Житлово-комунальний сектор є одним із найбільших споживачів в Україні, який поглинає близько 36% паливної енергії, що становить 28 млрд. м3 природного газу за рік. Із них близько 20 млрд м3 (25% виробленої енергії) витрачається на опалення та приготування гарячої води.
Для порівняння: у металургії витрачається до 13%, а в хімічній промисловості – 11% від всієї кількості спожитого газу. Всього в житлово-комунальному господарстві України споживається орієнтовно 70 млн. тонн умовного палива, що становить близько третини від загального споживання палива в Україні.
Як виділяються кошти з державного бюджету?
Збільшити зображення
Верховна Рада України приймає Закон про Загальнодержавну цільову програму (нас цікавить Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки (далі Програма)). В Програмі прописані заходи та планований обсяг фінансування на весь термін дії Програми по роках.
Законом «Про Державний бюджет України» Верховною Радою затверджується обсяг видатків на Програму або її окремих частин. За потребою Верховна Рада або деталізує статтю бюджету, або узагальнює. Кабінет Міністрів України постановою, у межах бюджетних статей, розподіляє обсяги коштів між бюджетними програмами та по регіонах України. Також визначає умови отримання коштів або залишає (перекладає) повноваження по розподілу головному розпоряднику коштів - профільному міністерству.
Профільне міністерство (по Програмі - Мінрегіон) своїм наказом оголошує конкурс проектів, визначає склад конкурсної комісії та засади відбору проектів. За результатами конкурсу, наказом міністерства, затверджується перелік проектів відібраних до державного фінансування. Обсяг фінансування повинен співпадати із затвердженими КМУ розподілом по регіональному та програмному принципах. Наприкінці фінансового року, за результатами фактично витрачених коштів, складається річний звіт про виконання паспорта бюджетної програми.
Що планувалося фінансувати в рамках Загальнодержавної програми реформування й розвитку житлово-комунального господарства в 2009-2014 роках?
Для забезпечення реформи у житловій сфері Програмою передбачено фінансування таких заходів та завдань:
1. Нормативно-правове та науково-технічне забезпечення виконання завдань Програми;
2. Технічне переоснащення житлово-комунального господарства, скорочення питомих показників використання енергетичних ресурсів на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг через:
3. Забезпечення широкої громадської підтримки державної політики реформування і розвитку ЖКГ;
4. Творення системи ефективного управління житлом та підприємствами житлово- комунального господарства через навчання посадових осіб органів місцевого самоврядування та працівників комунальних підприємств з питань, пов’язаних з реформуванням і розвитком житлово-комунального господарства.
Зупинимося більш детально на завданні 2 - яким чином держава протягом 2010 та 2011 років стимулювала енергозбереження (нас цікавить енергозбереження у багатоквартирних будинках).
ОСББ в енергозбереженні та фінансові вимоги Програми до проектів
Власники квартир є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Співвласники зобов’язані утримувати своє майно-будинок та зацікавлені в створені комфортних умов проживання і доступності плати за житлово-комунальні послуги. Легітимним механізмом прийняття рішень в умовах спільної власності в Україні є ОСББ.
Держава зацікавлена в енергетичній безпеці і як колишній власник зобов’язана брати участь у фінансуванні ремонту будинку. Саме тому було прийнято політичне рішення на рівні держави бюджетні кошти спрямовувати на ті будинки, де власники об’єднались задля збереження житлового фонду і готові вкладати власні кошти в заходи з енергозбереження.
Програма передбачала, що реалізація проектів здійснюватиметься на умовах співфінансування. А саме, у 2009-2010 роках власники приміщень у будинку повинні зібрати не менше як 10 відсотків від суми коштів, виділених з державного бюджету, а в 2011-2014 роках - не менш як 20 відсотків суми коштів, виділених з державного бюджету.
