011 року ми провели акцію на День Соборності України, яка стала нашою першою спробою сил.

ГУРТ: З якою метою ви об’єдналися?

Сколихнути спільноту, подолати громадську пасивність та байдужість, а також впроваджувати зміни на тому рівні, на якому ми маємо вплив.

ГУРТ: Маючи вже певний досвід, скажи, наскільки активна молодь у Донецьку?

Порівняно з тією картиною, яку ми спостерігали на початку нашої діяльності, прогрес все ж таки відчувається. Однак, на жаль, пасивність все ще домінує. Та ми працюємо над тим, аби кількість молодих активістів громадського життя з кожним роком збільшувалася.  

ГУРТ: За якими напрямками діяльності працює Донецька ФРІ?

Основні напрями сьогодні – це правозахист, культурний розвиток, екологія - усе, що об’єднує лідерів, допомагає виховувати їх та формувати суспільство. Ми працюємо на цільову аудиторію – людей, які можуть прийти до нас і яких ми можемо підтримати в їхніх прагненнях розвиватися, додучатися до впровадження змін. Так функціонує розмовний клуб. Так ми розробляємо й інші проекти – “Еко-Україна” чи “Лайфстайл”, що має на меті промоцію здорового способу життя. Щодо останнього, то це буде довгостроковий проект з 5 етапами та різними інтерактивними заходами й квестами. Говорячи про правозахист, варто наголосити, що ми не ходимо і не шукаємо, кому б допомогти. Все ж таки ми не є правозахисниками, наша діяльність набагато ширша. Але коли люди приходять з якимись проблемами, ми намагаємося їх вирішити.

Також займаємося базовою освітою у сфері підприємництва. Я переконаний, що людина не в змозі займатися чимось ще, крім свого виживання, поки вона не забезпечить себе фінансово. Чи обере вона професійну кар’єру в громадському секторі, чи розпочне власну справу, - навички в сфері підприємництва їй потрібні. Ми вивчали думку молоді, проводили анкетування серед школярів та студентів щодо їхніх потреб, зацікавлень, побажань.І виявилося, що саме ця тема для них актуальна.

Ми не підтримуємо жодну з політичних партій, але ми формуємо молодіжну політику. Не в телевізорі, а через реальні проекти та ініціативи, у яких акцентуємо увагу на проблемних речах.

ГУРТ: Останні два роки до ФРІ приходило багато нових людей. Якою, на твій погляд, була мотивація їх вступу?

Насамперед, це мотивація власного розвитку та реалізації корисних проектів. Якщо я не буду приділяти увагу собі, я не буду ефективним. Виконуючи один проект, ти отримуєш певний досвід, і тоді другий вже робиш краще, якісніше, ефективніше. Багатьом з них просто не було з ким втілювати ідеї в життя, а тут вони знайшли однодумців.

Були, звичайно, не тільки успіхи. Деякі люди не затримувалися в організації, а йшли. Гадаю, причина в тому, що ми не завжди знали, чим їх зайняти і де задіяти. Нині вже розуміємо, що нам потрібно формувати настільки стабільну структуру, щоби вона змогла забезпечити зв'язок між старожилами  та новими учасниками. Ми взагалі позиціонуємо себе, як платформа молодіжних ініціатив, куди кожен може звернутися з пропозиціями та бути впевненим, що його підтримають.

ГУРТ: Я знаю, що у ФРІ є новий стратегічний план розвитку, можеш його коротко охарактеризувати?

У нашому плані стратегічного розвитку повністю прописані функціональні підрозділи, визначені кроки, що можуть покращити організаційні механізми. А новий склад Правління до кінця лютого повинен визначитися з цілями. Наголошу, що стратегічні цілі та стратегічний розвиток – це різні речі. Стратегічні цілі – це куди ми йдемо, а стратегічний розвиток – це те, що треба зробити, аби машина була дієздатною.

ГУРТ: Що нового привніс план стратегічного розвитку у діяльність організації на цей момент?

