Мати  знаходиться у владі природних сил процесу пологів, який так само натуральний, як харчування, травлення і виділення, і чим більше в цьому процесі ми надамо природі, тим буде краще для жінки і для дитини.

Д.В. Віннікот, «Маленькі діти та їхні матері».

З давніх - давен поряд жінки, що народжувала, як правило, була інша жінка, яка знала, що рано чи пізно пологи відбудуться, треба лише почекати і заспокоїти породіллю. І допомога такої жінки зводилася фактично до мовчазної присутності поряд, з інструментів вона мала лише власні руки – аби подати мамі пелюшку прикрити дитинку, голову – аби заспокоювати маму,  і серце – з вірою в жінку і її тіло інтуїтивно, органічно прожити абсолютно природній, фізіологічний процес. Тобто, феномен доул існував задовго до появи офіційної медицини, повитух і акушерок.

Щоб пояснити причини популяризації такого феномену, як доула, в наш час, мабуть, спочатку треба розказати про фізіологічні, базові потреби жінки у пологах.

Як показують численні дослідження, це тепло, темрява, тиша, таїнство (відсутність нагляду, спостереження). Саме за таких умов в організмі жінки виділяється цілий коктейль гормонів: окситоцин, ендорфіни, що сприяє природнім пологам, встановленню зв’язку мами та дитини, формуванню позитивних якостей характеру. Саме гормони окситоцинової групи сприяють ефективному знеболенню мами та дитинки у процесі пологів, проживанню цього процесу гармонійно і природно.

А тепер згадайте умови, в яких зазвичай змушені народжувати жінки у наших пологових будинках і подумайте, наскільки це узгоджується із потребами породілль? Певні ситуації, обставини, люди, оточення можуть пригнічувати процес пологів.

Ситуація, в якій породілля змушена постійно відповідати на рутинні питання персоналу, в якій вона відчуває, що за нею спостерігають, аж ніяк не сприяє процесу пологів. В таких умовах  у жінки виділяються гормони адреналінової групи і процес пологів гальмується, виникає напруження і біль.

Жінка у пологах потребує приватного, відокремленого приміщення і відчуття безпеки – це також базова потреба усіх роділль.

Пригадуючи  звичаї багатьох народів, ми бачимо,  що  у всьому світі зазвичай жінки народжували поряд досвідченої мами, бабусі  або жінки, що замінювала їх – поряд цих жінок роділля відчувала себе захищеною, комфортно і  у  безпеці. Доула замінює фігуру матері або жінки, здатної заспокоїти, розрадити,  підбадьорити, пояснити і вірити у неї і її сили, тож причина появи доул легко пояснюється з точки зору фізіологів.

Ні для кого не секрет, що на сьогодні пологи занадто медикалізовані і говорити про емоційний та психологічний комфорт жінки в цей час дуже складно.  Саме тут на допомогу жінці і приходить доула – професійний помічник,  що надає психо-емоційну та практичну підтримку жінці,  володіє спеціальними прийомами і методами,  знаннями про фізіологічний хід пологів і елементарно співчуває жінці.

В Україні право жінки йти у пологи з доулою забезпечено клінічним протоколом з акушерської допомоги «Нормальні пологи», затвердженим Наказом МОЗ України № 624 від 03 листопада 2008 року  - «Умови забезпечення нормальних пологів: *персональна психологічна підтимка роділлі чоловіком чи обраним нею партнером, які мають бути підготовленими до участі в пологах»

Більш докладно про позитивний вплив присутності доули на маму говорить доказова медицина.  Далі я викладу  уривки  за матеріалами «Книги доул: як супровід робить пологи більш швидкими, легкими і здоровими» Маршалл Г. Клаус, доктор медичних наук та ін., переклад Катерини Житомирської:

