Останнім часом все частіше доводиться спостерігати, що Уряд та місцеві органи виконавчої влади наголошують про підтримку залучення інвестицій у економіку України, насамперед у великий бізнес. Це добре. Але чи не зменшується при цьому спрямуванні на розвиток великого бізнесу увага до можливостей самозайнятості населення?

Наприклад, Польща саме завдяки стрімкого розвитку самозайнятості населення успішно пройшла іспит «шокової терапії». Саме тому активісти організацій громадянського суспільства, що згуртувалися навколо реалізації проекту по посиленню потенціалу органів самоорганізації населення у Криму на прикладі Білогірського району (за підтримки програми «Об’єднаймось заради реформ» (UNITER)), вирішили зробити акцент у своєї роботі у четвертому кварталі 2010 року на допомогу місцевих ініціатив з розвитку соціального підприємництва.

Соціальне підприємство — це бізнес, який переслідує переважно соціальні цілі, прибутки якого спрямовуються головним чином на саморозвиток, громадські справи чи на вирішення гострих суспільних проблем. Таке підприємство діє за всіма законами бізнесу і приносить прибуток.

Великі надії у цьому кримські громадські активісти покладають на Програму «Сприяння соціальному підприємництву», що стартувала в АР Крим, по ініціативі Британської Ради. Соціальне підприємництво є тою можливістю, що зможе забезпечити вихід організацій громадянського суспільства на самофінансування та не бути сильно залежними від грантів.