Стратегія у тому, що підрозділи чітко розуміють логіку своєї роботи. Ми впроваджуємо послідовний розподіл праці: якщо особа чи орган 1 через якісь обставини не виконує свою функцію, то остання автоматично переходить до особи / органу 2, 3 чи 4.

Ми ввели мотивацію людей - пілюлі та моркви: чому вони мають приходити та що вони мають зробити, щоб потрапити на заходи. Наприклад, принести іграшки у дитячій будинок чи прибрати біля свого під’їзду. Це не так багато, але це фундаментальні речі.

ГУРТ: Чи з’явилися особливі традиції за час функціонування організації?

Так, одна з них – це системна робота правління, яке збирається раз на тиждень, для розгляду актуальних питань та ухвалення рішень. Інші члени організації можуть прийти, щоб побачитися, обговорити з іншими ті питання, які хвилюють їх. Ще одна традиція, яку ми ввели – це корпоративні заходи, на яких колектив має змогу ближче познайомитися одне з одним. Традиції ще будуть формуватися – це і відкритість, і пошук нових можливостей. Традиція щодо якості івентів, які ми проводимо...

ГУРТ: Якими проектами Донецька ФРІ може пишатися?

Бізнес-кемп, у якого не було аналогів, це повністю наша донецька ініціатива. Я був його куратором, у розробці допомогли Катерина Духніч та Петро Сикорський. Перший табір, який відбувся 2012 року, об’єднав 56 учасників, не враховуючи наших друзів. Це дало дійсно великий поштовх у розвитку бізнес-напряму в нашій організації.

Ми запустили бізнес-студію, за два з половиною місяця провели 20 зустрічей. Проект був пілотним і особливо не афішувався, проте ми вже маємо перші результати: два представники нашої студії обійняли 1 й 3 місця на міському конкурсі бізнес-проектів та отримали гроші на їх реалізацію.

Проект “Соціальне місто” за підтримки Фонду Фрідріха Еберта передбачав ознайомлення активістів з концепцією соціального міста та мав ініціювати дискусію щодо способів наближення до такого стану. Ми виступали співкоординаторами та провели 8 зустрічей у 5 областях, а це – 240 людей!

ГУРТ: Всі ці ініціативи, безумовно, потребують коштів. Як цю проблему вирішує ФРІ?

Це залежить від проекту. На Бізнес-кемп ми залучали внутрішні резерви: якщо харчування було за рахунок учасників, то логістика, транспорт і технічне забезпечення – це допомога людей, які вже давно в організації і які готові були вкласти в це кошти. Для інших проектів також намагаємося знаходити спонсорів. Головне, що ми зараз ввели – це фінансова прозорість, усі витрати підкріплюються чеками, про них звітують перед командою.

ГУРТ: Чим відрізняється Донецка ФРІ від інших організацій?

По-перше, ми зрозуміли, що саме цікавить нашу цільову аудиторію: особистісний розвиток та освіта. По-друге, ми налагодили системність роботи. Ми – організація, що працює на результат і корисність. Я не хочу, щоб це було гучно, але унікальність у тому, що Донецьк, якщо береться, то він це робить. Ментальність у нас така – не словом, а ділом.

ГУРТ: Як стати фрішником?

Потрібне лише бажання. Заповніть онлайн-анкету на офіційному сайті, і з Вами зв’яжуться. Або самі зателефонуйте. Хоча перевіряються люди справами. Випробувальний термін в організації триває від 1 до 6 місяців. А там вже в залежності від того, як людина себе проявить, буде прийматися і відповідне рішення.

ГУРТ: Що дає ФРІ молоді? Що воно дало особисто тобі?

На рівні країни – це розвиток молоді та зміни, за впровадження яких ми беремося. На рівні особистості – це набуття досвіду, опанування нових навичок, підвищення компетенції, цікаві та корисні знайомства, можливість знайти однодумців. Особисто мені – почуття корисності та опанування менеджерських навичок.

Спілкувався: Олександр Кисельов

Літературне редагування: Анжела Клайзнер

Читайте також:

Тимофій Хомяк: потихеньку Україна буде «видужувати», і наші діти почнуть вивчати правильні віршики