«В останні десятиліття свідоцтва позитивного впливу доули  (супроводу в пологах) накопичувалися із загрозливою швидкістю. На сьогодні  існує  16 опублікованих рандомізованих (вибіркових) проконтрольованих досліджень (так званий «золотий стандарт в медицині», авт.), що охопили понад  5000 жінок. Ці дослідження в Бельгії, Ботсвані, Канаді, Фінляндії, Франції, Греції, Гватемалі, Південній Африці та Сполучених Штатах з’ясовували, чи змінює підтримка під час пологів, надана досвідченою жінкою, тривалість пологів, потребу в знеболюванні, в тому числі епідуральної анестезії, потребу в інших акушерських втручаннях, а також, який впливає  має така  підтримка на стан дитини і подальшу поведінку  матері. Матері у всіх дослідженнях були здоровими жінками з доношеною вагітністю, яка проходила нормально. Переважна більшість була вагітна вперше.

 Оцінюючи переваги кожної конкретної медичної процедури, важливо знати, наскільки статистично значні отримані результати, чи не є вони випадковими. Дослідження, про які розповідається нижче, були проаналізовані за допомогою точних статистичних методів і опубліковані у великих медичних журналах.

Результати двох гватемальських досліджень пролили світло на тривалість перших пологів.

ТРИВАЛІСТЬ ПОЛОГІВ.

Перші пологи в середньому довші, ніж всі наступні. З медичної точки зору, проте, тривалі пологи  - це можливість поступово і обережно розширити пологові  шляхи. У міру прогресу пологової діяльності розкривається спочатку шийка матки, потім  шляхи, і потім виходить дитина.

Результати двох гватемальських досліджень на самому початку нашого інтересу до проблеми пролили світло на тривалість перших пологів. Ці дослідження проходили в переповненому пологовому відділенні. Практично всі жінки потрапляли в пологове відділення в латентній фазі першого періоду, коли перейми  вже почалися, але розкриття становить 1-2 см. (повне розкриття – 10 см).

Якщо жінка погоджувалася брати участь у дослідженні, то її довільно визначали в “групу Доула” або контрольну групу. Доула дізнавалася про  супровід  після того, як дослідник відкривав запечатаний конверт, приготований ще до початку дослідження. З цього моменту доула починала працювати з матір’ю з “групи Доула”.  Жінки з контрольної групи отримували звичайний догляд. Жінки знаходилися в обсерваційному відділенні до розкриття 3-4 см, потім їх переводили в передпологові палати, які були поряд  родових.

У цьому гватемальському дослідженні правила госпіталю не дозволяли нікому з рідних чи близьких породіллі бути з нею в передпологовій, головним чином через перевантаженість госпіталю (в середньому 60 пологів на день) і тісноти. Не вистачало персоналу не тільки щоб індивідуально бути з кожною жінкою, але навіть щоб безперервно бути з групою 6-7 жінок в одній передпологовій. Таким чином, жінки з контрольної групи були “одні” в пологах протягом довгого часу.

Недопущення рідних і близьких нагадує типові практики пологових відділень в США 20-30 років тому (а перекладачеві це ще якісь типові практики нагадує.  Власне, це типова практика і українських пологових будинків ще кілька років тому). Практично скрізь батькам забороняли  бути зі своїми партнерками в передпологовій,  і ніде - бути присутнім в родовій. Ця ж модель  була перенесена в Гватемалу провідними американськими докторами і медсестрами. Ці правила і обмеження наче застигли в часі і не змінилися до моменту початку нашого дослідження в Гватемала Сіті. (Що являло разючий контраст з віковими звичаями індіанців майя, які жили всього лише в кількох милях від госпіталю. Тут,  в пологах, у звичній атмосфері її будинку, молоду маму підтримувала її мати, мати чоловіка і повитуха, а протягом перших тижнів після пологів. - її мати і мати чоловіка. Її ніколи не розлучали з сім’єю, будинком або дитиною. Одна або кілька добре знайомих їй жінок були завжди з нею, незалежно від того, скільки тривали пологи).

