17 листопада 2012 року відбувся відеоміст з директором ДМБФ «Доброта» Яковом Рогаліним, присвячений  фандрейзингу. Інтерактивний виступ став складовою частиною круглого столу «Фандрейзинг. Залучення коштів в суспільні проекти», який організувала Дніпропетровська обласна громадська організація «Ініціативний форум Придніпров’я» за підтримки Міжнародної мовної школи «Sunshine».

Захід розпочався з презентації почесного гостя, волонтера Корпусу миру Патріка Келлі, яка заснована на його 15-річному досвіді волонтерства та фандрейзингу в США, а також його розуміння проблемних ситуацій, з якими стикаються українські НДО в цій великотрудній справі.

Яків Рогалін згадав про те, що в ДМБФ «Доброта» з 2001 по 2003 рр. працювала волонтер Корпусу Миру Керолін Ендрюс (Огайо, США), а потім ще 2 роки – Грегорі Хіггінс (Меріленд, США). Обоє наприкінці свого перебування в Україні стверджували, що по-справжньому добре зрозуміли суть і значення фандрейзингу саме в Україні – країні, в якій фактично відсутня культура благодійництва (звичка «давати», тобто підтримувати власними ресурсами індивідуума або корпорації суспільно-корисну діяльність). Саме це і є ключовою відмінністю залучення пожертвувань грошима, товарами, волонтерством в країні, де перемогла філантропія (США), і в нашій батьківщині. Якщо до цього додати войовниче невігластво у фундаментальних питаннях теорії і практики філантропії, тотальну недовіру всіх до всього і неефективність соціальних комунікацій, а, до того ж і бідність поведінки організацій громадянського суспільства, – стають зрозумілі результати локального фандрейзингу, які розчаровують майже постійно.

Відповідаючи на запитання аудиторії, «донецький фандрейзер» згадав про ключові фактори стійко-успішного ведення справ у розвитку вітчизняної філантропії, які укладаються в концепт діяльності благодійного фонду як бізнесу pro bono (соціальне підприємство). Були згадані також «ЗОЛОТІ ПРАВИЛА ДОБРОТИ»:

1. Правило необхідного різноманіття: джерел благодійних ресурсів повинно бути багато, видів благодійних ресурсів повинно бути багато, способів їх залучення повинно бути багато.
2. Взаємодія з клієнтом-благодійником вкладається у формулювання: зробіть пожертву – Вам сподобається, якщо не сподобається – ми повернемо гроші!
3. Треба піти на виучку до капіталістів – основне джерело інноваційних ідей знаходиться в звичайному бізнесі й інших сферах, де справу влаштовано успішно (церкви та ін. ідеологічні течії, професійні і творчі спілки, національні та політичні рухи).
4. Застосувати свої таланти з наполегливістю, властивою для безталанних людей/організацій.
5. У взаємодії з реципієнтами використання принципів: добро в обмін на добро і благодійником може/має бути кожен.
6. Те, що люди/корпорації жертвують, є заслугою благодійного фонду тільки тоді, коли вони роблять це вже повторно.

Зрозуміло, в діяльності ДМБФ «Доброта» не вдалося уникнути правила айсберга: 1/7 його частина (надводна – успішна) забезпечена 6/7 (підводна - «невидимі світові сльози»). Разом з тим, підсумки обнадіюють: доведена принципова можливість «тут і зараз» залучати пожертвування буквально від усіх, на все, і по-всякому.

Відеоміст закінчився обопільними запевненнями в бажанні продовжити спілкування вже в очному форматі: майстер-клас Якова Рогаліна «Стійко-успішний фандрейзинг: можливість доведена справою» в Дніпропетровську наприкінці листопада ц.р.