Повернувся з вояжу до столиці мій старовинний приятель, винахідник Олександр Анатолійович Єкимовських. Автор бездамбних гідроелектростанцій, водовугільних електростанцій та каталізаторів згорання природного газу, які дозволяють економити до 30% газу.

Витратив у Києві цілий місяць. А поїхав до Києва тому, що покликали урядовці. Справа в тому, що він минулої осені встановив свою насадку на газовий пальник у котел львівського Російського культурного центру ім. Пушкіна. Я був там колись. Шукав матеріали по Сергію Павловичу Голіцину. До цього часу з усмішкою згадую побачене там. За великим дубовим столом з величезним мідним самоваром посередині, сидить з десяток інтелігентних бабусь та дідусів одягнених у… кожухи та шуби, в платках та шапках і п’ють з блюдечок чай, аристократично відставляючи мізинці. Картина, достойна геніального Кустодієва! А там просто було дуже зимно, хоч котел і працював на повний газ. А от, коли Олександр модернізував їхній котел і систему опалення , там і посеред зими стали відкривати  хвіртки від спеки, а газу витратили втрічи менше!

Приїхало телебачення 1+1 і сюжет з Російського культурного центру у Святвечір 2009 показали на всю Україну, як раз після репортажу про те, як Тимошенко підписала кабальний договір з Путіним про ціну на газ. Зазвичай, наші урядовці вряд чи щось дивляться, окрім порнофільмів. Та на Святвечір таких фільмів не буває. От і дивились новини. А тут якраз Ющенко розв'язав газовий конфлікт з Росією. Почалась широкомасштабна балаканина про альтернативну енергетику та енергозберігаючі технології під гаслом «Український прорив». Тільки скільки не кажи «цукор» - у роті солодко не стане. Про технології треба не базікати, а мати їх! А тут як раз сюжет про конкретну газозберігаючу технологію! Ще й розповідають про неї не перший раз!

Подивилась цей сюжет наша Жінка в білому і з косою, і наказала «вірному Руслану» зайнятись цим питанням. Він дав відповідне доручення Мінжилкомунгоспу, Мінпаливенерго, Мінпромполітіки і інституту технічної теплофізики НАНУ розібратись з винаходом Єкимовських. 

Доручення було зроблене 05.03.09., і тоді ж Олександра запросив до себе голова Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів Ігор Юрієвич Черкашин. Розмовляли вони довго. З ранку аж до 8 вечора. Спільно проаналізували стан теплоенергетики у житлово-комунальному господарстві України, яке більш всього впливає на життя наших громадян.
Справа в тому, що до війни в теплоенергетиці у нас використовувались котли на твердому паливі. Я в 60-70 роки застав на харчових підприємствах котли Шухова-Берліна та ДКВР установлені ще в 20-ті роки. Працювали вони добре й пропрацювали б ще 50 років. Та Хрущов розпочав модернізацію промисловості. Не тільки були знищені невеликі гідро та теплоелектростанції й вітрові млини. Майже всі котельні були переведені на мазут та дизельне паливо. А потім настала Брежнєвська епоха. Пішла кампанія проти диму над котельними і їх з мазуту перевели на газ.

Нині ж майже у 90% котельних України стоять газові котли НИИСТУ. А згодьтесь, що топка у газового котла зовсім інша, ніж у котла, який працює на твердому паливі. Тому й зацікавив Олександрів винахід Черкашина, що він давав реальну можливість енергозбереження, на відміну від Юліної маніловщини з обігрівом соломою. Я особисто з цим питанням зіткнувся ще в ранньому повоєнному дитинстві. Жили ми в лісництві біля Гущиниць, поряд з «Вервольфом».Тоді були проблеми з паливом для автівок. Мій дід Микола Григорович Савенко, випускник його Імператорської Величності Олександра 3 Харківського технологічного інституту, сконструював установку, яка переробляла солому та сіно на цурки. Цими цурками й топились газгольдери нашої полуторки та піч ФТЛ-2 хлібопекарні. Та ті топки газгольдеру полуторки і печі ФТЛ-2 якраз і розраховані на тверде паливо. Минуло більше півсторіччя. Таких топок майже не залишилось. Звичайно, Леонід Крігер з Житомира може зробити універсальний котел, який працює і на газі, і на мазуті, і на твердому паливі( робить же він універсальні хлібні печі), та Крігер давно вже не директор Державного підприємства, а бізнесмен. То ж і за ті котли запросить вигідну йому ціну. А тільки в житлово-комунальному господарстві 170 000 котлів НДІСТУ. Замінити їх на універсальні Крігерові –бюджету не вистачить!

