Олексій Толкачов, голова Громадського комітету національної безпеки України, пропонує вашій увазі ознайомитися з інформацією щодо стану України в умовах фінансово-економічної кризи, яку він опублікував на своєму блозі.
Всі цифри і інформація для зручності згруповані за блоками:
Борги України. Станом на 1 січня 2009 року валовий зовнішній борг України складав 103,2 млрд. доларів США, або в перерахунку – 2200 долларів на душу населення України. З них:
Державний борг України - 19,3 млрд. доларів, з яких за урядові зобов’язання – 14,6 млрд. доларів, а борг Нацбанку - 4,7 млрд. доларів (після отримання першого траншу від МВФ).
Корпоративний (приватний) борг сягає 83,9 млрд. доларів (хоча деякі політики заявляли по 30-40 млрд.)
Майже половина зовнішнього корпоративного боргу України – 39,4 млрд. доларів припадає на український банківський сектор.
Друга половина корпоративного боргу – 44,5 млрд. доларів США закріплена за іншими секторами економіки, що являє собою кредити в інвестиційні проекти та єврооблігації.
За інформацією аналітика ІК Phoenix Capital Андрія Нестерука в 2009 році Україні доведеться погасити ледь не третину свого валового зовнішнього боргу – близько 33 млрд. доларів. Так, українські банки мають погасити 16 млрд. доларів зовнішніх запозичень, держава – 3 млрд. доларів, компанії – ще 14 млрд. доларів.
Станом на 1 березня 2009 року Нацбанк відрапортував про зменшення валового зовнішнього боргу України до 101 млрд. доларів.
Резерви України. Заявлені золото-валютні резерви НБУ станом на 1 березня 2009 року скоротилися до 26,5 млрд. доларів США., яких вистачить на оплату імпорту протягом наступних 5 місяців.
За неофіційною інформацією, в реальному розпорядженні Нацбанку (доступні кошти) є не більше 4 млрд. доларів золото-валютного резерву.
Платіжний баланс України. Втеча капіталу за кордон, зняття депозитів та імпорто-залежна економіка обумовили формування катастрофічно від’ємного зведеного платіжного балансу України. В жовтні 2008 року дефіцит досяг 4 млрд доларів на місяць, що підірвало стабільність національної валюти.
Покриття дефіциту зведеного платіжного балансу в Україні відбувалося за рахунок валютних резервів НБУ, що призвело до їхнього стрімкого скороченні і необхідності зовнішніх кредитних запозичень.
В січні-лютому 2009 року відтік валюти з банківської системи України продовжився і склав 4,5 млрд. доларів з початку року. Очікується й подальше збереження цієї тенденції.
Водночас, покращився торговий баланс України. В січні-лютому 2009 року завдяки девальвації гривні та іншим заходам, імпорт товарів та послуг поступився експорту, хоча й останній зазнав разючого падіння. Позитивний баланс поточного рахунку (експорт мінус імпорт) вийшов в лютому на позитивні значення і досяг 78 млн. доларів.
Інвестиції в Україну. Інвестиції в українську економіку катастрофічно впали. Прямі іноземні інвестиції в лютому цього року склали всього 251 млн. доларів, що ледь не в 3 рази менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Найбільший закордонний інвестор України – ЄС, не поспішає вкладати кошти. До того ж, при розгляді походження європейських інвестицій в Україну виявляється, що до сих пір найбільшим інвестором (7,68 млрд. доларів) є офшорна зона на Кіпрі, через яку в Україну часто поверталися українські гроші олігархічного походження.
Місце України в світі. Україна демонструє стале погіршення за багатьма міжнародними рейтингами. Так, в корупційному рейтингу організації Transparency International в 2008 році Україна зайняла 134 місце з 180, хоча в 2007 році займала 118 місце.
В рейтингу The Doing Business (зручності ведення бізнесу) Україна в 2009 році зайняла 145 місце зі 181. Для порівняння, в 2008 році – 139 місце зі 178; в 2007 році – 118 місце зі 179.
В рейтингу конкурентоспроможності World Competitiveness Yearbook Україна в 2008 році зайняла передостаннє місце – 54 з 55 оцінених країн, хоча в 2007 і 2006 році Україна була на 46-му місці (з 55).
За індексом економічної свободи Heritage Foundation Україна в 2009 році впала на 159 позицію зі 179. Для порівняння, в 2008 році – 133, а в 2006 році – 99 позиція зі 157.
Висновки робіть самі.
Джерела: сайт Нацбанку, Деркомстату, деякі експертні публікації.
Коментарі