Хельга Пендер - в минулому телепродюсер, а тепер координатор проектів Представництва Європейської Комісії в Україні, яку часто можна побачити на різноманітних заходах, що стосуються розвитку українського громадянського суспільства.

Під час звітньої конференції ОБСЄ , яка відбулась 8 жовтня цього року в Києві, де представники громадських організацій мали можливість продемонструвати свої підходи, механізми та методи вирішення нагальних проблем своїх громад, пані Хельга висловила своє бачення процесів, які відбуваються в секторі українських ОГС.

- Пані Хельго, як Ви оцінюєте результати проекту, який реалізовувався ОБСЄ протягом останніх 2 років, що був спрямований на посилення ролі організацій громадянського суспільства в Україні? В проекті було задіяно велику кількість учасників і кожен, мабуть, оцінює результати по-своєму.

- Дійно, я є членом наглядової ради цього проекту і також до нього маю певний стосунок. Що стосується результатів цього проекту, то було дуже цікаво дізнатись та почути статистику функціонуючих громадських рад. У нас зараз розпочинається новий проект, один з компонентів якого буде стосуватись співпраці третього сектору з регіональною та місцевою владою. Я подумала, можливо, ми неправильно щось робимо. Оскільки все так добре, то, можливо, нам варто зайнятись іншими справами, іншими проектами. Після виступів окремих делегатів, які по-іншому показали справу, склалось інше враження. Я розумію, що існує багато добрих механізмів для залучення третього сектору до прийняття урядових рішень, але вони, нажаль, часто не наповнюються живим диханням.
Вважаю, що результати проекту ОБСЄ можна буде побачити через деякий час, коли ці маленькі проекти трансформуються у певний рух.

- З вашої відповіді напрошується питання: Чому під час подібних конференцій часто можна почути звинувачення українських ОГС на адресу Уряду та інших органів влади? Практично всі пропозиції зводяться до потреби прийняття ще одного нового закону, який врегулює співпрацю ОГС та органів влади. Можливо, проблема полягає в іншому?

- Я думаю, що існує чимало серйозних проблем. Серед великої кількості зареєстрованих організацій не існує потрібної кількості, яка має потужні навички, щоб брати участь у діалозі з урядом.

Інша проблема - грамотність. Потрібно вміти на рівних спілкуватись з Урядом. Потрібно розвивати можливості щодо доступу до інформації, особливо з регіонів та залучати маленькі, так звані grassroots організації до їх роботи, не для того, щоб брати участь у політичному житті країни, а для того, щоб у них були добрі базові знання з тих питань, які їх стосуються, які вони хочуть обговорити з Урядом.

- В літку цього року Європейська Комісія провела конференцію, під час якої обговорювали різноманітні шляхи залучення українських ОГС до розробки та впровадження тих чи інших рішень. Чи є вже якісь відчутні результати конференції? Можливо є нові ідеї?

- Насправді після цієї конференції виникло чимало цікавих ідей, які вже зараз
втілюються в життя. Ми говорили на конференції про можливість проведення
більш регулярних консультацій щодо етичних питань, які стосуються не тільки нашого плану дій з Україною, але й нової розмови про Асоціацію.. Ми сподіваємось, що скоро на нашому веб-сайті будуть доступні можливості консультацій, як це вже робиться в Брюсселі. Там будуть викладені найважливіші наші документи.

Також є нагальним питання розвитку навичок українських організацій, щоб вони були спроможні брати участь в етичному діалозі. Зараз йде розмова з Брюсселем про можливість створення інструментів підтримки громадянського суспільства.

В листопаді ми проводимо конференцію в Білорусі, на яку запрошуємо представників білоруського громадянського суспільства для обговорення пріоритетів наступної програми. В нас багато є планів! Ми піднімали образ та репутацію громадянського суспільства в серед делегацій і в Комісії також, тому що на цьому підґрунті розвиваються наші відносини з Брюсселем. Отже, цей напрямок активно розвивається і Представництво Єврокомісії в Україні розглядається як зразок позитивного досвіду.

- Цікаво було б почути Ваше бачення майбутнього українського сектору ОГС. Які тенденції в розвитку інститутів громадянського суспільства Ви вже зараз спостерігаєте?

- В Україні навряд чи щось можна передбачити (сміється). Українське суспільство має розвиватись самостійно. Ми можемо підтримувати цей процес, але рішення, який напрям обирати, залишається за вами.

Можливо, найближчим часом, оскільки буде менше джерел фінансування, конкуренція між громадськими організаціями лише посилиться. Організації можуть поділитись на ті, які займаються наданням соціальних послуг, і на ті, які займатимуться наданням політичних, економічних, наукових.

- Що ще цікавить Хельгу Пендер в Україні, окрім розвитку громадянського суспільства?

- Якби мене спитали у 15 років, то я могла б назвати безліч інтересів. Зараз коло інтересів звузилось. Окрім розвитку громадянського суспільства, я займаюсь виборчим процесом в Україні, свободою слова. Це дуже цікаво. В неробочий час я намагаюся приділяти увагу сім`ї, маю двох дітей. Люблю читати книги та смачно готувати. Діти зростають, і я маю більше часу на те, щоб більше читати, ходити в кіно та добре поїсти.

Розмовляв Тарас Тимчук, Ресурсний центр ГУРТ