Державне фінансування енергозбереження у житловому фонді в 2010 році
Верховна Рада України Законом вiд 27.04.2010 № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» передбачила фінансування у розмірі 500 мільйонів гривень на реалізацію Загальнодержавної програми реформування житлово-комунального господарства та Загальнодержавної програми “Питна вода України”.
Кабінет Міністрів України Постановою №461 від 16.06.2010 року (до якої 18 серпня 2010р. були внесені зміни) затвердив наступний розподіл видатків за напрямками:
Таким чином, на житловий сектор було виділено 190 мільйонів 304 тисячі гривень. Із них - на будинки, у яких створено або планується створити ОСББ - 105 мільйонів 742 тисячі гривень на капітальний ремонт будинків та 40 мільйонів 909 тисяч гривень на ремонт ліфтів, тобто, 146 мільйонів 651 тисячу гривень. Ці кошти Постановою Кабміну були розподілені за територіальним принципом.
Ще 20 мільйонів гривень були спрямовані на «удосконалення системи управління житловим фондом, скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів у тому числі щодо впровадження використання альтернативних джерел енергії та видів палива». Теоретично ці кошти могли би бути використані на реалізацію енергоефективних проектів у багатоквартирних будинках, однак у житловому фонді було реалізовано лише один проект.
3 мільйони 239 тисяч гривень на умовах співфінансування було виділено на один будинок на реконструкцію з добудовою мансардного поверху. Інші кошти були спрямовані на проекти із зменшення енергоспоживання, але не у житловому секторі.
Головним розпорядником бюджетних коштів виступав Мінжитлокомунгосп, а розпорядниками нижчого рівня – обласні державні адміністрації, міська держадміністрація міста Києва та Севастополя, Рада Міністрів АР Крим. Одержувачами коштів - державні або комунальні підприємства-підрядники.
Фактично, у 2010 році за державної підтримки у будинках з ОСББ було відремонтовано 384 ліфти на суму 34 мільйони 883 тисячі гривень, відремонтовано покрівель загальною площею 298 345 м2, на суму 40 мільйонів 500 тисяч гривень, внутрішньобудинкових мереж загальною довжиною 41 703 пог.м на суму 4 мільйони 584 тисяч гривень, проведено капітальних ремонтів будинків загальною площею 249 317 м2 на загальну суму 42 мільйони 360 тисяч гривень.
Також у багатоквартирних житлових будинках без ОСББ у 2010 році, за державної підтримки було відремонтовано 506 ліфтів на суму 49 мільйонів 17 тисяч гривень, із них, з державного бюджету - 34 мільйонів 103 тисячі гривень. Середня вартість ремонту одного ліфта становить близько 90 тисяч гривень, середня вартість заміни одного ліфта - близько 235 тисяч гривень.
Загалом, у 2010 році було з державного бюджету було профінансовано проектів у житловому фонді на суму 155 мільйонів 210 тисяч гривень.
Державне фінансування енергозбереження у житловому фонді в 2011 році
Закон України «Про державний бюджет України на 2011рік» передбачив лише 100 млн. гривень на програму «Реалізація пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства». Порядок використання цих коштів був затверджений Постановою КМУ №160 від 28.02.11. Як і в 2010 році, ці кошти спрямовані на «удосконалення системи управління житловим фондом та скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів у тому числі щодо впровадження використання альтернативних джерел енергії та видів палива».
Фінансування пілотних проектів здійснюється на умовах співфінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів та/або інших джерел. Співвласники повинні були зібрати не менше 20%.
Відбір проектів здійснював Мінрегіон на підставі заявок, поданих обласними державними адміністраціями. За результатами засідань конкурсної комісії наказом Мінрегіону №70 від 07.06.11 р. було затверджено відповідний список. За прикладом минулого року частково кошти були спрямовані на об’єкти нежитлової сфери, але перевага все ж таки була надана проектам у багатоквартирних будинках ОСББ.
