Дослідження щодо оцінювання вступної кампанії 2008 року представниками приймальних комісій провели учасники коаліції громадських організацій, що одилося у формі опитування. Дослідження носило якісний характер та мало на меті з’ясувати відповіді на кілька блоків питань.

Зокрема, як розповіла нам координатор всеукраїнського проекту громадського моніторингу вступної кампанії Алла Волошина (віце-президент кіровоградського творчого об’єднання «ТОРО»), по-перше, планувалося з’ясувати, які першочергові зміни в організації вступної кампанії варто зробити на думку членів приймальних комісій. По-друге, громадські монітори планували з’ясувати роль ЗНО у вступній кампанії, вплив пільгових категорій абітурієнтів на проведення вступної кампанії, використання механізмів оскарження під час вступної кампанії та роль громадського спостереження у вступній кампанії.

Опитування проводилося у всіх вищих навчальних закладах України, які підлягали моніторингу (понадя тридцять кращих внз України) і у ньому брали участь голови, заступники голів та відповідальні секретарі приймальних комісій.

Отже, переважна більшість опитаних (73,6%) позитивно оцінюють організацію вступної кампанії 2008 року (на «4» бали із «5» можливих). Тим не менше, 82,3% членів приймальних комісій вважають, що організація вступної кампанії потребує змін. Зміни, зокрема, мають стосуватися:

1) врахування результатів ЗНО • 150 балів із профілюючого предмету; • відповідно до кількості балів за сертифікатами надіслати абітурієнтові список рекомендованих навчальних закладів, куди можна подати документи; • більше вибирати предметів для проходження ЗНО; • відкрити інформаційну базу ЗНО; • відмінити ЗНО, бо абітурієнти поступають не туди, де хочуть чи мають нахили, а туди, де проходять по балах; • посилити контроль при проходженні зовнішнього тестування; • кількість предметів ЗНО зменшити; • прийом абітурієнтів за результатами ЗНО провокує до ситуації, коли ВНЗ приймає на навчання вступників за принципом «кота в мішку». Проведення внутрішнього тестування давало можливість рафінувати вступників і обирати профорієнтованих; • впровадити більш серйозний захист сертифікатів від підробок; • переглянути систему оцінювання при ЗНО (оцінка не повинна нормуватися); • розробити тестові завдання та оприлюднити їх за півроку до дати тестування; • відповідно до кількості балів за сертифікатами надіслати абітурієнтові список рекомендованих навчальних закладів, куди можна подати документи.

2) пільгові категорії • обмежити кількість навчальних закладів, в які абітурієнт може подавати документи; • обмежити кількість пільгових категорій; • зберегти пільги для медалістів; • збільшити прохідний бал для пільгових категорій; • величезний перелік пільгових категорій провокує до того, що діти із загальної конкурсної групи часто не потрапляють на бюджетне навчання навіть із високою кількістю балів. Тому необхідно або переглянути питання щодо соціального забезпечення пільговиків (без надання вищої освіти поза конкурсом), або виділяти окремі бюджетні місця на абітурієнтів з цих категорій за запитом із ВНЗ після отримання оригіналів документів; • обмеження кількості пільг; • відмінити пільгові категорії; • вдосконалити порядок зарахування абітурієнтів пільгових категорій; • зберегти пільги для медалістів; • підвищити прохідний бал для пільгових категорій.

3) нормативно-правова база • зміна умов прийому абітурієнтів; • попередньо добре розроблений порядок вступу до ВНЗ; • не вносити змін до правил прийому в період вступної кампанії; • передбачити особливі умови вступу до ВНЗ із вузькоспеціалізованих напрямків та внормувати питання із творчими конкурсами на ряд спеціальностей; • надати квоти для прийому для прийому представників пільгових категорій; • державні умови прийому мають більш чітко опиратися на конкретні статті діючого законодавства; • визначити єдину дату для оприлюднення списку «рекомендованих» у всіх вузах; • ввести в дію нове «примірне положення про ПК ВНЗ» з урахуванням нових вимог; • переглянути та ввести в дію «Умови прийому до ВНЗ України» до 1 грудня 2008 року.

4) процедура зарахування • регламентувати рух в списках рекомендованих до зарахування чіткими термінами; • заборонити зарахування із підготовчих курсів; • при зарахування враховувати середній бал атестату; • враховувати особисті досягнення випускників; • чіткіше визначити процедуру зарахування після 5 днів, після оголошення результатів; • врахувати можливість творчих конкурсів; • обмежити кількість ВНЗ, до яких абітурієнтам можна подавати документи.

