Навчальні гуртки - соціальна технологія отримання нових знань та навичок завдяки досвіду членів, навичкам керівника навчального гуртка та якості навчального матеріала.

Навчальні гуртки як спосіб неформальної освіти стали поширеними в Швеції протягом ХХ століття. Однією з провідних організацій, яка займається просуванням цієї технології є Studieförbundet Vuxenskolan (SV). 

Навчальні гуртки є протилежні за своєю суттю традиційній освіті, яка заснована на ієрархічній моделі, коли викладач поширює знання згори вниз; навчання в гуртках включає в себе взаємодію, коли кожен член робить свій внесок.

Про особливості навчальних гуртків ГУРТ мав можливість запитати Бенгта Олофа Йохансона, експерта з розвитку технології навчальних гуртків в Швеції. 

- Розкажіть будь-ласка про основні ідеї навчальних гуртків.

- Цей підхід можна застосовувати багатьма способами. Я сам працював з ними протягом приблизно 25 років і можу сказати, що, на мою думку, основна його функція – це дати людям, які не мають можливості здобути освіту, другий шанс навчитись чомусь. І він певною мірою з цією метою і застосовується. Та водночас, як на мене, найцікавішим у ньому є те, що його можна застосовувати серед тих груп людей, на яких зазвичай не звертають уваги у суспільстві. У шведському суспільстві навчальні гуртки функціонують вже протягом багатьох років, навчаючи людей з фізичними та розумовими вадами, розумово відсталих людей, тих, у кого є синдром Дауна, та багато інших. За моєї молодості таких людей зазвичай вважали певною мірою не здатними до розуміння. Однак пройшло вже декілька років з того часу, і у наші дні доведено, що всі вони здатні досить багато чому навчитись. Звісно, всі вони різні. Для людей з високим рівнем відсталості може бути важко навчитись чомусь, однак ті, у кого цей рівень нижчий, мають чудову можливість здобути певні знання. У своїй роботі я займався, власне, з такими розумово відсталими людьми. Я візьму це за приклад, оскільки, якщо ви вірите у те, що у всіх людей є однакові основні цінності, то і вам також варто спробувати зробити щось для таких людей. Метод із запровадження навчальних гуртків довів свою здатність заповнити ті прогалини у людей, які не можуть закінчити школи чи інші освітні інституції. Я вважаю, що він є хорошим зразком гнучкої системи, яку можна застосувати до певної цільової групи.

- Це щось схоже на групи взаємодопомоги, чи не так?

- Так, я гадаю, можна і так сказати.

- Наскільки я зрозумів, зараз ці гуртки застосовуються не лише з навчальною метою, а й для того, щоб надати людям можливість взяти участь в житті і функціонування суспільства, оскільки Ви згадували про цільові групи розумово відсталих людей.

- Так. Я наведу приклад. Приблизно 30 років тому, коли комп’ютери стали для кожного робочим інструментом, не було, звичайно, багато людей, які вміли ними користуватись. Тому розпочали роботу навчальні гуртки, які надали людям можливість навчитись користуватись комп’ютером. І навіть сьогодні старші люди відвідують такі заняття для пенсіонерів. Я сам пенсіонер і декілька років тому мені теж потрібно було навчитись користуватись комп’ютером. Організації для пенсіонерів постійно проводять спеціальні навчальні гуртки для тих, хто ще не усвідомив, наскільки легко користуватись цим інструментом . Отож, у них є такі курси. І звісно, навіть якщо ви і старшого віку, ви не можете просто заплющити очі на той факт, що сучасне суспільство стає все більш комп’ютеризованим. Ви можете оплачувати свої рахунки за допомогою комп’ютера, купувати будь-які речі у такий же спосіб. На мою думку, це не дуже добре. Проте водночас я мушу змиритись з цим та прийняти це, бо інакше у мене можуть виникнути труднощі у виконанні моїх щоденних справ. Отже, таким чином навчальні гуртки підтвердили свою здатність заповнити прогалини у людей новими знаннями. Насправді є дуже багато прикладів й інших курсів. Це був лише один з них.

- Наскільки поширеними є ці навчальні гуртки у Швеції та Європі? І скільки організацій беруть участь у цьому?

- У Швеції вони є дуже поширеними. На сьогодні існує понад 10 організацій. Я не знаю точної кількості, тому що деякі нові організації з’явились, деякі – злились в одну і т.п. Організації розкидані по всій Швеції, маючи місцеві відділення у багатьох регіонах. Я почав працювати на одну з них у 1970 році. І в той час до її складу входило понад 270 місцевих відділень по всій країні, в управлінні яких працювало понад 1200 осіб, а також певна кількість лідерів навчальних гуртків, які щороку займали керівні посади у різних проектах. На сьогодні числа можуть бути й іншими, однак кількість учасників та кількість навчальних гуртків зростає з кожним днем. Ця кількість насправді ніколи й не була малою, проте вона постійно трошки збільшується. Отож, це свідчить про те, що цей метод підходить також і для молоді, оскільки у навчальних  гуртках молоді люди можуть навчитись, наприклад, грати на музичних інструментах чи робити багато інших речей, цікавих саме для них.

- А які функції виконують організації, що влаштовують навчальні гуртки? Чи готують вони певних координаторів навчальних гуртків та чи складають плани роботи самих гуртків?

- Так, вони складають плани. Вони започаткували програму, яка популяризує спеціальні навчальні коли чи так звані спеціальні курси. Наприклад, у навчальних гуртках можуть бути курси з вивчення іноземних мов, чи курси з різних ремесел та багато іншого. Можуть бути також курси, на яких обговорюють політичні питання або особливі місця у світі, куди ви плануєте здійснити подорож. Загалом існує велике різноманіття тем для обговорення.

- Чи отримує неформальна освіта підтримку від уряду?

- Так. Уряд, муніципалітети та загалом вся країна підтримує такий проект. Таким чином ідея навчання отримує досить значну підтримку. Оскільки вона доказала свою здатність заповнити прогалини у знаннях громадян. Навчальні гуртки інколи відіграють значну роль у період великих змін у суспільстві, коли уряд розуміє, що необхідно запровадити спеціальну інформативну кампанію для того, щоб надати людям можливість краще зрозуміти, які зміни чекають на них у майбутньому у цьому регіоні. Я можу навести вам такий приклад: коли Швеція вирішила вступити у Євросоюз декілька років тому, уряд звернувся до освітніх асоціацій (так ми називаємо тих, хто організовує навчальні гуртки) з проханням розпочати спеціальну кампанію про Європейський Союз і про те, що станеться зі Швецією, якщо вона вступить у цей Союз. І це було власне підготовкою до референдуму, що відбувся у Швеції, на основі якого шведський уряд подав заявку на вступ до Євросоюзу. На мою думку, це хороший приклад того, як такі гуртки можна застосовувати із загальною інформативною метою.

Інтерв`ю: Пилип Литвинов, координатор проектів ГУРТа.
Переклад з англійської: Світлана Бонк, волонтерка ГУРТа.