Скептично розцінили і використання біогазу. Адже Сумське науково-виробниче об’єднання ім. Фрунзе та Донецька фірма “Біогаз» які випускали біогазові установки, припинили їх виробництво, бо після знищення колгоспів з їх крупними фермами не залишилось Замовників. Що до вітроенергетики, то я особисто займався цим питанням. Крім Карпат та Чорноморського узбережжя у нас для них нема необхідних вітрових умов. Та навіть для цих регіонів у нас нема коштів на вітроенергетику. Навіть найефективніші вітряки Мелікеського ракетного об’єднання дають електроенергію, принаймі в 4 разів дорожчу, ніж дають наші ГЕС. Звичайно, дуже допомогли б Державі тисячі новозбудованих Мінігес, тим більше що є сотні конструкцій бездамбових ГЕС(навіть у Олександра є парочка), та Ужгородський і Дніпропетровський заводи, які випускали турбіни для гідроенергетики не тільки прихватизовані, а й збанкрутизовані. То ж для розвитку малої гідроенергетики в Україні більше нема промислової бази.

Отже газ в ЖКГ поки що залишається безальтернативним паливом. Черкашин задав питання у лоба. Чи може Єкимовських забезпечити модернізацію 170 000 котлів, які є в нашому житлово-комунальному секторі. Сашко відповів, що може і на всю роботу по вже проведеним ним розрахункам потрібно буде 65,7 млн. євро. На другий день було засідання Кабміну і Черкашин на тому засіданні звернувся до Юлі з проханням виділити ці гроші для модернізації котелень. Юля рішуче кинула - «без проблем» і тут же викликала Міністра промполітики і в.о. Міністра фінансів. Міністр промполітики гаряче підтримав пропозицію модернізації котелень, адже вОНИ вже давно вимагав модернізації котелень , а от в.о.мін.фінансів заявив, що ця модернізація не передбачена бюджетом і він не має права виділити на неї хоч копійку. « Що ж, бюджет є бюджет»-, констатувала Юля і на цьому все закінчилось…

Про все це и розповів Ігор Юрієвич Олександру. Стали думати, що далі робити.
- Як бачиш, грошей нема. Та не переживай, гроші будуть! Ти берешся модернізувати 170 000 котлів, а чи є у тебе стільки кадрів?
- Будуть гроші – наймемо кадри, сформуємо бригади на місцях і своєчасно виконаємо всі роботи. Я працюю в режимі творчих колективів. У мене є достатньо спеціалістів, яких я можу мобілізувати у разі потреби і вони очолять ті бригади.
-Воно то так,- зітхнув Черкашин,- та чи не краще використати вже існуюче підприємство і його кадри. У нас є фірма Укрінтерм (нині«Європейська енергетична корпорація»), Гендиректор її - Петро Мороз. Він досконало знає про твої проблеми, у нього вони такі ж самі. Давай, я вас познайомлю і може ви разом знайдете спільне рішення.

Він подзвонив Морозу і того ж вечора поїхав Сашко в Білу Церкву. Фірма солідна. У штаті 3000 працівників. З грошима проблеми не має. Є філії по всій Україні. Сашко погодився, що партнерство буде взаємовигідне. Доповіли про згоду Черкашину. Він подався до Кабміну пробивати питання про кошти. Та настав час передвиборних перегонів. На них потрібні мільярди. Юля ж захопилась ідеєю зігріти Україну за допомогою соломи і саме на це хотіла б витратити кошти. Черкашин же вважав це абсолютно нереальним, адже котли ЖКХ мають топки для газового пального і щоб їх перевести на тверде пальне необхідно витратити багато років і десятки мільярдів євро, а не ті 65 мільйонів, і всього рік модернізації на всі котли, що потрібне у Єкимовських. От за цей конфлікт інтересів з Тимошенко Черкашин і вилетів з посади. Його ж наступник заявив Єкимовських, що всі ці котельні настільки застарілі, що, по його думці, котли краще порізати й здати на металобрухт, а закупити «найкращі в світі» німецькі котли Viessmann.

