Вперше в історії громадського руху Полтави в місті відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Створення міні-центрів соціальної реабілітації – ефективна форма впровадження програми підтриманого проживання інвалідів у громаді».

Ця визначна подія була присвячена не менш значущій – 10-річчю заснування міської громадської організації соціального захисту «Монтессорі-Центр реабілітації дітей-інвалідів дошкільного віку «Соняшник», яку очолили педагоги Тетяна Черненко та Ельвіра Попова.

Важливим є те, що діяльність Монтессорі-Центру, особливо останнім часом, активно підтримує місцева влада – цей захід був проведений за фінансової підтримки міськвиконкому за програмою «Фінансова підтримка громадських організацій» та відділу у справах сім’ї і молоді облдержадміністрації.

Відзначаючи високий професіоналізм, активну громадянську позицію, відданість територіальній громаді міста, самовіддану допомогу дітям-інвалідам, начальник управління соціального розвитку міськвиконкому Наталія Бондаренко вручила президенту Монтессорі-Центру Тетяні Черненко Подяку від міського голови. Гарні слова на адресу засновників і співробітників Монтессорі-Центру прозвучали з вуст найдавнішого партнера, друга – голови Полтавського обласного осередку Ліги соціальних працівників України, начальника відділу стаціонарних установ Головного управління праці та соціального захисту населення ОДА Олени Винокурової, яка передала Монтессорі-Центру нагороду управління – Почесну грамоту за впровадження програми підтриманого проживання інвалідів у громаді. Вона зазначила, що лише завдяки цілеспрямованості в досягненні мети, дружній підтримці колег по справі, порозумінню й співпраці з органами влади можна досягти значних успіхів. Одержали ювіляри подяки й привітання від своїх партнерів – Всеукраїнського благодійного фонду «Крона» та Всеукраїнського дитячого оздоровчого центру «Шанс» м.Біла Церква.

Отже, термін «підтримане проживання» має кілька аспектів, зокрема, його треба розуміти як процес підтримки й супроводження інвалідів та їх сімей життєвим шляхом; процес підготовки дітей-інвалідів до самостійної життєдіяльності; процес підтримки й супроводження молодих інвалідів у період їхнього дорослішання й подальшого самостійного життя.

Так, держава гарантує соціальний захист інвалідів, який здійснюється різними соціально-реабілітаційними службами. Сьогодні є приклади створення в областях великих медичних реабілітаційних центрів, які охоплюють одразу велику кількість пацієнтів. Проте, як вважають засновники центру, спираючись на визнане всім світом вчення відомого італійського педагога кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. Марії Монтессорі, проблема інтелектуальної недостатності та інвалідності – більше педагогічна, ніж медична. Тим паче, практика впевнено доводить, що найбільшого ефекту в соціальній адаптації дитини з порушенням розвитку досягають не в багатолюдному медичному закладі, а в тих умовах соціального середовища, де цій дитині комфортно перебувати. Іншими словами, це такі собі міні-центри, які створені, скажімо, за місцем проживання.

Ось тут, як кажуть, сам Бог велів повернутися обличчям до методики Марії Монтессорі, яка на багато десятиліть випередила свій час. Основним її гаслом є прохання дитини «допоможи мені зробити це самому», а головним завданням всіх навчальних курсів методу є впорядкування того середовища, яке оточує дитину. На жаль, державні заклади не можуть відступати від затверджених традиційних програм. Натомість неурядові організації, не обмежені бюрократичними рамками, сьогодні взяли на себе місію довести ефективність впровадження підтриманого проживання людей з інвалідністю в громаді в умовах ефективної співпраці реабілітаційних міні-центрів з родинами.

Про це та інше йшлося на конференції, де мали можливість виступити всі присутні. А запрошених і справді було чимало. В першу чергу – це дружні партнери, які довгий час співпрацюють з організацією. Серед них – керівники громадських організацій міста й області, медики, приватні підприємці. В знак подяки від імені Монтессорі-Центру його президент Тетяна Черненко вручила іменні подяки за розуміння, підтримку, співпрацю.

Виступаючи перед учасниками конференції, голова Полтавської філії Суспільної Служби України Ганна Киященко наголосила на тому, що дітей з особливими потребами абсолютно недопустимо ізолювати від суспільства, адже вони можуть приносити чималу користь спільноті, більше того – у відповідь вправі чимало отримувати. Також суспільство не має права забувати про них після досягнення повноліття, адже й тоді вони, вже дорослі люди з особливими потребами, повноправні громадяни цього суспільства, потребують належних умов для повноцінного життя в громаді. Сповненим справжнього болю виявився виступ голови міського об’єднання дітей-інвалідів з дитинства та їх опікунів Катерини Чудан. Її організація безпосередньо опікується дітьми-інвалідами й тими, які за віком входять у доросле життя і опиняються «за бортом» суспільства.

Завідувачка Міської психолого-медико-педагогічної консультації Ірина Дмитрієнко, посилаючись на чималий досвід роботи, звернула увагу на те, що дітей потрібно не лише виховувати, а, насамперед, допомагати їм зростати. Для цього і створений цей державний заклад, основне завдання якого – спрямувати дітей з інвалідністю та їх батьків або вихователів на правильне розуміння їхньої проблеми, можливі шляхи подолання труднощів, пов’язаних із хворобою.

Одним з варіантів самореалізації людей з особливими потребами є заняття спортом, участь у змаганнях. Голова Полтавського обласного осередку всеукраїнської організації інвалідів «Союзу організацій інвалідів України» Сергій Чумак розповів, яких висот досяг в області параолімпійський спорт. І як прикро, що з кожним наступним днем відчутне зменшення уваги та підтримки з боку місцевої влади, що негативно відбивається на всій системі організації.

Неможливе життя людей з особливими потребами без допоміжних засобів фізичної реабілітації. Представники ТОВ «Норма-Трейд» організували слайдову презентацію виробів для полегшення життя інвалідів. Директор Інтернет-магазину розвиваючих іграшок «Bеbік» Олександр Тупиця наголосив на тому, що розвиваюча іграшка має бути не способом відпочинку батьків від дітей, а предметом їх безпосереднього спілкування. Виступали також завідувач Центру реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи ПОКДЛ Анатолій Рудіч, дитячий психіатр обласного психоневрологічного диспансеру Катерина Бабіч, секретар Координаційної ради громадської колегії міськвиконкому Таїсія Тронь та багато інших. А насамкінець досвідом подібної роботи поділилися гості зі Львова та Білої Церкви. Вони щиро подякували Монтессорі-Центру за співпрацю.

Підсумовуючи роботу конференції, президент Монтессорі-Центру Тетяна Черненко зауважила, що останнім часом у навчальних та реабілітаційних закладах нашої держави почали активно створювати класи Монтессорі, бо саме універсальність цієї методики дозволяє одночасно в одному приміщенні працювати з різновіковими групами дітей з різним станом здоров’я. Методика великого педагога впевнено повертається (після майже сторічного забуття) в Україну.

Провідними аспектами конференції були прагнення повернути людям з особливими потребами відібрану суспільством можливість вибору повноцінного способу життя, можливість достойного виховання і навчання таких діток. Працювати в подальшому саме над цим поставили собі за мету учасники конференції, яку в цілому можна вважати плідною, адже відбувся чималий обмін досвідом роботи, були відокремлені напрямки подальшої співпраці та узгоджено проекти розвитку програми підтриманого проживання інвалідів у громаді задля блага людей з особливими потребами.

Тарас ДУХОВНИЙ,
газета «Сила духу».
Оксана КОРЖ,
журналіст.