У першому Гватемальському  дослідженні, середня тривалість пологів для жінок у контрольній групі, які отримували звичайний догляд (тобто не отримували окситоцин і не народжували кесаревим розтином), становила 19 годин, тоді як в “групі Доула” цей час становив  лише 9 годин. Єдину відмінність між групами становила безперервна психологічна підтримка для жінок з “групи Доула”.

У другому дослідженні контрольна група знову показала більш тривалі пологи - в середньому  15,5 годин проти 7,7 годин. Як і в першому дослідженні, єдиною відмінністю у веденні пологів була наявність \ відсутність доули.

Третє дослідження проводилось у шпиталі Джефферсона Девіса, це великий державний госпіталь в Х’юстоні, штат Техас. Ми обрали цей госпіталь, так як він є державним, і всі процедури і догляд, які отримують породіллі, однакові для всіх. Лікарі в державному госпіталі зобов’язані слідувати протоколам і інструкціям у всіх випадках, будь то показання до кесарева розтину (КС), до знеболення пологів або до стимуляції.

У цьому дослідженні, як і в двох попередніх,  жінкам, що народжували вперше, розповідали про дослідження, і, якщо вони погоджувалися в ньому брати участь, їх довільно поміщали або в “групу Доула”,  або в контрольну. У цьому госпіталі член родини або друг міг провідати жінку в передпологовій, якщо родова була переповнена.

Ведення пологів у США відрізняється від ведення пологів в Гватемалі за багатьма параметрами. Дослідження (1984-1987) проводилося на кілька років пізніше гватемальських досліджень (1978-1982). У той час у більшості американських шпиталів жінка весь час перебувала в ліжку, до неї підключали КТГ (кардіотокографія плоду), як тільки вона надходила до відділення. З прогресом пологів на 5 см розкриття  міхур проколювали, щоб датчик можна було помістити на головку дитини, що давало більше інформації про стан плода. У деяких випадках в матку вводили прилад для вимірювання сили та регулярності перейм. Для посилення перейм  часто використовувався окситоцин. Персонал відділення хотів, щоб матері “вписувалися” в схему розкриття шийки матки (приблизно один сантиметр на годину) – (до речі, згідно Протоколу, затвердженого Наказом МОЗ України № 624 від 93 листопада 2008 року – схема розкриття шийки матки така ж – 1 см в годину). Якщо пологи «вибивалися з розкладу», акушери вживали таких заходів, як, наприклад, окситоцин внутрішньовенно для прискорення пологів.

Коли ми почали наше дослідження, то брак місця в госпіталі якраз змусив персонал приймати в пологове відділення здорових жінок з неускладненою вагітністю тільки в хороших сильних переймах і на розкритті 4 см або більше. Враховуючи зростаючу вартість медичних послуг, більшість госпіталів США проводить тепер схожу політику.

Середня тривалість пологів в “групі Доула” (212 жінок) склала 7,4 години, а контрольна група (204 жінки) дала результат 9,4 години. У середньому коротші, ніж в Гватемалі, пологи пояснюються не тільки надходженням жінок з більш активною  родовою  діяльністю, а й тим також, що багатьом жінкам вводили окситоцин.

Не дивлячись на сучасні акушерські методи стимуляції пологової діяльності - такі, як прокол плодового міхура, введення окситоцину, використання щипців і пологи кесаревим розтином, - найнижча тривалість пологів знову була в групі, де з жінкою протягом всіх пологів перебувала доула.

ПРИРОДНІ вагінальні пологи

У контрольній групі х’юстонського дослідження тільки невелике число жінок (всього 25 з 204, тобто 12%) народили природно (тобто вагінально, без анестезії, окситоцину, інших медикаментів і накладення щипців), у той час як в “групі Доула” кількість жінок , які народили природно, приємно здивувало - 116 з 212, тобто 55%. Приголомшливо, що присутність і увага однієї жінки протягом пологів дає такий вражаючий результат.