5) регламентація роботи членів приймальних комісій • встановлення однакових термінів прийому для всіх ВНЗ ІІІ – IV рівнів акредитації; • встановити для всіх навчальних закладів один термін подачі оригіналів документів із зазначенням конкретної дати; • необхідно відновити право нотаріальних контор візувати копії документів. Через збільшення кількості заяв роль членів приймальної комісії зводиться до завірення копій документів у величезних обсягах; • скоротити термін подачі документів до 2-х тижнів; • встановити однакові терміни подачі документів та зарахування для всіх ВНЗ; • встановити для всіх навчальних закладів один термін подачі оригіналів документів (вказати конкретні дату).

6) обмін інформацією між МОН та ВНЗ • отримувати першочергову інформацію від МОН; • плани держзамовлення доводити до відома не пізніше квітня; • обсяг державного замовлення надавати на початок прийому документів.

7) абітурієнти заочного відділення • переглянути умови вступу на заочну форму випускників минулих років; • інформувати вступників на заочну форму навчання стосовно ЗНО; • абітурієнтам заочного відділення здавати вступні випробування.

8) підготовка до тестування • підготовка учнів до тестування має починатися вже з 5-го класу; • цьогорічна вступна кампанія відіграла роль «лакмусового папірця» і продемонструвала повну відсутність профорієнтації в абітурієнтів. Через можливість подавати документи у необмежену кількість ВНЗ спостерігались казуси, коли діти водночас писали заяви на спеціальності педіатрія і ветеринарна медицина. Ситуація показала, що реформування потребує також система загальної освіти, надто ж – у сфері профорієнтації випускників. Це питання вимагає термінового вирішення. Можна обмежити право на кількість заяв, що подаються до ВНЗ, одним тематичним напрямком: документи пред’являються у будь-які ВНЗ, але – в межах певної профорієнтації; • має бути максимальна поінформованість населення (особливо в сільській місцевості) стосовно ЗНО, сертифікації та умов прийому до ВНЗ (бажано з використанням бігбордів).

9) вступні випробування • залишити вищому навчальному закладу право проведення вступного випробування з профільного предмету.

Якою ж була роль ЗНО у вступній кампанії?! 41,6% членів приймальних комісій вважають, що врахування результатів ЗНО при вступі до вищого навчального закладу зменшує рівень корупції на цій ділянці роботи вузу. 49,2% опитаних вважають, що запровадження ЗНО полегшує роботу приймальній комісії під час вступної кампанії.

На думку Алли Волошиної, можна стверджувати, що є неоднозначне ставлення респондентів щодо об’єктивності оцінки знань абітурієнтів тільки результатами ЗНО. З одного боку, членам приймальних комісій важко відповісти на запитання щодо об’єктивності оцінки знань абітурієнтів зовнішнім незалежним оцінюванням – 57,4%. З іншого боку, респонденти вказують на те, що результати ЗНО загалом дають об’єктивну оцінку рівня знань абітурієнтів (від 70 до 100%). Саме цей факт зазначають 61,8% опитаних. Але 27,3% членів приймальних комісій вважають, що результати ЗНО можуть виміряти рівень знань вступаючих до вузів тільки на 50-70%. І 10,9% наполягають на тому, що результати зовнішнього незалежного оцінювання вимірюють рівень знань учнів до 50%.

Для того, щоб підвищити об’єктивність оцінки рівня знань абітурієнтів, на думку опитаних, необхідно дозволити вузам проводити додаткові іспити з профільних дисциплін, удосконалити ЗНО, наприклад, додавати творчі, та розробити тести різних рівнів для вузів різних категорій. На думку експертів, всі ці заходи можуть призвести до порушення методики ЗНО, обмежити абітурієнтів у виборі місця подальшого навчання. У той же час, лише одних результатів ЗНО достатньо для зарахування абітурієнтів до вузів, вважають 63,4% опитаних. 36,6% вважають, що окрім результатів ЗНО необхідно запровадити додаткові критерії, наприклад, такі як: співбесіда з іноземної мови; додаткові іспити, творчі конкурси; врахування середнього балу атестату та додаткових балів за особисті досягнення (це сприятиме навчанню протягом усього шкільного періоду та підніме роль загальноосвітніх закладів загалом). Непогано було б дозволити ВНЗ проводити додатковий екзамен або співбесіду з профільних дисциплін, які мали би не рекомендаційний характер, а оцінювальний, а також вимірювати здібності абітурієнтів та їх професійну зорієнтованість, в тому числі диференційованою співбесідою перед членами відбіркових комісій на предмет професійної придатності. Крім того можна було б ввести обов’язковий профорієнтаційний відбір та враховувати рекомендації провідних вчителів-практиків.

