Завдяки киянам, частину тварин притулку, що знаходиться в с. Пирогове, вдалося врятувати. Але що з ними буде далі – невідомо.
 

Притулок товариства захисту тварин «SOS», розташований у с. Пирогове, на місці колишньої живодерки, знову опинився в критичному стані. Не так давно волонтери, готуючись до зими, зверталися через ЗМІ до всіх, хто може допомогти в будівництві вольєрів. Начебто проблему вирішили.
 

Біда прийшла з першим сильним снігопадом. Багато киян пам’ятає, що 29 грудня неможливо було дістатися на роботу, а ввечері - додому. А для притулку, розташованого далеко від житла і трас, почався апокаліпсис. Силові дроти, які провисли під вагою мокрого снігу, порвалися, і «SOS» виявився відрізаним від електропостачання. Близько двох тисяч тварин залишилося без світла і тепла. А по під’їзній дорозі, повністю заметеній снігом і заваленій зламаними деревами, міг проїхати тільки танк Т-54.
 

Волонтери кинулися телефонувати районній владі і, природно, отримали відмову: мовляв, не до собак. Чи до людей їм було – питання номер два, але зараз ми – не про це. І «потопаючі» вирішили рятуватися «власними руками». Волонтери купили бензопилку, розпиляли зламані дерева. Потім оплатили роботу грейдерів і розчистили проїзд. Президент товариства Тамара Тарнавська звернулася до ЗМІ з проханням про допомогу, після чого почали пробиратися сюди (де на машинах, а де і пішки) добровольці. Люди несли сухі корми, приготовану вдома їжу, теплі речі. Тільки завдяки киянам собаки, що знаходилися у притулку, вистояли перші, найважчі дні. Щоправда, від переохолодження і поганого харчування тварини почали хворіти. Корми давали, в першу чергу, хворим і слабким. Інші їли те, що залишиться. Особливо постраждали кішки – вони не такі стійкі до несприятливих умов і нерегулярного харчування, як собаки.
 

Енергопостачання притулку так і не було відновлене. Тому волонтери почали розпалювати вогнища і варити кашу у величезних чанах. І хоча їжі, приготованої первісним способом, теж не вистачало, з’явилася можливість дати кожному собаці хоч трішки гарячої їжі. Волонтери зі сльозами на очах розповідають, що собаки сильно схудли і виють від голоду.
 

Всі «причетні» до питань життєзабезпечення притулку районні і міські організації настільки злагоджено мовчали, що виникло враження, ніби вони виконують чийсь таємний наказ: не допомагати «незручній» невгомонній Тарнавській, яка постійно вимагає від влади покращення ставлення до тварин, і її однодумцям. Так хочеться пильно вдивитися в чиновницькі очі і запитати: – А собаки-то при чому? Їх-то за що морозити і морити голодом? У вівторок, 12 січня, Тамара Тарнавська повідомила, що отримала відповідь з «Київенерго»: мовляв, нічого вони ремонтувати не будуть, притулок переданий на баланс якійсь іншій організації. На питання: «Якій?» – відповісти не змогли. В унісон спрацювали і телевізійники – «рупор» міської влади. Київська державна телерадіокомпанія, що обіцяла, за словами пані Тамари, дати їй 12 січня 45 хвилин живого ефіру, повідомила про неможливість віщання.
 

Глухий кут. Безвихідь. Тунель без світла в кінці. А найближчим часом синоптики обіцяють зниження температури до 15-17 градусів нижче нуля. Що буде з собаками і кішками? І що ж відбувається в наших душах, якщо ми, борючись з однією неугодною людиною, можемо убити дві тисячі ні в чому невинних душ? Звертаємося до міської влади і енергетиків: зверніть увагу на тих, хто цього дійсно потребує!
Всіх, хто хоч чимось може допомогти (привезти сухі або інші корми, що не потребують варіння, медикаменти та автономні джерела електроенергії або польові кухні), просимо телефонувати президентові «SOS» Тамарі Тарнавській, тел.: 050-310-03-10. Не дайте замерзнути безпритульним тваринам!