У 2011 році, за державної підтримки у багатоквартирних житлових будинках було заплановано:
Громадянська мережа ОПОРА здійснює «пілотні» виїзди на об’єкти, які фінансувалися за державні кошти та проводить експрес-опитування співвласників. Звіт про ефективність реалізації проектів у багатоквартирних будинках з державного бюджету – у наступній статті.
Інфографіка – Юлія Федорович
Публікація підготовлена в рамках проекту Громадянської мережі ОПОРА «Житлова реформа очима громадськості», що реалізовується за фінансової підтримки програми «Громадянське суспільство та належне урядування» Міжнародного фонду «Відродження».
Коментарі
У 2008 році мешканці нашого будинку вирішили на виконання державної програми енергозбереження встановити на 16 ти квартирний будинок лічильник тепла. Ми зібрали кошти купили і встановили лічильник. У 2009-10 роках коли мешканці других будинків побачили як це вигідно, також за свої кошти встановили лічильники на своїх 32-,40-,50-ти квартирних будинках.На одному з будинків мешканці вивели з ладу лічильник. А вся проблема в тому, що держава встановила норму на отримання субсидії для Харківської обл. 0.13 Гкал на 1 кв.м. житлової площі,у яку в 2011-12 роках мешканці не вкладаються. І коли пенсіонери які мешкають в будинках без лічильників сплачують 10% комунальних витрат,то ті пенсіонери, що мешкають в будинках з лічильниками, тільки за тепло від 30 40% відпенсії. Не зрозуміло, як ця норма виникла, ми не можемо впливати,зменшувати, чи збільшувати витрати тепла в будинках з центральним опаленням. Можливо хто знає вихід з цієї ситуації?
Відповідно до статті 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» норми споживання у сфері житлово-комунальних послуг визначають та встановлюють місцеві державні адміністрації.
Якщо відсоток за опалення 30-40% від пенсії, я так підозрюю,
що це 2-3 найхолодніші місяці у році (по лічильнику літом на опалення енергія не витрачається), а 10%, я припускаю, це цілий рік (оплата за опалення розкладається рівними сумами на весь рік).
В середньому на рік виходить приблизно 120% однієї пенсії в обох випадках.
Для регулювання споживання тепла, на мою думку, вам потрібні - технічні можливості (умовно кажучи вентиль) та, можливо, дозвіл теплопостачальника (це питання місцевої політики).
Що ж стосується тех. можливостей, то раджу на місці проконсультуватись з теплоенергетиком, який огляне ваше під"єднання будинку до тепломережі і порекомендує вам набір можливостей саме для вашої ситуації.
З повагою,
Олександр Горлушко
Для пані Ірини. Я порахував витрати на опалення своеї квартири в 2010р склали-8,429 Гкал, тим у кого немає лічильників було нараховано 9,971 Гкал. Тобто я зекономив для держави по нарахуванню субсидії, але в той же час за два холодних місяці було перевищено норму для нарахування субсидії 0,0216 Гкал на 1 кв.м., ці кошти мені прийшлося сплати зверх 10%. А коли в 2011 році в систему теплозабезпечення будинків вмішалися спеціалісти тепломережі, то витрати тепла для обігріву будинків виросли на 80%. Приклад: 2008 р.-1,164 Гкал, 2009-1,065, 2010-1,409, 2011- 1,8 Гкал( це середній показник за опалювальний сезон по моїй квартирі згідно квитанцій), по яким це законам фізики не розумію. За ці роки в будинку встановили 70% пластикових енергозберігаючих вікон, утеплили горище і підвальне риміщення і тому тум може діяти тільки якийсь закон "хімії". Все це не тільки в нашому окремому будинку, а в усіх будинках селища. Всі лічильники мешканці встановлювали за свої кошти ( 13000-16000 гривень), місцеві теплоенергетики допомогати нам не будуть, це їм не вигідно. Куди ще звертатися ми вже не знаємо, бо в районі і області пройшли всі інстанції.