Врахування результатів ЗНО забезпечує рівні права абітурієнтів при вступі до вузу (66% опитаних). Разом з тим, «Умови вступу…» у частинах щодо пільгових категорій та особливих умов прийому анулюють ці права. Немає однозначної оцінки щодо впливу на роботу приймальних комісій нової системи прийому до вузів за результатами ЗНО. З одного боку, нова системи прийому до ВНЗ за сертифікатами ЗНО спростила роботу приймальних комісій (45,5% опитаних), але дії, пов’язані з перевіркою сертифікатів, збільшення кількості звітів, ускладнило її (39,4% опитаних). Респонденти зазначають, що запровадження ЗНО вплинуло на рівень корупції (хабарництва) під час вступної кампанії. Більшість респондентів висловили думку про те, що запровадження нової системи вступу до вузу повністю виключило, або значно зменшило корупцію (72% опитаних). Але, за словами членів приймальних комісій, корупція перемістилася в інші сфери суспільного життя, так чи інакше пов’язані зі вступом до вищого навчального закладу, наприклад, надання довідок про підтвердження пільгового статусу абітурієнта.

Цього року значний вплив на перебіг вступної кампанії здійснили представники пільгових категорій. Втім, не зважаючи на нові умови прийому, кількість соціальних категорій абітурієнтів, які мають пільгу при вступі не змінилася в порівнянні з минулим роком. Алла Волошина, опираючись на результати дослідження, стверджує, що у 98,4% випадків рейтинговий список ВНЗ передбачав відмітку щодо статусу абітурієнта. 50,7% респондентів вказали на те, що кількість «пільговиків» перевищила очікування вузу. І тільки 16,9% зазначили, що зазначена категорія вступників була меншою, ніж прогнозували. У той же час, представники вузів вважають (72,3%), що обмеження кількість місць для представників пільгових категорій є доцільним (обов’язково – 40,30%, можливо – 32,00%). 27,70% членів приймальних комісій заперечують необхідність обмеження кількості «пільговиків» при вступі.

Власне, наявність пільгових категорій не забезпечує рівного доступу до освіти та знижує якість підготовки спеціалістів, це обмежує права абітурієнтів з високими балами. На першому місці при зарахуванні абітурієнтів до ВНЗ має бути рівень знань, а не соціальна пільга, а діти, що належать до пільгових категорій, мають право на особливі умови навчання та особливі вимоги при вступі. Тому необхідно виділяти місця для пільгових категорій незалежно від обсягів держзамовлення.

Наявну кількість пільгових категорій 82,00% респондентів вважають обмеженням прав інших абітурієнтів на здобуття вищої освіти. Зазначається, зокрема, що загальна кількість абітурієнтів була поділена на дві нерівноцінні групи. Одна з яких, при наявності «пільги» мала переважне право вступу до вищого навчального закладу. Інша, так звані «звичайні вступники», навіть при наявності високого прохідного балу не змогла вступити на навчання на місця державного замовлення.

Загалом же діюча у 2008 році нормативно-правова база щодо організації вступної кампанії відповідала реальним вимогам часу. Так вважають 87,3% опитаних. Кількість членів приймальних комісій не змінилася (82,8%).Члени приймальних комісій проходили додаткову підготовку , зважаючи на цьогорічні зміни в організації вступної кампанії (90,6%).

У відповідності з цим, цьогорічній вступній кампанії повністю відповідав:

• фаховий рівень членів комісії (100%);
• розподіл обов’язків між членами комісії (100%);
• інформаційні стенди комісії (98,7%);
• приміщення для прийому абітурієнтів (97%);
• приміщення для роботи комісії (92,9%);
• доступ до мережі Інтернет (92,1%);
• доступ до санітарних приміщень (98,6%);
• забезпечення комісії канцтоварами (98,6%);
• забезпечення комісії меблями (95,8%);
• забезпечення комісії оргтехнікою (95,8%).