ЗНЕБОЛЮВАННЯ

Друге дослідження в Х’юстоні порівнювало ефекти від трьох методів знеболення в пологах. Жінки в одній групі отримували наркотичне  знеболення, у другій пологи супроводжувала доула, в третій групі жінки отримували епідуральну анестезію (ЕДА). Найбільше полегшення (за результатами опитування через добу після пологів) жінки відзначали в “групі ЕДА”, найменше - у “групі наркотичного знеболення”.

У “групі Доула” у порівнянні з двома іншими групами виявилося менше випадків накладення щипців і застосування вакуум-екстрактора і менше випадків використання окситоцину для стимуляції родової діяльності. Жінки з “групи Доула” показали середню тривалість пологів в 7,8 годин, тоді як вона становила в “групі з епідуральної анастезії” і “групі наркотичного знеболення” 9,9 годин і 9,5 годин відповідно. І знову в “групі Доула” був рекордно низький рівень кесаревих розтинів - 3,4% або 4 матері з 126, для “групи наркотичного знеболення” це склало 11,6%, для “групи епідуральної анестезії» - 16,8%.

У 33% з “групи епідуральної анестезії», 26% з “групи наркотичного знеболення” і лише 13% з “групи Доула” спостерігався підйом температури під час пологів. 25% жінок з “групи наркотичного знеболення” в підсумку отримали ще й епідуральне  знеболювання , з “групи Доула” його потребували лише 6%.

Ці дані особливо цікаві, оскільки вони припускають, що жінка, яка отримує підтримку доули, відчуває менше больових відчуттів. На ці ж роздуми наводить ще одне дослідження, де жінок довільно розподілили в “групу Доула”, “групу спостерігача” (доула, яка не розмовляла з жінкою і не торкалася до неї, але весь час перебувала в кімнаті з жінкою), і в контрольну групу, яка одержує звичайний для даного медичного закладу догляд (без доули або спостерігача). Вони отримали 7,8%, 22,6% і 55% випадків застосування епідуральної анестезії відповідно. Таким чином, матері, чиї пологи супроводжувалися доулою  або спостерігачем,  рідше просили ЕДА, що яскраво демонструє вплив доули  і навіть вплив присутності “просто жінки” на дискомфорт пологів.

Присутність доули  також впливає на рівень застосування окситоцину в х’юстонському дослідженні. Окситоцин  -  гормон, що виділяється організмом жінки природнім шляхом,  надає величезну допомогу  жінкам під час пологів, відіграє ключову роль в тому, наскільки легко, фізіологічно, безболісно і природно вони будуть проходити.

 Однак штучний окситоцин - пітоцин, який вводять через крапельницю,  зазвичай підсилює перейми  і робить їх більш болючими, так що мати, яка нормально переносила пологи без медикаментозної допомоги, згодом виявляє бажання у епідуральному або іншому знеболюванні після призначення окситоцину.( Введення штучного окситоцину блокує вироблення власного окситоцину і з цього часу в організмі жінки починається патологічний процес.  Це яскравий приклад того, як одне медичне втручання в пологах тягне за собою інші – як «ефект доміно», жінка попадає в залежність від препаратів і медиків. Авт.)

У другому дослідженні тільки 2% жінок з “групи Доула” отримували окситоцин проти 13% у контрольній групі. Так як в цьому дослідженні брало участь багато жінок, це була статистично значуща відмінність. У х’юстонському дослідженні результати теж різняться: 44% жінок з контрольної групи отримували окситоцин для посилення пологової діяльності, і тільки 17% жінок з “групи Доула” потребували застосування штучного гормону.

Накладання  щипців

У х’юстонському дослідженні 8% жінок з “групи Доула” народжували з накладенням щипців, що було значно нижче, ніж в контрольній групі  - 26%. Більш часте накладення щипців в контрольній групі ми пов’язуємо з більш частим використанням там епідуральної анестезії. Якщо така проста річ, як супровід пологів може до такої міри скоротити використання щипців, ми повинні позитивно оцінити роль доул, незалежно від того, чи вважаємо ми процедуру накладання щипців безпечною.

