Надзвичайно важливу екологічну проблему досліджують науковці кафедри ландшафтної екології і заповідної справи НУБіП разом з колегами із ДНВЦ «Природа» та Центру аерокосмічних досліджень Землі НАНУ. Під керівництвом професора Стародубцева В.М. Вони вперше обрахували швидкість, з якою утворюються нові ландшафти ( а відповідно – і нові земельні ресурси) в басейні Дніпра внаслідок створення каскаду водосховищ.

Виявляється, що великі водосховища не тільки підтоплюють і руйнують береги, а й сприяють утворенню нових природних об’єктів у верхніх частинах цих водойм. В місцях впадання Дніпра у водосховища відбувається інтенсивне накопичення річкових наносів, утворення відмілин і островів, заселення їх гідрофільною рослинністю й формування дельтоподібних ландшафтів. Ці «вторинні» дельти Дніпра збільшують свою площу із швидкістю від сотень гектарів за рік у верхів’ях першої у каскаді Київської водойми до десятків гектарів за рік – у верхній частині останньої (Каховської).

Неважко уявити, що за увесь період регулювання стоку Дніпра у його «вторинних» дельтах сформувалось більше 15 тисяч гектарів земельних ресурсів, які здебільшого знаходяться поза увагою землевпорядних органів держави і екологічних організацій. Але «нічийні» землі приваблюють багатьох – відбувається швидке їх стихійне «освоєння» переважно для рекреаційних і господарських цілей (рис.1).

Рис.1. На космічному знімку - стихійне рекреаційне освоєння земель у верхів’ї Каховського водосховища.

Новостворювані ландшафти мають неабияку цінність для збереження біорізноманіття. Формуючись досить різними шляхами, вони представляють собою комплекси лучних і дернових ґрунтів під трав’янистою, деревною і чагарниковою рослинністю, лучно-болотних і болотних ґрунтів під заплавними лісами, болотних і субаквальних ґрунтів під комишово-рогозовими заростями. Унікально багатий тут і тваринний світ. Тому дуже важливо зберегти ці природні комплекси як резервати біорізноманіття, що знаходяться під охороною держави.
 

Рис.2. Рослинний світ «Кременчуцької дельти» Дніпра.
 

Використовуючи сучасні методи аналізу космічних знімків вказаних територій, науковці оцінюють не тільки темпи приросту земельних ресурсів у цих «вторинних» дельтах, а й структуру ґрунтового покриву та рослинності. Визначають вони й ті мілководні ділянки, які в найближчі роки стануть новою сушею внаслідок акумулятивних процесів. А порівняння топографічних матеріалів за 80-і роки із сучасними космічними знімками дозволяє їм прогнозувати ці унікальні процеси «живого» творення нових ландшафтів на найближчі десятиліття.
Не меншої уваги екологів заслуговує також дослідження процесів стихійного «освоєння» і головної дельти Дніпра в районі міста Херсон (рис.4).
 
 

Рис.4. Забудова дельти Дніпра між містами Херсон і Гола пристань.

Ефективне продовження цих досліджень потребує від науковців 
поєднання уже виконаної частини роботи із копіткими й нелегкими наземними дослідженнями цих важкодоступних територій по типу моніторингу. А задля цього потрібна як моральна, так і суттєва матеріальна підтримка творчої групи професора Стародубцева В.М. Сподіваємось, що цікаве й унікальне дослідження буде успішно продовжене.

Заступник декана факультету екології та 
біотехнологій, канд.. с.-г. наук - Ладика М.М.