Сьогодні вже ні для кого не є секретом, що ефективними власниками майна територіальної громади можуть виступати тільки самі люди. Як приміром у тих самих багатоповерхових житлових будинках, коли громадськість сама визначає достатній перелік послуг по утриманню майна, збирає та використовує ресурси на утримання та розвиток житлового фонду.

Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків тут виступає своєрідним базисом для органів самоорганізації населення (передусім будинкових). ОСНи за подібним принципом організовують життя громади на всій території міста - від вулиці і до мікрорайону.

Показово, що саме в органах самоорганізації населення учасники круглого столу вбачають реальний вихід з економічної кризи, оскільки на сьогодні ОСНи є чи не єдиною вдалою формою заробляння громадою коштів безпосередньо на місцях. Таку можливість їм надали широкі повноваження для органів самоорганізації, яких у Законі України «Про органи самоорганізації населення» є цілих 14. Серед них, зокрема, й такі:

• представляти разом з депутатами інтереси жителів будинку, вулиці, мікрорайону, села, селища, міста у відповідній місцевій раді та її органах, місцевих органах виконавчої влади;
• вносити у встановленому порядку пропозиції до проектів місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць та проектів місцевих бюджетів;
• здійснювати контроль за якістю надаваних громадянам, які проживають у жилих будинках на території діяльності органу самоорганізації населення, житлово-комунальних послуг та за якістю проведених у зазначених жилих будинках ремонтних робіт. Особливо активними учасниками круглого столу стали представники місцевої влади.

Як виявилося, Олександр Макієнко (помічник міського голови) та Олег Краснокутський (директор Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім’ї та молоді) ще близько 10 років тому ініціювали створення в місті Кіровоград перших органів самоорганізації населення на рівні мікрорайонів.

На жаль, тоді їх зусилля по розвитку локальної демократії в місті Кіровоград не завершилися результативно, натомість Закон України «Про органи самоорганізації населення» було розроблено, а зрештою й прийнято у 2001 році не без їхньої допомоги.

Як показало загальне обговорення, незважаючи на певні проблеми із загальнонаціональною нормативно-правовою базою, що регулює діяльність ОСН (в деяких випадках закони суперечать один одному, механізм роботи ОСН остаточно не прописаний), сьогодні в Кіровограді є всі передумови не тільки для створення, ефективної діяльності, а й розвитку органів самоорганізації.

Єдине, чого ще не вистачає – ініціативності самої громадськості та більш чітких місцевих процедур. І якщо у просуванні місцевих процедур обіцяли допомогти запрошені посадовці (хоча це в більшій мірі залежить від місцевих депутатів, жоден з яких, незважаючи на запрошення, не знайшов час для спілкування з громадськістю), то для активізації громади в Кіровограді було створено Центр розвитку локальної демократії. Його основними завданнями є створення умов для розвитку ОСН в Кіровограді; надання консультацій органам самоорганізації та ініціативним групам з питань, що виникають у їх практичній діяльності (передусім юридичні, фінансові, організаційні та адміністративні питання).

Також Центр здійснюватиме професійне навчання для представників ОСН та ініціативних громадян, що бажають навести лад в своєму будинку, на своїй вулиці, кварталі та в місті. Усіх охочих скористатися послугами Центру чекають за адресою в Кіровограді: вул. Єгорова 17, пом. 4; тел.: 27-27-54; 27-23-19.

Довідково: Реалізація проекту «Самоорганізація: на шляху від влади до громади»стала можливою завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» в рамках програми «Посилення впливу громадянського суспільства». Метою проекту є створення умов для забезпечення участі мешканців міста Кіровоград у вирішенні питань місцевого значення, актуальних проблем місцевого розвитку шляхом створення в місті Кіровоград Центру розвитку локальної демократії задля підтримки органів самоорганізації населення.