8 травня в Україні та світі відзначається День пам'яті та примирення, присвячений жертвам Другої світової війни 1939-1945 років. До цієї дати ГУРТ підготував короткий огляд внеску українського народу в Перемогу над нацизмом. 

Риторика Великої Вітчизняної війни активно використовується проросійськими бойовиками для виправдання агресії проти України. Російське вторгнення здійснюється не лише військовими, а й інформаційними інструментами. Ареною зіткнень стала й «історична пам'ять» навколо питань, пов’язаних із перемогою над нацизмом та участю в ній українського народу. Маніпуляції з історичними фактами з боку Росії є частиною стратегії з відновлення її статусу великої держави й світового лідера та відіграють значну роль у її ідеологічному фундаменті.

Друга світова війна  – це найглобальніший та найбільш руйнівний конфлікт в історії людства. Починаючи з вересня 1939 року, частина території України знаходилася в епіцентрі бойових дій. Український народ відіграв значну роль у поразці нацизму. Війна пройшла через життя кожної української родини і є вагомою складовою історичної пам'яті українського суспільства. З Україною пов'язані основні вирішальні події радянсько-німецької війни, адже на нашій території відбувалася майже половина стратегічних операцій та розгромлено 60,6% сухопутних сил німецької армії.

Однак варто відзначити, що українці воювали проти нацизму не лише в складі радянських збройних сил, але й серед армій Великої Британії та Канади (45 тис. осіб), Польщі (120 тис.), США (80 тис.) і Франції (6 тис.). Значна частина українського населення також брала участь у бойових діях на боці УПА (100 тис.), яка одночасно вела бойові дії проти вермахту та Червоної армії.

Понад 2,5 млн. українців нагороджені радянськими та західними медалями й орденами, більше 2 тис. стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі. Україна дала Червоній Армії 7 командуючих фронтами і арміями, 200 генералів, понад 6 млн. солдатів, сержантів і офіцерів, що складало 23% особового складу радянських збройних сил.

Прагнучи здобути підтримку в Україні, радянське керівництво у 1943 році пішло на певні поступки для українців. Зокрема, створило Українські фронти, а в уряді Української радянської соціалістичної республіки заснувало народні комісаріати оборони й закордонних справ. Також для підняття бойового духу українських вояків було засновано орден Богдана Хмельницького. З другої половини 1943 року українці становили 60-80% солдатів у з'єднаннях Українських фронтів. Саме солдати І-го Українського фронту визволяли найбільший концентраційний табір «Аушвіц».

У результаті реалізації нацистами расистської доктрини на території окупованої України було знищено сотні тисяч євреїв та циган. Однак навіть у жорстоких умовах війни знаходилися люди, які, ризикуючи власним життям, рятували переслідуваних євреїв від смерті. Ізраїльський інститут «Яд Вашем» нагородив 24 тис. осіб почесним званням «праведник світу», визнавши їхній внесок у порятунок євреїв в роки Голокосту. Серед них більше 2 тис. українців.

Загалом у Другій світовій Україна втратила від 8 до 10 млн. осіб. Війна не тільки призвела до величезних матеріальних, людських втрат, вона вплинула на свідомість, моральний стан мільйонів людей, залишила глибокий слід в їхній пам’яті.

22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію, яка проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення. У березні 2015 року указом Президента України запроваджено День пам'яті та примирення, який відзначається 8 травня. Як символ пам’яті в Україні використовується європейська скорботна символіка – червоний мак, який нагадує про жертв всіх війн. В Європі день перемоги над нацизмом відзначається 8 травня, однак це насамперед день пам’яті жертв жахливої війни, а не перемоги.

Важливим підсумком Другої світової війни для України було формування її сучасних західних і південно-західних кордонів. Визнанням внеску українців у перемогу над нацизмом стало включення України до складу держав-засновниць ООН.