У цьому випуску PRоГОну  пропонуємо познайомитися із історією кримських татар, боротьбою за власну державність та самовизначення, а також із представницькими органами народу.

_{Кримські татари і мулла. Густав-Феодор Паулі (1817 - 1867)}

Кримські татари: від давнини до сучасності

Кримські татари здавна проживали на території Кримського півострова. Вони сформувалися як народ у Криму і є нащадками різноманітних народів, що приходили на цю територію у різні історичні епохи. Консолідація цього різноманітного етнічного конгломерату в єдиний кримськотатарський народ проходила протягом століть. З’єднуючими факторами в цьому процесі були спільність території, тюркська мова та ісламська релігія. Остаточно процес формування народу завершився у період Кримського Ханства.

Державницька традиція кримськотатарського народу була перервана в 1783 році Російською імперією. Однак, кримські татари змогли зберегти свою мову, історію та культуру перебуваючи в складі імперії. В 1905 р. відбувся з’їзд представників мусульман Криму, на якому було створено Мусульманський виконавчий комітет. Він прагнув встановлення культурної автономії та сприяв збереженню культурної ідентичності громади. Після Лютневої революції, національно-політичне життя регіону пожвавилось. У липні 1917 р. національною інтелігенцією була створена політична партія «Мілла Фірка». Також представники кримськотатарського народу були присутні на з’їзді народів Росії, який був скликаний у Києві за ініціативою Центральної ради. Тут вони декларували необхідність вільного розвитку всіх національностей Криму та перебудови Російської імперії на засадах демократичної федерації.

У результаті контактів влітку-восени 1917 р. з організаційним центром кримськотатарського руху - Тимчасовим Кримсько-мусульманським виконавчим комітетом - Українська Центральна Рада визнала основним суб’єктом самовизначення в Криму саме кримськотатарський народ. Проте захоплення більшовиками влади прискорило центробіжні тенденції в регіонах. 26 листопада 1917 р. був скликаний національний з’їзд кримських татар – Курултай, куди було обрано 76 делегатів. Серед делегатів були 4 жінки.

Вже 13 грудня 1917 р. Курултай проголосив утворення Кримської народної Республіки та прийняв її Конституцію. З членів з’їзду було створено Меджліс терміном на 1 рік. Орган виконував законодавчі функції між з’їздами Курултаю. 18 грудня 1917 р. головою Меджлісу було обрано А. Айвазова і затверджено склад ради національного самоврядування (директорію) на чолі з Номаном Челебіджиханом. Директорію одразу визнала Центральна Рада, а та, натомість, - засудила агресію радянської Росії проти УНР. Таким чином, протягом 1917 р. були сформовані вищі органи врядування кримських татар. На території півострова також 3-6 грудня 1917 р., на з’їзді земств та міських дум, було створено тимчасовий вищий орган губернської влади в Таврійській губернії (увійшов Крим та частина Степової України) - Раду народних представників. До складу РНП входили й кримськотатарські представники, до того ж вони грали в перебігу політичних процесів регіону важливу роль, завдяки згуртованості і тому, що їх бійці були базою збройних формувань РНП.

_{Номан Челебіджихан (1885-1918)}

Наприкінці січня 1918 року більшовики захопили увесь Крим, оголосили про розпуск Курултаю і Ради народних представників та влаштували на півострові масовий терор. Автор національного гімну кримських татар Номан Челебіджихан був розстріляний 23 лютого 1918 р., його тіло викинули в Чорне море.

Примусова депортація

У лютому-квітні 1918 р. УНР бере курс на встановлення контролю над Севастополем та Кримом в цілому, з гарантуванням прав кримськотатарського народу. У квітні більшовицька влада у Криму впала під ударами армії УНР, до якої приєдналися кримськотатарські повстанці. На певний час була відновлена діяльність Курултаю. Проте, історично доля вищих органів татарського врядування склалась негативно. Бурхливі події 1917-1920 р. унеможливили ефективну діяльність і зумовили їх ліквідацію. В листопаді 1920 р. на півострові була остаточно утверджена більшовицька влада. У роки перебування Криму в складі СРСР, кримським татарам довелось пережити чимало важких випробувань. Безперечно, найбільшою трагедією для кримських татар в ХХ ст., стала їх примусова депортація в 1944 р.

_{Пам’ятний знак жертвам депортації у Міжводному (до 1944 — Ярилгач)}

Одразу після депортації, організовується рух за повернення до Криму. Першою формою протестного руху стали колективні листи колишніх компартійних працівників Криму, фронтовиків у ЦК партії. Реально процес вирішення «кримськотатарського питання» почався лише в 1989 р. з ухваленням Декларації Верховної Ради СРСР «Про визнання незаконними і злочинними актів проти народів, що стали жертвою насильного переселення, та забезпечення їх прав». Після цього активно розпочався процес повернення. Важливим кроком до організаційного оформлення кримськотатарського національного руху стало скликання в 1991 р. Курултаю, який прийняв Декларацію про національний суверенітет народу і проголосив утворення Меджлісу – представницького органу кримських татар. Члени Меджлісу обираються з числа делегатів Курултаю таємним голосуванням.

