20 жовтня 2009 року Верховна Рада України прийняла в цілому постанову № 5097 «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010році». За Постановою, вибори до місцевих органів влади призначені на 30 травня 2010 року. За це рішення проголосувало 390 депутатів з 431 зареєстрованого у залі. Авторами Постанови є Олександр Лавринович і Андрій Портнов – представники двох найбільших фракцій у Верховній Раді України ( ПР і БЮТ).
Вибори депутатів до місцевих органів влади у 2006 році проходили за закритими партійними списками. Але ні для кого вже не секрет, що якісний склад депутатського корпусу і голів місцевих рад за таким законом не витримує ніякої критики. До виборчих партійних списків було включено багато осіб, які ні за яких обставин не змогли би стати депутатами за відкритими партійними списками, або мажоритарною системою.
Також не є секретом, що місцями у прохідній частині списку, партійні вожді і місцеві партійні вождики торгували, як цигани кіньми. Така ситуація стосується усіх без винятку основних політичних партій і блоків в Україні. Тільки з різницею в тому, в яких регіонах тій чи іншій політичній силі симпатизують виборці.
Ставши депутатами за певну суму, ці діячі «плювати» хотіли і на політичні партії і тим більше на виборців. Головним для них є примножити свої статки і статки своїх ближніх у цій вакханалії яка є зараз в Україні. За прикладами не потрібно далеко ходити, всі бачать, як виконували і виконують свої обов’язки депутати Київської міської ради.
Депутати які пройшли по списках партій і блоків декларуючи, що не будуть підтримувати «космонавта» Черновецького, але зразу після позачергових виборів, разом з його політичною силою сформували депутатську більшість.
І така ситуація є по всій території України. Одним з також дуже яскравих прикладів є депутатський корпус БЮТ у Вінницькій обласній і Вінницькій міській радах. За результатами виборів 2006 року фракція БЮТ у Вінницькій обласній раді налічує 36 депутатів з 96. БЮТ разом з НСНУ, який отримав 23 депутатських мандати, мали змогу повністю сформувати свою більшість і обрати голову обласної ради.
Але на виборах голови обласної ради більшість бютівців голосували за функціонера, позапартійного і обраного від соціалістів – Григорія Заболотного. У Вінницькій міській раді ситуація з БЮТ ще «кумедніша». За результатами виборів до Вінницької міської ради 2006 року БЮТ отримав 27 мандатів із 50, а отже абсолютну більшість. Але після виборів депутати від БЮТ сформували більшість з мером Вінниці Володимиром Гройсманом.
Отже якісного і відповідального партійного депутатського корпусу, обраного за таким законом на самому ділі не існує. Таким чином не можуть бути виконані і програмні обіцянки, які БЮТ дав виборцям.
На позачергових виборах до Верховної Ради України у 2007 році керівники виборчого штабу БЮТ у Вінницькій області проводили виборчу кампанію за кошти потенційних кандидатів до партійних списків БЮТ на виборах до органів місцевої влади 2010 року, а також претендентів на посади, про що свідчить призначення після виборів на посаду начальника обласного управління з охорони навколишнього природного середовища Дмитра Бабича. Як пише місцева преса Бабич заплатив за посаду начальника управління мільйон. Нещодавно проти Дмитра Бабича Вінницькоюобласною прокуратурою порушено кримінальну справу за отримання хабара. Ведеться досудове слідство.
За даними багатьох міжнародних і українських експертів, які моніторять виборчі процеси- українські вибори є одними з самих дорогих у світі. За прогнозами тих же експертів всі кандидати в президенти України в загальній сумі на виборчу компанію потратять мінімум один мільярд доларів США.
Прийняття Постанови «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році», внесеної Лавриновичем і Портновим якраз підчас президентської кампанії ,без внесення, уже давно очевидних, змін до діючого закону, є нічим не іншим, як бажанням провести виборчу кампанію в «своїх» регіонах, за кошти потенційних кандидатів до партійних списків.
Як говорять у Вінниці, то голова Вінницької обласної організації ВО «Батьківщина» і керівник виборчого штабу кандидата в президенти Юлії Тимошенко у Вінницькій області - Юрій Медведєв проводить зустрічі з потенційними кандидатами до партійного списку БЮТ і пропонує уже тепер внести певну суму коштів за місце у прохідній частині партійного списку.
Так місце у прохідній частині списку до Вінницької обласної, міської ради коштує від 50 до 100 тисяч доларів США. На порядок менші суми ходять до районних і міських рад області. У потенційних кандидатів просять в першу чергу кошти, але якщо вони із-за фінансової кризи в такій кількості відсутні, то можна за місце у прохідній частині списку розрахуватись нерухомим майном, земельними ділянками.
Говорять, що потенційні кандидати в партійні списки БЮТ підтримують всіма можливими способами Юлію Тимошенко на виборах президента. Але багато уже задумуються чи варто це робити. Кошти збираються, але районні штаби на нарадах скаржаться на відсутність фінансування на проведення президентської виборчої кампанії.
Отже партійні осередки основних кандидатів на посаду президента створили партійну фінансову піраміду. Ця піраміда в майбутньому нічого доброго пересічному громадянину і виборцю не принесе. Тому, що якщо за депутатський мандат потрібно сплатити партійним вождям певну суму коштів, то такий депутат буде далекий від проблем виборця. То чи потрібні українському суспільстві такі політичні партії, де немає демократичних принципів у їх діяльності. Питання риторичне.
Головне завдання громадянського суспільства в Україні – примусити політичний істеблішмент змінити існуючі правила гри, де політики також будуть поважати демократичні цінності і верховенство права, а їх діяльність буде під контролем українських громадян і виборців.
Коментарі