ГУРТ продовжує публікувати волонтерські історії. Андрій Іваницький розповідає про те, як здолати у собі бездіяльність та допомогти іншим.Читайте та користуйтеся досвідом!
Мене звати Іваницький Андрій, я - волонтер. Для когось це слово звучить як жарт, анекдот, маючи на увазі, що волонтерство не є серйозною справою, а просто марнує час, і не є “модним” у нашій країні. Для інших це навпаки спосіб виразити свою громадську позицію, висловити своє ставлення до певної проблеми у суспільстві, і до такої групи людей я себе відношу. Моє волонтерування почалося з ідеї-зміни, зміни країни, людей, менталітету, ідеї, яка допоможе зрозуміти, що територія на якій ми проживаємо – є тільки наша і ми за неї у відповіді перед собою, нашими дітьми і онуками. Жахливий стан еко-свідомості у моєму рідному Хмельницькому, ілюструвала ставлення людей до проблем екології у країні – байдужість! Бездіяльність - найгірший ворог, і він перемагав у людях. Я вирішив здолати його хоча б у собі. Ініціатива, яку ми провели, - це огородження, чистка та організація занедбаних місць відпочинку містян, тобто парки, сквери мого міста. Ми почали з малого – проведення еко-акцій, інформування в соціальних мережах про їх результати, долучення міста до Всеукраїнської акції “Зробимо Україну чистою”, створення громадської ініціативи за захист зелених насаджень у місті, а потім розвинули ідею до створення Молодіжного парку – осередку зеленої території, вільного простору для молоді, та проведення на його території щорічного еко-фестивалю “Green Fest”.
Користь роботи для громади полягала у надиханні людей, які теж піклуються про екологію, до дій, до змін, до розвитку, адже вплив соціальних стандартів на розвиток особистості людини є значний. Також ми захистили від незаконної забудови майбутню територію Молодіжного парку, яка мала статус рекреаційної зони, створенням громадської ініціативи по захисту зелених насаджень та проведенням різного роду круглих столів на які запрошувалися представники місцевої влади і представники місцевої громади.
Особисті досягнення для мене за період волонтерування - це зміна своєї свідомості та свідомості багатьох людей, переосмислення ставлення до природи, адже, якщо ми не почнемо змінювати відношення до неї, то хто тоді?
Волонтерування – це спосіб допомоги, допомоги безкорисливої, допомоги якої потребує кожна людина. Для когось це проявляється у наслідуванні дій волонтера, а іншим діяльність волонтера стає поміччю. Волонтерування створене для добробуту людей.
Коментарі
Молодець! Добрі справи матимуть продовження! Посіяне Вами зерно знаходить благодатну землю..