Чернігівський освітній центр «Ініціатива» продовжує серію публікацій на тему Положення про громадські слухання. Пропонуємо розібратися в суті проблеми, над вирішенням якої сьогодні працюють в Чернігові.

Близько місяця чернігівська міська влада та громадськість дискутували з приводу вибору форми роботи над проектом Положення про громадські слухання. Були «гарячі голови», що намагалися затвердити це Положення якнайшвидше, але остання сесія міської ради, схоже, остудила їх пил і сьогодні, як міська влада, так і громадські організації зацікавлені в роботі над Положенням, працюють в єдиній робочій групі.

Законодавча суть

Якщо з формою роботи вже все зрозуміло, давайте нарешті торкнемося суті питання. Що ж таке Положення про громадські слухання, для чого воно потрібне і чому навколо нього стільки суперечок?
Для того, щоб відповісти на це запитання, слід спочатку розібратися з поняттям «громадські слухання». Відповідь в 13 статті закону «Про місцеве самоврядування», яка визначає громадські слухання, як право територіальної громади «зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення».
Таким чином бачимо, що громадські слухання - це фактично механізм прямого спілкування громадськості з представниками органів місцевого самоврядування та можливість громадянам висловити свою думку перед владою щодо певного питання.
Згідно закону, порядок організації та проведення громадських слухань визначається Статутом територіальної громади.

„Статут як дишло - куди повернеш туди і вийшло?”

Як відомо, Статут Чернігові прийнятий і діє вже близько двох років. В ньому є 50 стаття, яка і визначає проведення громадських слухань. За час, що пройшов з моменту ухвалення Статуту, в Чернігові міська влада організувала і провела близько десятка громадських слухань, але тільки одне з цих слухань можна вважати більш-менш легітимним та таким, що відбулися без порушень. Всі ж решта громадських слухань Чернігові були або фіктивними, або просто зірваними.
Фіктивні громадські слухання проводилися міською владою для легітимізації підвищення комунальних тарифів. Такі слухання почасти проводилися в середовищі працівників підприємств, які і підвищували тарифи.
Деякі громадські слухання були зірвані через формальні причини: відсутність реєстрації учасників громадських слухань, відсутність протоколу перебігу заходу, кількість присутніх на слуханнях, недотримання регламенту, ігнорування вимог головуючого тощо.
Все це стало можливо з двох причин. По-перше, недосконалим механізмом проведення громадських слухань, виписаним в чернігівському Статуті, а по-друге, ігноруванням міською владою і тих прописаних в Статуті процедур (наприклад, реєстрація учасників громадських слухань, широке інформування громадськості про проведення заходу, вибір завідомо невдалого часу та місця проведення зустрічі з громадськістю тощо)

Влада рулить

Ще одним важливим фактором недосконалості сьогоднішньої нормативної бази про громадські слухання, про який говорять як представники громадських організацій, так і деякі депутати, - це пріоритетне становище виконавчої влади та особисто міського голови в процедурі організації та проведенні громадських слухань.
Судіть самі, згідно все тієї ж статті 50 Статуту, чернігівський міський голова одноособово приймає рішення про проведення громадських слухань, визначає при цьому предмет (тему) обговорення, призначає час і місце проведення заходу і навіть коло запрошених до участі.
Тобто поле для маніпулювання надто широке. І треба сказати, що міська влада в Чернігові вдало користувалася цими наданими можливостями, призначаючи громадські слухання на території «Водоканалу», в приміщенні теплоцентралі, в тролейбусному управлінні, вибираючи для початку слухань робочий час (16 годину) . Звичайно, таким чином відсікалися «зайві» городяни і забезпечувався потрібний результат так званих «громадських слухань».
Натомість, хоча згідно Статуту і допускається проведення громадських слухань з ініціативи жителів міста, процедура ця взагалі не виписана. Мабуть тому ще жодного разу, жодна політична чи громадська сила не наважилася використати процедуру ініціювання проведення громадських слухань для вирішення певного суспільно-важливого питання чи, принаймні, власного «піару».

Окреслені вище проблеми просто кричать про необхідність врегулювання ситуації з проведенням громадських слухань в Чернігові. Наступний матеріал буде стосуватися аналізу пропозицій запропонованих у трьох проектах Положення про громадські слухання, над якими сьогодні працює робоча група.
Нагадую також, що до 12 серпня у виконкомі міської ради триває термін подачі проектів Положень про громадські слухання чи пропозицій до вже існуючих проектів.

Автор:
Павло Пущенко, голова Чернігівського освітнього центру «Ініціатива»