Впровадження відкритих даних дозволяє оптимізувати робочі процеси, покращити комунікації з клієнтами, установами й відомствами. Медична сфера, в якій все активніше використовують відкриті дані, – не виняток. Застосування цифрових технологій дозволяє забезпечити прозорість, покращити рівень управління та доступності послуг для громадян.

Потенціал відкритих даних у медичній сфері величезний. В усьому світі тисячі стартапів використовують відкриті дані для медичних досліджень, створення вакцин й інформаційних систем.

Однак цифрова медицина вимагає використання специфічних методів оброблення інформації (отримання даних про пацієнта, електронні медичні записи і документи, їх зберігання, обробка, аналіз та обмін). Держоргани генерують і зберігають колосальні масиви даних, однак важливою є саме їх публікація в машиночитних форматах. Наприклад, Кабінет Міністрів України створив сайт із даними про забезпеченість медичних закладів ресурсами для боротьби з COVID-19, який оновлюється щоденно.

Накопичених даних уже зараз вистачає для розвитку цифрових проектів. Наприклад, із 2017 року в Україні працює система eHealth, що забезпечує автоматизацію обліку медичних послуг та управління медичною інформацією в електронному вигляді. На початку 2020 року до системи eHealth підключили 1 709 медичних закладів та 25 195 лікарів. Система об'єднує різні галузі охорони здоров'я – медпрактику, управління медичними закладами, медичне право, фармацевтику та інформаційні сервіси для пацієнтів. eHealth створювався спільними зусиллями державних органів влади, міжнародних донорів, організацій громадянського суспільства та громадських активістів.

Однак не завжди для того, щоб розгорнути важливий проект у медичній сфері, потрібне залучення держави. У 2014 році ВМГО «Асоціація молодих донорів України» створила автоматизовану систему рекрутингу та управління донорами крові «ДонорUA».

«В процесі розроблення системи ми поставили в центр тих, на кому все це тримається, – донорів крові. Ми подумали: якщо донори крові матимуть всю необхідну інформацію про те, як готуватися до кровоздачі, як відновлюватися (розділ «Кровопедія»), ми знімемо з них весь біль перевірки інформації, дамо зручний інструмент комунікації (ДонорUA.Бот і персональний кабінет донора) та хоча б частково вирішимо проблему логістики (ініціатива «Таксі для донора»), такий підхід допоможе збільшити кількість донорів. І це спрацювало. Однак по дорозі ми визначили десятки інших проблем, тож проект поступово перетворився на платформу, де комунікують центри крові, пацієнти, донори, волонтери, бізнес та інші зацікавлені сторони», – прокоментував співзасновник та технічний директор «ДонорUA» Олександр Краковецький.

Громадські активісти та організації громадянського суспільства також можуть брати участь у напрацюванні та оприлюдненні відкритих даних для подальшого їх використання у медичній сфері.

«Ми любимо повторювати, що ДонорUA – це, в першу чергу, дата-платформа, яка об’єднує різні джерела даних і дає змогу чітко бачити цілісну картину. Так сталося, що на момент створення проєкту ніяких відкритих даних по донорству не існувало. Потім був нетривалий період, коли дані почали публікувати. Ми їх аналізували й першими в Україні вивели цифру у 13 донацій на рік на 1000 жителів, яка зараз широко використовується ЗМІ для оцінки поточної ситуації. Буду відвертим, офіційні дані були неякісними й не публікувалися в машиночитному форматі. Більше того, через певний час навіть ці дані перестали з’являтися. Додатково ми використовуємо інші відкриті дані, зокрема, перелік опорних лікарень для боротьби з COVID-19, дані програми «Доступні ліки», перелік лікарських препаратів. А ось актуалізацію інформації про центри крові, графік їхньої робіт, контакти робимо лише ми. Нашими даними в тому числі користується і Міністерство охорони здоров’я. Нещодавно ми запустили всеукраїнський моніторинг запасів донорської крові, де можна побачити, скільки і якої крові є. Маючи ці дані, донори можуть відповідальніше планувати свої кровоздачі», – поділився Олександр Краковецький.

Відкриті дані сприяють прозорості медичного сектору та його можливості забезпечувати цінний ресурс для впровадження інновацій. Наявність відкритих даних може допомогти громадянам, медичним працівникам і дослідникам у прийнятті найкращих рішень, а також стимулюватиме розроблення нових е-сервісів

«Потенціал відкритих даних у медичній сфері недооцінений. В Україні навіть критично важливі дані про COVID-19 містять величезну кількість помилок і неточностей. Це однозначно потрібно змінювати. Однак поки ми не створимо сучасну ІТ інфраструктуру, не усвідомимо важливість використання сучасних інструментів, необхідність йти в «хмару», активніше дивитися в сторону штучного інтелекту, не переконаємо медичний персонал і керівників закладів охорони здоров’я активніше інвестувати в технології, про справжні інновації та економічний ефект від їх впровадження ми можемо тільки мріяти», – підсумував Олександр Краковецький.

Матеріал опублікований в рамках Ініціативи «Дані міст», що реалізовується фондом TechSoup та Ресурсним центром ГУРТ за підтримки NED.