Члени приймальних комісій загалом (90,9%) мали безперешкодний доступ до Бази даних сертифікатів Українського центру оцінювання якості освіти. Кількість бажаючих навчатися у вищому навчальному закладі, порівняно з минулим роком, збільшилась. Так вважають 73,6% опитаних. Незважаючи на це, цьогорічні правила вступу дозволяли абітурієнтам під час прийому оригіналів документів забирати та знов приносити заяви до приймальних комісій. Про це зазначили 43,8% респондентів. 56,2% членів приймальних комісій не допускали такої практики у своїх вищих навчальних закладах.

Важливим напрямком в діяльності приймальної комісії навчального закладу є інформування про свої послуги, правила, якими керується заклад освіти в своїй діяльності. Алла Волошина говорить, що робота приймальної комісії передбачала наявність особи, яка б виключно надавала консультації абітурієнтам (70,1%). Загалом же, це був обов’язок всіх членів приймальної комісії. Консультації надавалися телефоном, безпосередньо при зустрічі з абітурієнтом в приміщенні приймальної комісії, окремій визначеній аудиторії.

Незважаючи на наявну кількість довідкових матеріалів на інформаційних стендах, які були доступні абітурієнтам, тільки 31,9% абітурієнтів не ставили додаткових запитань стосовно вступу. 68,1% членів приймальних комісій наголосили на тому, що абітурієнти ставили уточнюючі запитання щодо інформації, розміщеної на стенді.

Запитання, в переважній більшості, стосувалися:

1. пільгових категорій:

• щодо пільгових умов вступу і відповідних документів;
• питання щодо вступу пільгових категорій;
• чи можуть належати до пільгових категорій (при здачі документів).

2. процедури проведення конкурсу

• коли рекомендовані визначаться, де будуть навчатися;
• процедура проведення конкурсу;
• чому медалісти не мають шансів вступити на престижні спеціальності;
• відносно терміну подачі оригіналів сертифікатів, хоча на інформаційних стендах приймальних комісій ця інформація була;
• який прохідний бал на той чи інший напрям;
• які сертифікати та іспити потрібно здавати;
• детальніше про можливість апеляцій;
• шанси бути зарахованим, якщо будуть забирати документи ті, хто вище за списком (при зарахуванні);
• які дисципліни потрібно здавати на конкретний факультет;
• про контрактну форму навчання;
• про прохідний бал;
• термін подачі оригіналів;
• порядок зарахування, якщо не пройде на бюджет;
• чи не відмінять ЗНО для заочної форми навчання та випускників попередніх років;
• коли буде отримано обсяг держзамовлення та кількість бюджетних місць;
• коли будуть відомі прохідні бали і вивішені списки рекомендованих
• кількість місць державного замовлення; • з чим пов’язана невелика кількість місць державного замовлення;
• чи будуть додаткові іспити;
• коли будуть оприлюднені списки на зарахування;
•  чи буде набір без сертифікатів ЗНО, а також тих, у кого кількість балів менше, ніж 124

3. наявність сертифікатів

• •чи можуть вступати без сертифікатів.

4. вартість навчання

• вартість навчання за кошти фізичних і юридичних осіб.

5. профорієнтація

• перспективність обраної професії.

6. заповнення документів

• оформленні документів;
• як заповнити заяву.

Серед найефективніших способів донесення до абітурієнтів інформації про ВНЗ представники вищих навчальних закладів зазначили (у порядку збільшення важливості) газети, радіо, телебачення, інформаційні стенди у ВНЗ, листівки, сайт ВНЗ та зустрічі з випускниками по школах. Приймальна комісія має свою телефонну лінію у 98,5%, але лише у 74,3% випадків це від двох і більше телефонних ліній (номерів).

Що стосується зауважень з боку абітурієнтів, то за словами членів приймальних комісій вони стосувалися труднощів в оформленні документів (черги, різке збільшення кількості заяв на вступ), приміщення для прийому абітурієнтів, бездіяльності апеляційної комісії та необхідності оплачувати роботу членів цієї комісії, хоча нові умови прийму майже виключали можливість апелювати до ВНЗю. Також викликали нарікання ситуації, пов’язані із пільговими категоріями – зокрема, суперечливі моменти щодо права на приватність та необхідності зазначення абітурієнтів, що числяться як пільговики. Загальна організація вступної кампанії також потребує змін – зокрема, величезна кількість копій документів й невизначеність у виборі напрямку підготовки, складнощі зворотнього зв’язку з абітурієнтами, штучно високий конкурс на факультетах за рахунок можливості здачі копій документів на багато спеціальностей одночасно та велика кількість заяв, поданих абітурієнтами у різні ВНЗ та на різні факультети псували нерви і працівникам комісій, і абітурієнтам.