Чи потрібно Україні в НАТО? Це риторичне та досить актуальне питання активно тривожить український народ на протязі останніх років.

Відповіді на нього можна почути досить різні, як от: «Так, звичайно, бо НАТО це гарант нашої безпеки», «НАТО? Та метою НАТО є знищення України», «Так, потрібно! Вступ у НАТО – це крок до Євросоюзу», «Ні! НАТО примусить Україну брати участь у непотрібних їй воєнних конфліктах», а дивлячись на гасла у Верховній Раді: «НАТО – НІ!», та на вулицях: «НАТО – це терорист №1», розумієш, що тема НАТО дуже цікавить українців, а про те як оте НАТО знущається над українцями та не дає вільно дихати, можна почути чи не у кожному барі, магазині, громадському місці взагалі, особливо на Півдні нашої країни.

Проте усе стає зрозумілим, коли ти задаєш такому «антиНАТОвцю» елементарне питання: «А що взагалі таке НАТО?», на яке, після довгої паузи, як правило, чуєш невиразну відповідь, на зразок : «Нууу.. Нууу… НАТО – це воєнний блок якихось держав, які постійно з кимось воюють…» Тут вже не потрібно навіть писати, які відповіді лунають на запитання: «Що таке ПДЧ НАТО» – те, до чого так сьогодні прагне Україна. Більше 90% опонентів, розгублено дивлячись, відповідають: «Не знаю, а яка різниця… Всеодно НАТО – це погано.» Зазвичай такі відповіді викликають у мене посмішку на обличчі та біль у душі за те, що нашим людям стає властивим в останній час «кричати» про те, про що ти просто почув, і навіть не проаналізував, або про те, за що тобі заплатили… Як і кожному свідомому громадянину своєї держави, мені не байдужа доля України, тому я постійно слідкую за розвитком її зовнішніх відносин та політичної ситуації в середині країни, а так як у майбутньому я прагну стати дипломатом, то це мені ще й дуже цікаво.

За останні роки, я перегорнув масу літератури та передивився масу різних сайтів де була інформація як за, так і проти євроатлантичної інтеграції України, навіть інколи антинатовські заклики доходили просто до абсурду. Проте, дослідивши, проаналізувавши та систематизувавши всі отримані дані, я прийшов до висновку, що Україні потрібно намагатися робити все, щоб стати повноправним членом НАТО, оскільки НАТО є не тільки гарантом безпеки (що теж дуже важливо), але й економічним, гуманітарним та євроінтеграційним партнером України.

Дуже важливо знати, які переваги та перспективи може надати Україні вступ до НАТО, та як вже допомогло НАТО Україні, як своєму партнерові. Що випливає з членства в Організації для країни та її громадян? Які сторони їх життя зачіпає участь в НАТО? Саме ці питання найбільше хвилюють усіх пересічних громадян нашої країни, адже не маючи ніяких переваг після вступу до Альянсу, сам вступ втрачає актуальність. Насамперед процес входження до НАТО є стимулюючим фактором для проведення внутрішніх політичних та соціально-економічних реформ усіх сфер суспільного життя, гармонізації законодавства з правовими нормами та демократичними принципами країн-членів НАТО. А чи не цього насамперед потребує наша країна сьогодні? Так, саме цього, адже в останній час політична і соціально-економічна системи України показують свою неспроможність давати раду тим перепонам, які постають на шляху будівництва сильної української держави! Також Україна отримає безпрецедентні додаткові гарантії забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності та непорушності державних кордонів відповідно до Вашингтонського договору, а дивлячись на нещодавні події у Грузії та нинішній стан і матеріальне забезпечення української армії, ці гарантії є дуже актуальними зараз і потрібними, як повітря.

Звичайно вступ України до НАТО сприятиме покращенню інвестиційної привабливості країни в очах міжнародних інвесторів. Оскільки крупні іноземні компанії просто бояться вкладати гроші в українські підприємства та різні сфери бізнесу, через насамперед політичну нестабільність та непередбачуваність у нашій країні, яка виключається при набутті членства у НАТО. Ну і насамкінець Членство України в НАТО матиме глибоке цивілізаційне значення для нашої країни. Адже входження до Альянсу означає для нас, перш за все, приєднання до сім’ї націй, що мають спільні демократичні цінності, які цілком поділяє український народ. Звичайно, як і в кожній події та кожній справі, у вступі до НАТО є і негативні сторони, і не написати про них було б просто не коректно і не чесно. Це і погіршення відносин з Росією, і болюча комплексна трансформація держави у напрямку наближення її до стандартів розвинених демократій, і певний кризовий період, поки система не почне працювати. Проте, на мою думку, оцінка можливих негативних наслідків будь-якого рішення має співвідноситися з його позитивами і перевагами. У цьому зв’язку, переваг від членства України в НАТО значно більше, ніж потенційних втрат, які то і втратами назвати важко – просто тимчасові незручності, які поті же зіграють на Україну.

Я патріот своєї країни, і поки що на рівні молодіжної дипломатії, а в майбутньому, сподіваюсь, як професійний дипломат, робитиму все, щоб Україна рано чи пізно стала повноправним членом НАТО, бо я хочу щоб я, мої батьки, мої друзі, мої майбутні діти та дружина жили у насправді захищеній та безпечній країні.