Протягом останнього року в Україні особливо гостро то там, то там проходять справжні бої на комунальному фронті. Практика показує, що вони найбільш жорстоко відбуваються в регіонах, в містах, де ситуація в економіці остається гострою уже протягом двадцяти років. Саме таким є наше місто. Час від часу у нас виникають бої на комунальному фронті.

Цей раз бої розгорнулись на фронті теплопостачання. Єдиним і монопольним постачальником послуг у цій сфері в місті є СП «Світловодськпобут». Слід відзначити, що як позитивне те, що початок опалювального сезону з моменту його створення не був зірваний ні разу. Закінчувався опалювальний сезон теж згідно загальноприйнятих строків. Оплата за послуги теж в рамках середньої по Україні. Тоді виникає питання: «Чому війна?»

Проблема лежить в площині співвідношення вартості і якості послуг, а також можливостей по оплаті абонентів. Нажаль, місто Світловодськ це місто не багатих людей. Середня заробітна платня в місті на 100 – 150 грн менше, чим середня по області. От і приходиться підробляти чи то мешканцям за межами міста. До цього додається великий відсоток пенсіонерів, що мешкають в місті. Субсидії проблему не вирішують, та й отримати їх важко. Тому плата для багатьох світловодців за тепло є високою. До цього додається проблема низької якості послуги, а говорячи просто, в квартирах зимою холодно.

Звичайно, люди шукають альтернативу. Такою альтернативою є індивідуальне автономне опалення. Перші мешканці, що встановили його, побачили перевагу: платять менше, а в квартирі тепліше. До того ж, є і гаряча вода, централізована подача якої зникла ще на початку 90-х. спочатку процес йшов повільно. Зрозуміло, що це задоволення не з дешевих, але згодом переваги такого опалення дались взнаки. Жителі міста почали встановлення приладів автономного опалення. На багатьох не вплинув навіть наказ №169 Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 6 листопада 2007 року, який значно ускладнював процес установки таких систем. Вони готові були сплачувати штрафи за незаконне встановлення. Таких «позазаконників» в місті набралось близько чотирьохсот і ще приблизно п’ятсот подали заяви. Такий стан справ, звичайно ж, не сподобався керівництву СП «Світловодськпобут». І воно почало системну протидію.

Отримати дозвіл на встановлення автономної системи опалення в місті неможливо. Вам цього дозволу не дадуть. Чому? До недавнього міжвідомчу комісію з питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання очолював Р. Петров, який до приходу в 2006 році на посаду заступника міського голови працював комерційним директором СП «Світловодськпобут». До речі, недавно він знов повернувся на рідне підприємство. Злі язики говорять, що термін відрядження завершився.

Але не тільки п. Петров є головною перепоною на шляху отримання так бажаного дозволу. Генеральний директор СП «Світловодськпобуту» Яременко С.О. є членом виконавчого комітету Світловодської міської ради. Це досить потужний важіль ще й за умови, що в місті з 2006 року відсутній міський голова, а його обов’язки виконує секретар ради. Але процес пішов. Зупинити його навіть такому потужному лобі не вдалось. Тоді керівництво СП вдається застосовувати план Б. Власникам квартир, що встановили автономне опалення починають нараховувати оплату за централізоване опалення і подавати позови до суду з вимогою примусового демонтажу автономного опалення і повернення до централізованого та сплати нарахованого боргу. З формальної точки зору ці заходи керівництва СП начебто знаходяться в правовому полі. Але впевненості у перемозі немає. Тому практикуються і інші методи. Про один з таких методів розповіла Павловська Людмила Олександрівна, голова ГО «Громадський захист».

Так громадянка Б. свого часу встановила автономне опалення і була виключена зі списків абонентів. Для неї було справжнім шоком, коли вона отримала повідомлення про борг у сумі понад дві тисячі гривень перед СП. «У цьому повідомленні, – пише жінка в заяві про злочин до прокуратури, – містилася неправдива інформація щодо прийнятого судового рішення про стягнення з мене боргу за опалення квартири та передачі його для примусового стягнення до відділу державної виконавчої служби…

Така агресивна поведінка СП ТОВ «Світловодськпобут» шокувала мене і спровокувала розлад стану мого здоров’я, наслідком чого стало тривале лікування та оперування. Після одужання я звернулася до Світловодського міськрайсуду з проханням ознайомити мене з прийнятим (заочно) судовим рішенням про стягнення з мене боргу… У відповіді, яку я отримала від Світловодського міськрайсуду було зазначено, що… СП ТОВ «Світловодськпобут» не звертався до суду з позовом до мене про стягнення боргу за опалення. Тобто, конкретні посадові особи, які надіслали мені це повідомлення, своїми умисними протиправними діями вчинили злочин і намагалися шляхом шахрайства заволодіти моїм майном».

Усе це призвело до комунальної війни. Світловодська міська рада була змушена втрутитись у цю війну. 27 травня 2010 року міська рада розглянула це питання на сесії. Вона прийняла рішення на користь тих, хто встановив системи опалення. Конфлікт, начебто, вирішений. Війна закінчена. Але це тільки на перший погляд. Остаються проблемні питання.

Дана ситуація породила прецедент, коли можна зробити в супереч закону, а потім все легалізувати. Немає гарантії, що цим шляхом не підуть інші. А підстави для цього є. в місті СП «Світловодськпобут» розроблена оптимізована схема теплопостачання, яка передбачає існування тільки централізованої мережі. Цей варіант багатозатратний. Це багатокілометрові мережі від будинку до будинку, які часто пориваються і гріють землю, відсутність гарячої води, відновлення подачі якої потребує великі фінансові вливання. до цього потрібно додати те, що в квартирах у багатьох громадян холодно. За усі роки незалежності влада так і не подумала про необхідність провести роботи по збереженню тепла в будинках.

Громадську раду міста непокоїть такий стан справ. Ми вважаємо, що це головна проблема на сьогодні. Влада, громадськість, підприємства, що працюють у цій галузі мають розпочати спільну роботу з пошуку шляхів вирішення даної проблеми.