КІЛЬКІСТЬ кесаревих  розтинів

Багаторічна статистика демонструє нам, що для здорової жінки вагінальні пологи безпечніші, ніж кесарів розтин. І мати, і дитина отримують набагато менше ускладнень у вагінальних пологах. Однак, є досить чіткі показання для кесаревих розтинів, такі,  як невідповідність розмірів головки розмірам тазу  матері.

Протягом декількох  тисячоліть,  в середині ХХ століття, одним з критеріїв надійності родопомічної установи полягав у тому, щоб кількість  усіх кесаревих розтинів становила не більше 5% від загальної кількості  пологів. Однак, після ретельного вивчення питання про тазовому передлежанні, лікарі прийшли до висновку, що для дітей в ножному передлежанні безпечніше з’являтися на світ шляхом кесаревого розтину. У світлі цього висновку і наявності інших пологів високого ризику і передчасних пологів, допустимий рівень КС підняли до 8-9%. Однак, частота кесаревих розтинів злетіла до 25-35%, а в деяких госпіталях і набагато вище. Рівень кесаревих розтинів США в 1999 році становив 22%. Такий високий рівень турбує  як лікарів, так і жінок дітородного віку та їх сім’ї, так само як і страхові компанії. У гватемальському дослідженні в “групі Доула” було 7% КС на противагу 17% у контрольній групі. Це склало значну відмінність.

Госпіталі при університетських медичних центрах (як той, де ми проводили дослідження в Х’юстоні) часто мають низький рівень кесаревих розтинів. У нашому Х’юстонському дослідженні жінки з  “групи Доула” мали кесарів  розтин у  8% випадків, контрольна група показала частоту кесаревих розтинів в 18% -а це значне розходження.

ПІДЙОМ ТЕМПЕРАТУРИ В ПОЛОГАХ

З тим високим рівнем акушерів та неонатологів, який є в університетському госпіталі в США, ми не припускали знайти в групі здорових жінок - учасниць дослідження якісь відмінності у новонароджених. У х’юстонському госпіталі всіх новонароджених виписували додому через 48 годин при відсутності медичних проблем. Ми були здивовані, дізнавшись, що кількість дітей, яких затримує в госпіталі неонатолог, розрізняється у двох групах. Таких діток виявилося 10% в “групі Доула” і 24% в контрольній групі. Різниця не було пов’язано зі станом здоров’я матері, в підрахунок не включалися діти, які залишалися в госпіталі довше, так як у матері було кесарів розтин.

Коли ми поглянули на причини, з яких новонародженим доводилося залишатися в госпіталі довше, ми спочатку не могли знайти відмінностей в стані здоров’я дітей з обох груп. Після більш ретельного вивчення проблеми ми виявили, що головною причиною затримки дітей в госпіталі було підвищення температури матері в пологах. Це сталося з 10% матерів з контрольної групи і всього з 1% з “групи Доула”.

Коли у жінки в пологах піднімається температура, лікар розцінює це як ознаку того, що новонароджений може мати серйозну (і, можливо, смертельно небезпечну) інфекцію крові (сепсис новонароджених). Таке зустрічається нечасто, але так як ризик від не лікування дитини з сепсисом дуже високий, а діагностика в момент народження проблематична, а антибіотики завжди ефективні, дітям, які народилися у жінок з температурою, зазвичай ставиться діагноз “підозра на сепсис”, і вони отримують лікування, до тих пір, доки проба на інфекції не виявиться негативною. Навіть якщо на перший погляд такі діти здадуться нормальними, у них все одно візьмуть кров і спинномозкову рідину для визначення наявності інфекції, і тут же почнуть лікування антибіотиками, поки не прийдуть результати аналізів (зазвичай це займає три дні). Коли ми досліджували можливі причини підйому температури в пологах, ми виявили, що серед жінок з температурою зустрічалося досить багато жінок, які використовували епідуральну анестезію.

ПОРІВНЯННЯ  безперервної моральної підтримки і такої, що переривалася.

