17 серпня 2009 року в Чернігівській міській раді відбулося друге засідання робочої групи, яка працює над проектом Положення про громадські слухання в місті Чернігові.
В роботі взяли участь автори своїх проектів Положення – депутат від КПУ Валерій Солдатов, представник громадської організації «Сила громади» Олександр Ломако, представники громадськості – керівник проекту Чернігівський монітор Юрій Паперний, керівник проектів об’єднання «Громадська думка» Тарас Вознюк та голова Чернігівського освітнього центру «Ініціатива» Павло Пущенко.
Були присутні представники фракції БЮТ В’ячеслав Лебідь та Олександр Мельник, представники профільних відділів та управлінь. Головував на засіданні секретар міської ради Олег Шеремет. Не були присутні на засіданні робочої групи представники проекту Положення, яке розробила Партія регіонів.
Друге засідання робочої групи було присвячено обговоренню та зведенню в єдиний документ головних пунктів, які є в трьох запропонованих варіантах проекту Положення.
Тож зупинимось на детальному розгляді відмінностей різних Проектів та ухваленим позиціям, які міститимуться в кінцевому варіанті.
Предмет громадських слухань
В авторів проекту було два підходи щодо окреслення предмету громадських слухань. Перший полягав в загальному визначенні – «що відносяться до повноважень місцевого самоврядування». Автори другого підходу наголошували на необхідності максимальної деталізації можливих тем проведення громадських слухань в Положенні з формулюванням, що запропонований перелік не буде вичерпним і предметом громадських слухань можуть бути й інші теми віднесені до компетенції місцевого самоврядування. Наразі перемогла позиція залишити в узгодженому варіанті перше загальне визначення – мовляв, можливо все, що не заборонено.
Окремим пунктом пропонується прописати заборону на проведення громадських слухань не віднесених до компетенції органам місцевого самоврядування або таких, що суперечать законодавству, мають загальнодержавний характер або стосуються територій поза межами Чернігова.
Бурхливу дискусію викликало питання щодо фіксації в Положенні тем обов’язкових громадських слухань. Згідно чинного законодавства громадські слухання мають поводитися з питань зміни тарифів та забудови. Було вирішено не включати ці пункти в проект Положення, оскільки вони регулюються загальноукраїнським законодавством.
Але найбільше емоцій викликала пропозиція «Сили громади» зобов’язати міського голову щороку звітуватися перед чернігівцями на громадських слуханнях.
Дійсно, згідно закону «Про місцеве самоврядування», «міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами».
Пропонувалося формою цієї «відкритої зустрічі» обрати саме громадські слухання.
Але представники виконкому активно заперечували проти такого обв’язку мера, мовляв, навіщо обмежувати мера якоюсь одною формою?
Зазначимо, що міський голова Чернігова Олександр Соколов за три роки свого перебування на посаді прозвітувався лише одного разу на так званому «активі міста» - перед представниками комунальних підприємств, що, звичайно, «відкритою зустріччю з громадськістю» назвати важко.
Хто може ініціювати громадські слухання
Пропозицій щодо ініціаторів було чимало: міський голова, виконком, депутати, орган самоорганізації населення, громадські організації, осередки політичних партій, просто жителі міста в кількості від 3 до 50 осіб.
Врешті робоча група вирішила обмежити склад ініціаторів громадських слухань з метою мінімізації можливості використання механізму громадських слухань з метою «піару» певної політичної чи громадської сили. Тож, право ініціювати громадські слухання мають лише міський голова, депутати міської ради в кількості не менше третини від складу депутатського корпусу та ініціативна група городян, які мають право голосу в кількості не менше 30 чоловік.
При чому міський голова та третина депутатів мають право ініціювати проведення громадських слухань без будь-яких додаткових умов, а ініціативна група городян з 30 чоловік для цього має зібрати не менше 1500 підписів чернігівців (варто сказати, що були пропозиції в проектах 500, 1000, та майже 25 000).
Логіку члени робочої групи тут бачать в тому, що міський голова має вже делеговані повноваження. Так само і третина депутатів наділені правом законодавчої ініціатива, це фактично право опозиції в міській раді винести питання на громадське обговорення.
Всі ж решта – політичні партії, громадські організації, органи самоорганізації населення – можуть ініціювати громадські слухання, як громадяни в кількості не меншої 30 чоловік, але це позбавляє можливості «піаритися» на цій темі.
Як будуть проводитися громадські слухання
Було погоджено, що громадські слухання будуть проводитися не пізніше, ніж через 2 місяці після реєстрації ініціативи про громадські слухання.
Ініціативній групі городян, якщо їх пропозиція не суперечить законодавству, видаються встановленої форми листи для збору не менше 1500 підписів чернігівців на підтримку своєї ініціативи. Збір підсів обмежується двомісячним терміном.
Учасники робочої групи фактично не досягли консенсусу щодо визначення механізму підготовки до громадських слухань, складу Дорадчого комітету, головування під час громадських слухань, низки інших технічних питань, від яких залежить прозорість та демократичність процедури.
Не було погоджено також питання вибору приміщення для проведення громадських слухань. Пропозиція закріпити Міський плац культури (колишній «Хіміки»), як основне місце проведення слухань, не знайшли однозначної підтримки. Інша пропозиція – найбільше за кількістю приміщення або відкритому майданчику також не позабавляє можливості маніпуляції органів влади.
Адже ми вже бачили в Чернігові «громадські слухання», що проводилися в приміщені котельні, «Водоканалі», чи на режимному об’єкті ТЕЦ на околиці міста.
Проте було погоджено час проведення громадських слухань – в неробочий час ( не раніше 18 години) або в неробочий день. Додамо, що раніше громадські слухання призначалися в робочий день і в робочий час, 16 чи 17 годину.
Отже, коло питань невирішених та дискусійних залишається значним, але є сподівання, що до початку вересня документ буде узгоджений і винесений на вересневу сесію Чернігівської міської ради .
Наступне засідання робочої групи призначене на 26 серпня.
Павло Пущенко – голова Чернігівського освітнього центру «Ініціатива», учасник робочої групи над Положенням про громадські слухання в Чернігові.
Читайте також "Громадські слухання по-чернігівськи. Частина перша".
Коментарі