Минуло 5 років із дня прийняття Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

8 вересня 2005 року після майже шести років обговорень та опрацювань Верховна Рада України прийняла Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Цю подію щиро вітали представники жіночих організацій, експерти з гендерних питань, оскільки законом передбачалося формування механізмів оскарження фактів дискримінації за ознакою статі, визначалися повноваження державних органів влади та органів місцевого самоврядування щодо впровадження гендерної рівності, основні напрямки державної політики у цій сфері.

Попри те, що закон багато в чому був і залишається декларативним, його прийняття дало поштовх роботі державних структур в цій сфері. Це й здійснення гендерної експертизи чинного законодавства та проектів нормативно-правових актів, й формування гендерно-дезагрегованої статистики, і запровадження посад радників (хоча здебільшого на громадських засадах) з гендерних питань в органах центральної виконавчої влади та обласних державних адміністраціях, й впровадження гендерної освіти тощо.

Ініціатива в цій роботі залишились за міжнародними та громадськими організаціями. Тож після п’яти років його існування маємо з жалем констатувати, що у політичних еліт України сьогодні відсутня сучасна гендерна свідомість, що ускладнює процес демократичних перетворень.

^{Уряд Азарова  "тільки для чоловіків". Фото з сайту http://tsn.ua}

Поширеність гендерних стереотипів в рекламі та засобах масової інформації, в початковій та середній освіті, гендерна дискримінація на ринку праці, розрив у заробітній платі чоловіків та жінок на рівні 25-30 відсотків, низьке представництво жінок на вищих щаблях державного управління, майже дванадцятирічний розрив в середній тривалості життя жінок і чоловіків, високий рівень насильства в сім’ї та поширеність торгівлі людьми, намагання здійснити пенсійну реформу в державі лише за рахунок працюючих жінок, відсутність системи захисту потерпілих від насильства та ефективного механізму оскарження фактів дискримінації за ознакою статі та сексуальних домагань – все це є не тільки проявами гендерної нерівності в українському суспільстві, але й проявами ігнорування положень Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Відзначаючи п’яту річницю його прийняття напередодні Всесвітнього Саміту глав держав - членів ООН, присвяченого стану виконання Цілей Розвитку Тисячоліття, який наприкінці вересня має відбутися в Нью-Йорку в штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй, звертаємо увагу суспільства і громадськості на те, що Український Уряд вже розписався в повній безпорадності в досягненні паритетного представництва жінок та чоловіків на вищих щаблях влади та скорочення вдвічі розриву у розмірі заробітної плати жінок та чоловіків, про що було проінформовано 3 вересня цього року учасників заходу, присвяченому презентації виконання Україною Цілей Розвитку Тисячоліття.