Сучасність

Декларація про національний суверенітет, яка суперечила Конституції України, часто ставала джерелом конфлікту між Меджлісом, з однієї сторони, та українською владою та іншими громадами Криму - з іншої. На це Меджліс відповів, що Декларація цілком відповідає міжнародному праву, оскільки, за документами ООН, право на самовизначення зовсім не означає права на відокремлення.
Основними завданнями Меджлісу визначались: відновлення національних і політичних прав кримськотатарського народу і реалізацію його права на національно-державне самовизначення, відродження мови, культури, релігії. Представницькому органу також надавалось право вступати в переговори з органами державної влади, громадсько-політичними організаціями, міжнародними органами. У травні 1992 р. Верховною Радою України був прийнятий закон «Про статус автономної республіки Крим». На думку Меджлісу, він не враховував інтереси кримськотатарського народу і суперечив міжнародному праву. Протягом багатьох років кримські татари вимагали офіційного визнання Меджлісу, як представницького органу свого народу, визнання кримських татар корінним народом Криму та України, а не національною меншиною.

_{Будівля Меджлісу. Місто Сімферополь}

Кримським татарам рекомендували подати документи на реєстрацію Меджлісу у вигляді громадської організації, але вони відмовилися від такого статусу. Натомість, при президенті України в 1999 р. була створена рада представників кримськотатарського народу. До складу Ради були включені всі 33 члени Меджлісу, а його Голова, народний депутат України Мустафа Джемілев, - призначений Головою Ради.

У 2010 р. президент України переформатував Раду представників кримськотатарського народу при президенті України. Було скорочено склад ради з 33 до 19 осіб. При чому склад Ради визначав особисто президент.

_{Прапор кримських татар}

Сьогодні саме Меджліс і його керівники користуються найбільшою підтримкою і авторитетом у середовищі кримських татар. Вони неодноразово демонстрували прагнення співпрацювати з органами державної влади України для розв'язання проблем кримськотатарського народу. Однак, тільки 20 березня 2014 р. Верховна Рада України визначила статус кримськотатарського народу як корінного народу України.

Коментар

Шевкієв Різа, член Меджлісу кримськотатарського народу, делегат Курултаю всіх скликань (з I по VI), відповів на кілька запитань ГУРТа.

ГУРТ: Яка головна мета діяльності Меджлісу?

- Головною метою Меджлісу є ліквідація наслідків геноциду, що вчинила радянська держава по відношенню до кримських татар, відновлення національних і політичних прав кримськотатарського народу та реалізація його права на вільне національно-державне самовизначення на своїй національній території (Кримський півострів).

ГУРТ: Якими принципами і традиціями керується Меджліс?

- Меджліс у своїй роботі керується головними принципами національного руху, ненасильницької боротьби, непорушністю кордонів України і прагненням відновлення національної державності кримськотатарського народу в складі України. У своїй діяльності Меджліс підзвітний Курултаю, керується його рішеннями, Регламентом, Положенням про Меджліс кримськотатарського народу, нормами міжнародного права та законодавчими актами України, що не суперечать цим нормам.

ГУРТ: Які головні досягнення Меджлісу? Як на його діяльність вплинуло визнання Верховною Радою кримських татар корінним народом Криму?

- Основним досягненням Меджлісу за минулі 23 роки, на мій погляд, є збереження єдності народу, висока організованість і патріотизм. Результатом цього стало визнання нас світовим співтовариством, і Україною в тому числі!

Для написання статті використанні матеріали:
1. Р.Аблятіфов. Хто є кримські татари для держави Україна?// http://www.kennan.kiev.ua/kkp/content/conf06/papers/Ablyatifov.html
2. Велігодський Д. Вищі органи національного самоврядування кримських татар у 1917 р.
3. Котигоренко В. Кримськотатарські репатріанти: проблема соціальної адаптації. К.2005
4. Тищенко Ю., Піховшек В. Повернення кримських татар. Хроніка подій. – К.1999 р.
5. Вопросы развития Крыма. Научно-практический дисскусионно-аналитический сборник. Выпуск 16. Симферополь 2012 г.
6. Петруньок Б. Національно-визвольний рух кримських татар у контексті європейських цивілізаційних процесів

                                                 Підготували:  Максим Мазипчук та Анжеліка Клайзнер
Фото: з відкритих джерел та http://uk.wikipedia.org/

Незабаром очікуйте на матеріал про стан громадських організацій у Криму у ситуації, яка скалалась за останні тижні. 

Публікацію створено в рамках проекту «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті», що впроваджується Ресурсним центром ГУРТ за підтримки Європейського Союзу.