Тема якості повітря актуальна для Волині вже не перший рік. Неодноразово це питання обговорювалося на засіданнях екологічної комісії Волинської обласної ради. Спільними зусиллями громадських активістів, органів місцевого самоврядування та ініціативи «Дані міст» вдалося втілити цифрове рішення, яке дозволяє моніторити якість повітря в режимі реального часу.

Опис проблеми

Громада Луцька змушена звертати увагу на якість повітря через неодноразові випадки поширення неприємного запаху в різних районах міста. Вирішення проблеми ускладнювали її комплексність, множинні джерела забруднення та відсутність системи оновлення даних щодо якості повітря.

«Безсумнівно, громаді цікаво знати про рівень забруднення повітря. Однак для цього у нас не було ефективного рішення. Інколи показники забруднення оголошували в новинах регіонального телебачення. Але самостійно розшифровувати ці показники складно. Людям не зрозуміло, який вплив на здоров’я має вміст тієї чи іншої речовини. Хоч ця проблема невидима, вона актуалізується, коли Луцьк наповнюється неприємним запахом, димом чи смогом», – зауважила заступниця начальника управління інформаційно-комунікаційних технологій Луцької міської ради Наталія Хмель.

Громадська організація «Агенція міжнародної співпраці» проводила обговорення та опитування серед волинян щодо екологічного стану області. Серед основних проблем учасники обговорень назвали саме забруднення повітря – по-перше, неприємний запах, по-друге, вміст шкідливих речовин, про які мало інформації.

Коли в повітрі багато домішок різних газів, часто виникають такі симптоми, як головний біль, біль у суглобах та інші фізичні розлади організму. Система вимірювання якості повітря була незрозумілою для більшості жителів Луцька. Однак люди хотіли тлумачити показники, наприклад, використовуючи «систему світлофору»: зелений колір означає відсутність шкоди для здоров’я, жовтий – незначну шкоду, червоний – небезпеку; а також отримувати практичні поради, як діяти, коли концентрація шкідливих речовин у повітрі висока; отримувати інформацію про причини забруднення тощо. Тут в нагоді міг би стати веб-сервіс із чат-ботом, який був би зручним і сучасним інструментом інформування громади та комунікації з нею.

Фестиваль думок як крок до вирішення проблеми

29 вересня 2019 року лідери неурядових організацій, активісти, громадські діячі, представники влади та всі охочі зібралися на першому в Луцьку Фестивалі думок, щоб обговорити важливі питання розвитку громади. Зокрема, містяни долучилися до опитування «Чи готові ви інвестувати в розробку е-сервісів для своєї громади?», яке провели на платформі «Цифрова трансформація для громади». Результати ви можете побачити нижче.

Опитування показало, що більше половини респондентів готові інвестувати в розроблення корисних е-сервісів, що стало ще одним сигналом до дії.

Вирішення

«Ідея створити платформу для моніторингу якості повітря та контролю над ситуацією виникла після численних зібрань громадськості та написання багатьох листів у різні інстанції. Також вплинула відсутність інформації у власності міської влади, яка б слугувала доказовою базою для притягнення до відповідальності винних у цій ситуації. Тому, коли ми побачили оголошення про конкурс проектів від ініціативи «Дані міст», спробували зацікавити нашою ідеєю, оскільки не мали достатньої фінансової підтримки та потребували фахової допомоги для реалізації ідеї», – розповіла спікерка дискусії «Цифрова трансформація на рівні громади», що відбувалася на Фестивалі думок у Луцьку, заступниця начальника управління інформаційно-комунікаційних технологій Луцької міської ради Наталія Хмель.

Спершу команда складалася з працівників Луцької міської ради Олега Гелети, який працює у відділі екології та займається вирішенням проблеми забруднення повітря, і Наталії Хмель, котра працює в управлінні інформаційно-комунікаційних технологій. Пані Наталія займається діджиталізацією процесів, що відбуваються у виконавчих органах Луцької міської ради та опікується запровадженням е-сервісів для громадян. Пізніше до проекту долучилися громадські активісти, які працюють у сфері екології, зокрема Інна Войло, котра очолює ГО «Агенція міжнародної співпраці».

«Є стереотип, що представники органів влади не дуже доброчесні, а громадські організації зацікавлені лише в піарі. Тому проект «Чисте повітря» став для нас можливістю реальної співпраці місцевої влади з представниками громадських організацій і важливим кейсом, який вирішує низку проблем, демонструє реальні показники та є інструментом моніторингу й інформування», – додає Наталія Хмель.

Інший член команди Михайло Верпучинський брав активну участь у проведенні досліджень, що дали можливість з’ясувати причину проблеми якості повітря. Оскільки проект базується на відкритих даних, перш за все, команда визначила, які дата-сети потрібні для розроблення сервісу з моніторингу повітря. На прикладі даних про радіаційний фон, створили структуру набору даних, який дає можливість збирати та аналізувати інформацію для контролю якості повітря.

Після розроблення системи моніторингу якості повітря визначили обладнання, яке б давало можливість оперувати даними та слугувати доказовою базою проти підприємств, які порушують екологічні норми. Система контролю якості повітря базуватиметься на сертифікованому обладнанні, а також побудові єдиної системи моніторингу.

Е-сервіс надає можливість якісного аналізу даних і своєчасного інформування містян щодо якості повітря, дає змогу швидко реагувати на негаразди, а в деяких випадках – попереджати можливі проблеми та виявляти їх джерела. Цей проект має значний суспільний інтерес і покращує якість життя лучан. Крім того, подібні рішення, створені на основі відкритих даних, можуть бути масштабовані на інші міста України зі схожими проблемами.

Висновки

Розроблення корисного для громади цифрового сервісу «Чисте повітря» продемонструвало ефективність взаємодії органів місцевого самоврядування, громадських активістів і донорів. Саме цей трикутник співпраці забезпечив ефективну реалізацію ідеї. Позитивним наслідком горизонтальної взаємодії всіх зацікавлених акторів стало розроблення сервісу, спроможного покращити життя громади. Ідея проекту «Чисте повітря» пройшла повний шлях реалізації за підтримки експертів – від розроблення прототипу до контролю якості, – після чого її передали на баланс міської ради.