Один із цікавих питань, що виникає в дослідженнях підтримки в пологах, це яка підтримка переважніше - безперервна або та, що  переривається. Недавнє дослідження порівняло п’ять наукових праць, де доула була з жінкою безперервно за вирахуванням коротких проміжків, щоб перекусити  і відвідати туалет, з шістьма дослідженнями, де мати надовго залишали в пологах одну, так як підтримуюча фігура (медсестра або акушерка) повинна була відлучатися по роботі.

Безперервна підтримка в десяти дослідженнях знижувала застосування знеболювання на 31%, використання окситоцину для стимуляції пологів вдвічі, застосування щипців на 34% і частоту екстреного кесаревого розтину на 45%. Результати говорять про те, що підтримка, яка переривається, в порівнянні з повною відсутністю підтримки не показує разючих відмінностей; на противагу пріоритетами, які дає підтримка безперервна.

Різницю в результатах швидше пояснює не сам факт переривання підтримки, а особистості помічників: підтримку з перервами  надавали або акушерки лікарні, або студентки акушерської школи, в той час як в інших дослідженнях безперервну підтримку надавали доули  без медичної освіти. Інше припущення полягає в тому, що рівень підтримки, яку надавали доули, був вище за рахунок того, що доули  зацікавлені у своїй роботі,  в її результатах, в змозі сфокусуватися на єдиній жінці протягом усіх пологів і вірять в те, що забезпечення емоційної та психологічної підтримки - важливе заняття. Це дослідження підтримує спостереження доктора К. О’Дрісколл (Dr.Kieran O’Driscoll) з Національного пологового  будинку в Дубліні. Він зазначив, що варто студентці, яка забезпечує безперервну фізіологічну та психологічну підтримку в пологах, вийти буквально на п’ять хвилин, то після повернення потрібно кілька годин, щоб привести матір в колишній спокійній стан.

За підсумками як цих досліджень, так і інших клінічних спостережень, рекомендується, щоб доула залишала породіллю на мінімальну кількість часу.

ПІДТРИМКА доул  ДЛЯ ПАР.

555 пар з різним рівнем доходу довільним чином розподілялися або в “групу Доула”, де вони отримували постійну психологічну підтримку, або в контрольну групу, де отримували звичайне для даного медичного закладу обслуговування. Тобто матері в “групі Доула” народжували в супроводі і партнера, і Доул, а пари з контрольної групи народжували “одні”. Матері, які одержували підтримку і партнера, і Доул показали рівень кесаревих розтинів 14,2% проти 22,5% у контрольній групі, статистично це дуже сильне розходження. До того ж, ті жінки, які народжували вагінально в “групі Доула” продемонстрували значно нижчий рівень використання епідуральної анестезії (67,6% проти 76,8%).

Перед початком цього дослідження ми хвилювалися, що доула може потіснити батька, але такої проблеми не виникло. Доулам пропонувалося допомагати батькам вирішити, як найкращим чином допомогти жінці. Доули також пояснювали батькам, що відбувається в міру прогресу пологів. Оцінка роботи доул і батьками, і матерями завжди була дуже позитивною, часто зустрічалися коментарі, що пара ніколи б не змогла успішно пройти через пологи, якби не підтримка доули. Забезпечення безперервної психологічної підтримки доули, навіть якщо з породіллею знаходиться батько дитини, мало позитивний вплив на перебіг пологів і приводило до воістину чудового ефекту на психологічний стан майбутніх батьків, як, можливо, і на їх нові відносини один з одним і малюком.