Я особисто вивчав питання з цими котлами. Вони найдорожчі в світі. Точно такі ж котли корейського виробництва коштують в 2-3 рази менше, при тій же якості. Чому ж закуповують німецькі? От моя розмова на виставці теплового обладнання з представником корейської фірми «KITURAMI», яка має 560 патентів в сфері теплоенергетики:
«-Наші котли по всім параметрам не поступаються німецьким котлам, а коштують у 2-3 рази менше. Чому ж Українці їх не хочуть закуповувати?
- Ви знаєте, що чиновники, які купляють для Держави котли, отримують за це відкат від фірм-постачальників?
-Знаю, у нас теж на підприємствах для цього існує «фонд Локхіда».
-Який відкат Ви можете запропонувати?
-від 5 до 10%.
-Але ж німці дають від 40 до 50%!
- Якщо ми дамо такий відкат, то продаж стане збитковою…»

Така «популярність» у наших чиновників котлів Viessmann саме пояснюється їх високою ціною, й співвідношенням ціна/якість, адже чим більше ціна, тим більша виходить конкретна сума відкату для чиновника.

Черкашин просив у Юлі 65 мільйонів на модернізацію всіх котелень житлово-комунального комплексу. Замість цього її людина виб’є мільярди на закупку німецьких котлів. Половина з цих мільярдів піде у чорну касу виборчого фонду жінки з косою, в білому. І ніхто не проконтролює, скільки з тих мільярдів викинуть на вибори, а скільки осяде в кишені.

Сашко просидів у Києві майже місяць. Підтримати морально земляка у його такій важливій для України справі взялись хлопці з ВГО «Народного фронту». Вони вирішили голодувати під Кабміном, доки не вирішиться питання. Фронту треба було гучно заявити про себе. А що може бути кращою піар-акцією, ніж звинувачення Юлі в повної розбіжності між словом і ділом! Розбили палатку перед Кабміном і виставили плакати з вимогою, замість підняття тарифів на опалення дати можливість Єкимовських модернізувати котли і, завдяки економії газу, не підвищувати тарифи. Написали і розповсюджували в захист Єкимовських звернення до уряду з вимогою створити державну комісію по випробуванню каталізаторів згорання газу в котлах ЖКГ, модернізувати, а не різати на металобрухт радянські котли.

Та тут у пресі промайнула інформація про прибуття делегації МВФ, який одною з умов надання траншу поставив підвищення тарифів на газ та теплозабезпечення для населення. Вельмишановний Олександр Турчинов, обдумуючи свою чергову пасторську промову, випадково глянув у вікно і побачив ту заплакачену палатку. Палатка могла засмутити банкірів з МВФ і завадити так потрібному для виборів траншу.

Він викликав хлопців зі своєї особистої СБУ  і питання було миттєво вирішено. Хлопці спасували перед кабміновським Пукачем, зате написали лист про порушення конституційних прав Президенту, Карпачовій, в СБУ, в МВД та Генпрокурору Медведько.

Та до будинку Кабміну в той день крім натовпу журналістів ніхто не завітав. Хазяї с МВФ прийшли на другий день і таємно тихенько підписали договір на транш, в якому Юля зобов’язалась виконати всі їх вимоги, у тому числі на потрійне підвищення цін на газ та тарифів для населення з 1.01.2010. Правда ті підвищені тарифи будуть платитись вже після президентських виборів, то ж не зможуть викинути її з човна кандидата у Президенти.

Так закінчився той вояж Олександра до Києва. Котрий раз він був за крок до впровадження свого газозберігаючого винаходу в життя. Котрий раз на заваді стали особисті інтереси чергового урядовця-бюрократа. На цей раз місію того відписанта-бюрократа взяли на себе перший заступник Єрмилова(новий голова НАЕР)- А.А.Паршин і заступник Міністра ЖКГ – С.О.Кузьменко, які на словах обіцяють допомогу , а насправді ставлять палки в колеса справі модернізації теплоенергетики України.

Що ж. Сашко оптиміст. Він сподівається, що вся ця нечисть буде відсторонена від влади, а керувати країною стануть розумні й порядні люди, здатні навести лад в Державі.

От з тими,новими людьми, Олександр Єкимовських і сподівається впровадити в Україні новітні технології по синтезу метану з вуглекислоти та води , що дозволить в майбутньому відмовитись від дорогого природного газу; та вирішити проблему переробки кислих гудронів в екологічно чисте пальне.

Ми ж залишаємось перед черговими виборами без вибору і навіть починаємо задивлятись на екстрементні бігборди на яких черговий кролик клянеться не жерти зеленої травички, а залишати розкішні газони для життя співгромадян, яких зробила безробітними і бездомними влада…

К.т.н.Володимир Сиротенко(Вербицький)
Правнук автора «Ще не вмерли України ні слава, ні воля, ще нам браття українці усміхнеться доля»