Учасниця конкурсу «Волонтер року 2013» Каріна Плотнікова у своїй історії розповіла нам про те, яку цінність волонтерство принесло в її життя та чому навчило. Читайте та надихайтеся її досвідом!
Чому я вирішила стати волонтером? Бо колись мені прийшла думка у голову, що я живу у світі і тільки споживаю! Споживаю повітря, сонячне світло, спілкування у своє задоволення і нічого не віддаю назад, у світ. Тоді я взяла собі за мету стати кориснішою світу, але не знала, як. Я намагалася щось робити у студентській профспілці свого університету, але там все для галочки, мені не сподобалося. Намагалася вступити у деякі запорізькі громадські організації, але там багато говорять, багато рекламують, але мало роблять. Теж не для мене. І тоді я побачила рекламу – запрошення на волонтерські збори у рух «Роби добро, Україно!». Я прийшла і з першого разу відчула себе комфортно. Прийшла і залишилася! Мені одразу прийшовся до вподоби напрям волонтерювання пов'язаний з дітьми – сиротами і через два дні я поїхала разом з групою волонтерів до Вільняньського інтернату влаштовувати дітям святковий ярмарок. Це було чудово!
Волонтерство розвиває! Розвиває і волонтерів, і людей, яким волонтери допомагають, а також людей, які просто спостерігають за цим. Ми міняємо свій світогляд, вчимося надавати допомогу просто так, бо хочеться.
Люди вчаться приймати цю допомогу, просто так, бо їм це зараз потрібно! Іноді прийняти допомогу дуже важко, я бачила таке, бо не хочеться визнавати, що сам не спроможний! Тому це дуже важливо, аби людина змогла прийняти і повірити нам.
Ярмарок в інтернаті. Розповідала принцип дії електрики та навчила робити ліхтарик.
А спостерігачі, вони якщо і не стануть волонтерами, не приєднаються до волонтерського руху, то вони у своєму житті, навколо себе, почнуть робити якесь добро, віддавати у світ не тому що попрохали, а тому що хочуть і можуть, тому що вони бачили, як це роблять інші.
Ярмарок в інтернаті. Навчаю дівчаток робити святкові зачіски.
Волонтерство врівноважує світ всередині та навколо мене. Я навчилася не втрачати контроль у стресових ситуаціях. Не кидати справи! Коли, наприклад, ми знов приїхали до дітей – сиріт і треба було влаштувати свято, ми зрозуміли, що приготувалися не для тієї вікової категорії, бо ми збиралися на свято до малюків, а приїхали до підлітків. Не ті ігри, подарунки, розповіді… А я була ведучою свята і треба було його зробити, бо вони на нас чекали! І ми зробили, просто одразу перевели все у комічне русло, і вийшло навіть краще. Раніше б я не змогла от так без ідеально написаного сценарію щось зробити.
Новорічна вистава для дітей з малозабезпечених сімей.
Тому і варто волонтерувати, я вважаю, бо ти розвиваєшся і розвиваєш! Врівноважуєш світ всередині себе шляхом врівноваження навколо себе. Я була волонтером у різних сферах: еко, діти, пенсіонери, тварини, історія, культура. Була і міжнародним волонтером, їздила до Румунії та Польщі і однаково усюди, чим би я не займалася - це варто того, бо потім світ стає кращим як мінімум для двох людей – а це вже багато!
Коментарі
Дякую, стаття хороша. Мені дуже сподовся багаторазовий наголос на тому, що діяльність має розвивати.
Я наполегливо просуваю ідею, що взагалі бажано займатися лише тим, що безпосередньо сприяє розвитку.
Ігоре, дякую!