Експерти Transparency International Україна проаналізували відкритість сайтів органів влади у сфері державних закупівель. Дослідження виявило, що всі без виключення державні вебпортали не публікують навіть необхідний мінімум даних. За результатами громадського моніторингу складено рейтинг тендерної відкритості сайтів органів публічної влади.

У вибірку ввійшли сайти всіх міністерств, обласних державних адміністрацій, центральних органів виконавчої влади з особливим статусом, 25 найкомфортніших для проживання міст України і 26 держпідприємств, що оперували найбільшими обсягами держзакупівель у 2012 році. Експерти перевіряли змістовне наповнення офіційних сайтів інформацію щодо державних закупівель, а також практичність її використання.

Кожен веб-сайт оцінювався за 28 показниками, згрупованими у 6 тематичних блоків:

• Етап планування закупівлі;
• Етап оголошення проведення закупівлі;
• Етап вибору постачальника-переможця;
• Етап реалізації закупівлі;
• Етап завершення реалізації закупівлі;
• Практичність використання.

Лідером рейтингу виявилося держпідприємство НАЕК «Енергоатом», яке набрало 22 бали. Одразу за ним з мінімальним відставанням слідують три міських ради – Рівненська (21 бал), Броварська, Київської області (19 балів) і Севастопольська (19 балів). Також в десятку лідерів увійшли: Державна митна служба України, Івано-Франківська міська рада, Міністерство екології та природних ресурсів України, Мукачівська міська рада, Миколаївська ОДА, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

При цьому абсолютні аутсайдери рейтингу набрали лише по 2 бали зі 111 можливих – це Трускавецька міська рада (Львівська область), Бучацька міська рада (Київська область), а також Рада міністрів Криму. За словами президента Transparency International-Україна Олексія Хмари, жоден з досліджуваних порталів не дотягнув до мінімально необхідного рівня. «Ми сподівалися побачити результати вище 50 балів зі 111 можливих, а виявилося, що лідер рейтингу набрав тільки 22 бали. На жаль, можна констатувати, що  діюча система оприлюднення інформації не досягла головної поставленої мети - проведення чесних держзакупівель, і це стосується як лідерів, так і аутсайдерів рейтингу», - підкреслив експерт.

Найкритичнішим для органів влади став етап реалізації проектів – на сайтах не публікують ніякої інформації з приводу того, як витрачаються державні кошти. Крім того, з’ясувалося, що деякі міністерства, обласні державні адміністрації, міськвиконкоми, центральні органи виконавчої влади та підприємства-лідери найбільших держзакупівель 2012 року просто не мають на своєму сайті такої рубрики як «Державні закупівлі» чи «Конкурсні торги». За словами Дмитра Деменського, координатора проекту: «Якби не нараховувалися бали за зручність користування сайтом, то взагалі мало б хто піднявся вище рівня 10% відкритості, що свідчить про тотальну байдужість влади до цієї теми».