За останніми даними ЮНЕСКО, у Європі в найближчі 2-3 роки зростатиме тенденція до відпочинку, який передбачає єднання людини з природою. З кожним роком число бажаючих відпочити у екологічно чистій місцевості в максимально природних умовах збільшується. Тобто, зелений туризм має усі шанси створити гідну конкуренцію добре розвиненим комфортабельним туристичним комплексам та готелям.

Експерти кажуть, що в України є всі передумови для зайняття цього сегменту туристичного ринку, оскільки тут є величезний ресурс для залучення не лише місцевих туристів, а й іноземців, а саме – села з багатою історико-архітектурною спадщиною, автентичною культурою, самобутнім побутом, мальовничою природою, які можуть приймати величезну кількість туристів. Етнокультура села – те, чого давно вже не побачиш в урбанізованих місцевостях, приваблює туристів, а при правильному підході та піарі ця етнокультура може презентувати Україну у всьому світі, асоціюватися з країною загалом і притягувати іноземних туристів.

В умовах непростої соціо-економічної й демографічної ситуації, яка склалася на селі, саме розвиток сільського зеленого туризму має перспективу і здатний сприяти розвитку інфраструктури сільських місцевостях, підвищенню рівня зайнятості і добробуту сільських мешканців, залученню інвестицій.

Однак перспективи й оптимістичні прогнози спеціалістів відносно розвитку сільського туризму затьмарюються й проблемами, рейтинг «каменів спотикання» по дорозі до світлого туристичного майбутнього очолює банальне невміння самих мешканців сіл акцентувати увагу на усіх принадах своїх місцевостей і «смачно» подавати сільський колорит. Адже сьогодні люди переважно їдуть туди, де є гори чи великі і вже добре відомі озера (хоча інфраструктура і там розвивається вже як результат, а не передумова), а як же завоювати свого туриста тим місцевостям, де природа не настільки щедра на вже готові туристичні об’єкти?

Громади чотирьох сіл Рожищенського району Волинської області (Переспа, Любче, Козин та Рудка-Козинська) протягом року вчили організовувати туристичну діяльність і перетворювати культурні надбання й місцеві ресурси у туристичні продукти. Результатом спільної клопіткої праці став туристичний маршрут «Магія Волинської казки», що пролягає через зазначені села. Маршрут включає три напрямки: культурно-дозвіллєвий, етнографічний і релігійний. В основному, новий туристичний продукт орієнтований на сімейний відпочинок, під час якого цікаве дозвілля передбачено і для дорослих, і для дітей, звідси й назва маршруту – «Магія Волинської казки».

Дітей забавлятимуть інсценізаціями українських народних казок і легенд, а дорослим розкажуть цікаві факти про те, як села жили у різні історичні епохи й видатних вихідців, запропонують зв’язати на «воротах мрій» стрічку на кохання, добробут чи/і здоров’я,  майстер-класи з народними умільцями, відвідини музеїв, сувенірна продукція, «уроки живої віри» зі священиками, смачні українські страви, народні забави, ну і, звісно ж, ні з чим незрівнянну незайману природу, мальовничі краєвиди, й можливість вдихати на повні груди чисте повітря під акомпанемент співу пташок.

Промотур Волинських туристичних маршрутів через Рожищенський район відбувся наприкінці червня нинішнього року. Враженнями від промотору ділиться експерт галузі – Юрій Моклиця, голова Асоціації розвитку туризму Волині, який став одним із перших туристів:

«Тільки у нас гостей шанують настільки, що готові носити їх на руках, а потім сказати: «вибачте, якщо щось не так». Хіба це можна продати? Очевидно що так, але при цьому важливо провести межу між тим, що ми можемо продати і тим, що ми хочемо бачити. Тут, в цих чотирьох поліських селах, весь туристичний потенціал ховається у щирості, привітності та відкритості людей. А це не можна продавати, це треба дарувати… а якщо вже бути зовсім прагматичними, то так звана «подарункова індустрія» - справа також досить таки прибуткова.

Туристичні маршрути селами Переспа, Любче, Козин та Рудка-Козинська Рожищенського району Волинської області – продукт проекту Асоціації підтримки та розвитку ОСББ та ОСН «Через спільні інтереси та спільні дії до об’єднання громад», який реалізовується за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» (програма «Громадянське суспільство та належне врядування»).