Щорічне глобальне дослідження Transparency International засвідчило, що Україна, разом з країнами Східної, Південно-Східної Європи та Центральної Азії сприймається її населенням як висококорумпована держава. Всі ці країни отримали оцінку поширеності корупції нижче за 5 балів з 10 можливих (за шкалою, в якій 0 означає тотальну корумпованість держави, 10 – практичну відсутність корупції). Цьогорічна позиція України у своєрідному рейтингу корумпованості країн світу з оцінкою в 2.2 бали та загальні темпи розповсюдження корупції в державі засвідчили необхідність рішучих кроків для порятунку країни та виходу з корупційної прірви.

Відстежуючи вже впродовж останніх 12 років рівень сприйняття корупції в Україні, Transparency International занепокоєне негативною тенденцією загрозливо стабільного зростання поширеності корупції у владному секторі України, особливо характерного для останніх трьох років. Зокрема, якщо в 2006 році Україна, маючи оцінку у 2.8 бали, посідала 99-104 місце серед 163 країн світу, у яких здійснювалося дослідження, то у 2009-му з результатом у 2.2 бали Україна вже опинилася на 146-153 місці серед 180 країн, охоплених цьогорічним індексом. Така сама оцінка розповсюдженості корупції у державному секторі була зафіксована в Україні у революційному 2004 році, коли українськими та міжнародними експертами заявлялося про тотальну корумпованість української публічної влади всіх рівнів. Разом з тим слід відмітити, що традиційно високий рівень адміністративної та політичної корупції в Україні тримається на фоні фактичного схвалення корупції населенням держави. Сучасні українці сприймають корупцію як частину своєї культури, складову національного менталітету.

Оприлюднюючи результати індексу сприйняття корупції, президент Творчого об’єднання “ТОРО”, Контактної групи в Україні Transparency International, Олексій Хмара зазначив, що наслідки таких тенденцій не складно передбачити. Серед них політична нестабільність, можливість економічних потрясінь та конфліктних ситуацій. В такій ситуації суттєво зростає соціальне напруження, що може призвести до агресивних реакцій у суспільстві та в країні загалом. Про це свідчать не тільки перебіг української передвиборчої кампанії 2004 року, а й кризові ситуації в державах, що мають низькі бали за Індексом сприйняття корупції. Це, зокрема, Сомалі з 1.1 балами, Афганістан з 1.3 балами та Судан й Ірак з однаково низькими 1,5 балами. Результати багатьох незалежних досліджень, включно з даними Transparency International, засвідчують, що країни, які сприймаються як найбільш корумповані, є тими самими країнами, що найбільше страждають від довготривалих конфліктів, спрямованих на знищення державної інфраструктури. Українське суспільство вже сьогодні відчуває болючі симптоми проявів корупції.

Це величезні масштаби розкрадання державних коштів, зростання рівня безробіття, фактична неспроможність держави протидіяти небезпечним хворобам, що з рештою призводить до поступового вимирання української нації. Владний сектор, головним завданням якого є забезпечення виживання та стабільності, внаслідок власної корумпованості втрачає спроможність виконувати основні свої функції. Олексій Хмара наголосив: «Чисельні порушення в Україні прав людини, гучні злочини посадовців усіх рівнів, загальна безкарність та безвідповідальність української влади є наслідком високої корумпованості України зразка 2009 року. Сьогодні нам слід пам’ятати, що зниження оцінки Індексу сприйняття корупції лише на один пункт (за 10-бальною шкалою) призводить до відтоку з країни капіталу, рівного 0,5 відсотка валового внутрішнього продукту держави, а також до загального зниження доходів громадян щонайменше на 4 відсотки. Для України ці цифри означають втрату щороку щонайменше 20 мільярдів гривень.»

Оцінюючи результати дослідження Transparency International, Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики Юрій Сухов зазначив, що зниження позицій України у цьому рейтингу не є свідченням неефективності дій Уряду України з реалізації антикорупційної політики. Разом з тим він відмітив ряд факторів, які впливають на даний рейтинг України. Серед яких - наслідки світової економічної кризи, корумпованість місцевої влади, на роботу якої Уряд практично не впливає, та активна інформаційна кампанія Уряду України щодо висвітлення випадків викриття корупційних зловживань. Підсумовуючи результати обговорення, Олексій Хмара наголосив, якщо такий темп падіння міжнародних рейтингів України збережеться й на далі, державі не уникнути тотальної бідності населення та нової хвилі масштабних кризових явищ.

Така ситуація ставить Україну перед вибором або готуватися до нової революції, або без зволікань впроваджувати революційні антикорупційні кроки. Оцінюючи темпи розповсюдження корупції в Україні та можливі їх наслідки, Творче об’єднання «ТОРО» запропонувало українській владі виконати 5 першочергових кроків, здатних вивести країну з корупційної прірви. Зокрема: • забезпечити незалежність української судової системи; • посилити спроможність владних інституцій до реальної протидії корупції через прийняття та виконання Національної антикорупційної стратегії; • враховувати на стадії розробки антикорупційних ініціатив наявний позитивний та негативний досвід інших країн світу, у тому числі країн пострадянського простору; • залучати організації громадянського суспільства до формування серед українців нетерпимого ставлення до корупції; • запровадити реально діючий механізм громадської експертизи діяльності органів публічної влади та інші форми незалежного громадського контролю.

Контакт для медіа:
Володимир Бочаров-Туз PR-служба,Творче об’єднання «ТОРО» м.т. 0 97 282 65 21, р.т. 0522 27 23 29, факс: 0522 27 23 29, [email protected] www.toro.org.ua

Творче об’єднання «ТОРО» є Контактною групою в Україні Transparency International – глобальної антикорупційної неурядової організації, що має понад 90 національних представництв та працює більше як у 100 країнах світу. Місія Творчого об’єднання «ТОРО» полягає у впровадженні в Україні демократичних процедур участі громадян у формуванні та реалізації державної політики. Дізнатися більше про діяльність організації можна на сайті www.toro.org.ua.