Судячи з численних бесід з батьками, перебування в пологовому відділенні лягло важким тягарем на багатьох батьків, коли нарешті в 70-ті роки після короткого курсу підготовки до пологів,  їх вперше туди запросили. Їх тривога тільки зростала, оскільки медсестри стали рідше відвідувати породіллю, думаючи, що батьки хочуть бути разом, і їх не слід турбувати. (В якомусь сенсі це виглядало і сприймалося так, як після шести тренувань з футболу отримати пропозицію зіграти в наступну неділю з професіоналами). Батьки тільки раді, коли в кімнаті є медсестра, акушерка або досвідчена доула, яка може пояснити, що відбувається, порадити батькові, як саме допомогти партнерці, і дати йому можливість прожити пологи, не згинаючись під тягарем непосильної для нього відповідальності.

ІНДИВІДУАЛЬНА ПІДТРИМКА МЕДСЕСТЕР

Дослідження, проведене AJGagnon і співавторами заслуговує окремої згадки, так як це було перше дослідження, де для надання безперервної підтримки використовувалися медсестри. Дослідження не виявило ніякого позитивного ефекту. У дуже обережному і зваженому коментарі до дослідження Еллен Ходнетт (Ellen Hodnett) відзначила, що робота була методологічно добре підготовлена, але в ній брало участь недостатньо пацієнтів. Вона також задає кілька провокаційних запитань. Можливо, значного ефекту не було, так як медсестри не чинили ефективної підтримки? Зі свого досвіду, відзначає Еллен, їй відомо, що оскільки  медсестри є службовцями госпіталю, “вони пов’язані формальними інструкціями і неформальною політикою організації”. Коли сестри “намагаються підтримувати породіллю, і це відхиляється від норми, (яка, схоже, передбачає часті, але короткі візити в палату, надання епідуральної анестезії якомога швидше, і проведення основного часу на посту з колегами), вони відчувають значний тиск з боку своїх колег ”.

ФІНАНСОВЕ  ПИТАННЯ

На додаток до психологічних і фізіологічних пріоритетів пологів з супроводом можна додати і фінансові. Вартість анестезії може бути сильно знижена, якщо все більше жінок будуть народжувати у супроводі  доули і, відповідно, без знеболення або з місцевим знеболенням. Вартість пологів знизиться за рахунок того, що  менше новонароджених після пологів з супроводом затримуються неонатологами за підозрою на сепсис.

У 1999 році кесарів розтин становив  22% від усіх пологів у США щорічно. Давайте припустимо, спираючись на результати х’юстонського дослідження, що рівень КР у супроводі доул  може бути знижений до 10%. Це знижує і витрати по перебуванню в післяпологовому відділенні, і витрати на хірургічне втручання, зменшує необхідність в дорогому післяопераційному догляді і використанні медикаментів, що становить значну економію і для сімей, і для страхових компаній. Навіть, якщо в ці витрати включити оплату роботи доул, загальна економія в масштабах країни становити мільйони.

ВИСНОВОК

Отже, при супроводі доул, загальний рівень кесаревих розтинів знижується приблизно на 45%, тривалість пологів - на 25%, використання окситоцину - удвічі, використання знеболюючих на 31% і потреба в епідуральної анестезії - на 10-60%.

Такі переконливі дані про переваги пологів з супроводом підтверджують наш загальний висновок: пологи з супроводом покращують стан матері і дитини, знижують кількість втручань у пологи і економлять гроші. Ці результати забезпечують вагомі аргументи на користь повсюдного використання супроводу в пологах.»

Про пологи і супровід у пологах можу говорити багато і довго. Але оскільки запит від читачів цієї спільноти був саме про зв’язок феномену доул з академічною наукою, я виклала тут максимум інформації про серйозні дослідження у цій галузі. Слід додати, що Протокол, на який я посилалася вище, також складений на підставі досліджень доказової медицини.

Кому цікаво дізнатись іще більше з цієї тематики,  рекомендую огляди Банку даних Науково-дослідницького центру первинного здоров’я (Primal Health Research Centre), заснованого  французьким ученим, лікарем-акушером, як ми любимо казати, «нашим улюбленим Мішелем Оденом» https://www.birthworks.org  

Бажаю усім мамам і татам обирати свій шлях і те, що підходить персонально вам, вашому малюку, вашій родині, здоров’я і щасливого усім народження!