11 жовтня відзначався Міжнародний день дівчаток, вперше проголошений ООН минулого року. Цей день покликаний звернути увагу світової спільноти на проблеми, з якими стикаються маленькі дівчинки, пов’язані безпосередньо з їх приналежністю до жіночої статі.

І однією з головних проблем є відсутність освіти. У найбільш бідних країнах це пов’язано з ранніми шлюбами, які позбавляють дівчаток можливості відвідувати школу і отримувати повноцінну освіту. Натомість, наявність освіти у дітей у закритих етнічних групах призводить до скорочення чисельності ранніх шлюбів.

Також серйозними соціальними проблемами є відсутність повноцінного харчування, відповідного медичного обслуговування, незнання своїх прав, домашнє насильство та дискримінація.

Україна – не бідна країна, але нам, як нікому іншому, близька ця проблема. У Закарпатті мешкає одна з найбільш закритих етнічних груп – роми. Їх традиції і спосіб життя мають наслідком ті ж плачевні результати. Відсутність елементарної базової освіти у представників ромського населення призводить до повної соціальної і правової незахищеності, що в кінцевому підсумку стає основою для безробіття і бідності ромського населення. Друга, не менш серйозна проблема – це уявний страх втратити культурну самоідентичність і порушити традиції, які призводять до ранніх шлюбів і, в кінцевому рахунку, стають головною причиною дезінтеграції ромського населення протягом століть.

Освічені дівчинки, навіть на рівні середньої школи – це потужна сила, як для самих дівчат, так і для суспільства в цілому. Освіта – це єдина річ, яка здатна зруйнувати панівні в суспільстві стереотипи і насильницькі традиції.

Освіта, освіта і ще раз освіта – ось основа життя будь-якої сучасної людини, незалежно від соціального чи етнічного походження.

На початку жовтня 2013 року юристи Благодійного фонду «Розвиток», спільно з Кориною Аждер – представницею Європейського центру з прав ромів (Будапешт), відвідали з моніторинговим візитом ромську й угорську школи в місті Мукачеві.

Головною метою моніторингу було отримання достовірної інформації з наступних питань:
1. Чи досягається мета навчально-виховного процесу?
2. Чи існує позитивна динаміка в розвитку учнів?
3. Яка тенденція відвідувань ромськими дітьми школи в зимові періоди?
4. Чи відповідає обсяг викладання матеріалів якості й рівню освіти школярів?
5. Організація навчального процесу в класах, форми і методи навчальної діяльності.
6. Чи забезпечені рівні можливості для навчання українських та ромських дітей?
7. Пошук причин неписьменності ромських дітей.

За результатами моніторингу ми можемо зробити наступні умовиводи:

На відміну від угорської школи №3, в ромській школі №14 дуже багато дітей отримують освіту такої низької якості, що по завершенні шкільного навчання вони не мають елементарних базових навичок – не вміють ні писати, ні читати.

У теж час, школа дає всі можливості для навчання – чисті класи, що обігріваються, професійні вчителі, технічне забезпечення, є навіть комп’ютерні класи.

Але проблема полягає в тому, що діти не хочуть ходити до школи. З 1-го по 3-й клас відвідуваність майже 100 %, але, починаючи з 10-11 років у силу вступають «традиції» й діти перестають ходити до школи. Батьки абсолютно не приділяють жодної уваги освіті власних дітей.

По-справжньому серйозні проблеми в ромській школі починаються, як правило, з 5-6 класу. Відвідуваність спадає до нуля. Рівень знань, які діти отримали до 3-го класу, різко знижується, і все повертається до початку – до алфавіту.

За інформацією директора ромської школи, починаючи з 6-7 класу дівчинки приходять на заняття вже вагітні, і, звичайно ж, їм уже не до навчання. Самий ранній випадок вагітності був у 3-му (!) класі.

Прийнято вважати, що головними перешкодами у ромських дітей для отримання гідної освіти є бідність, соціальна ізоляція, мовні та етнічні відмінності. Але давайте подивимося на ситуацію з іншого боку і спробуємо з’ясувати першопричини безграмотності більшості ромських дітей.

У Мукачеві є ромська та угорська школа, де є вчителі, книги і все технічне забезпечення. При цьому Угорщина щороку виділяє кожному учневі в даних школах в середньому по 800 гривень на купівлю необхідних речей для початку навчання (книги, зошити, ручки тощо).

З угорською мовою теж немає проблем. Мукачівські роми – угорсько-мовні, але ж і викладання в ромській та угорській школах ведеться угорською мовою.

Українську мову діти вивчають 2 години на тиждень. У школах також викладають і французьку мову. Зараз вийшла постанова про те, що з цього року в усіх школах України є обов’язковим викладання 2-х іноземних мов. При цьому угорський уряд виступив з пропозицією провести пілотну програму на Закарпатті, де замість обов’язкової другої іноземної мови збільшити кількість годин вивчення державної української мови! Це дасть можливість ромським дітям ще краще і швидше вивчити мову країни, в якій вони живуть, і будуть жити далі, мову країни, на якій вони можуть навчатися у вищих навчальних закладах, а потім і працювати.

Про соціальну ізоляцію дітей у питанні доступу до освіти не може бути й мови, адже ромська школа знаходиться майже в центрі табору, і в кожної дитини займає не більше 5 хвилин дійти до школи.

Отже, ми не вважаємо, що проблема низького рівня освіти ромських дітей лежить в площині соціальної ізольованості. Ми убачаємо, що головна проблема – це повна відсутність розуміння важливості здобуття освіти, як дітьми, так і їх батьками.

Якщо батьки ніде не вчилися, то й діти вчитися не будуть, адже батьки не можуть передати своїм дітям подібний позитивний досвід. Відповідно, неосвічені батьки можуть виховати тільки неосвічених дітей. Необхідно проводити посилену і цілеспрямовану роботу з роз’яснення ромам важливості освіти.

Досвід проведення нашим фондом соціально-правових семінарів для ромського населення показав, що вже почалася позитивна динаміка системних змін у ромському таборі. Цього року, в рамках проекту «Посилення правових можливостей ромських громад», який фінансується програмою «Рома України» Міжнародного фонду «Відродження», юристи «Мукачівського правозахисного центру» продовжать проведення різних заходів для підвищення рівня правосвідомості та правової культури ромів, що, віримо, приведе надалі до глибшої соціальної інтеграції ромів в українське суспільство.