В Автономній Республіці Крим як й у всій Україні визнання прав споживачів відбулося на конституційному рівні, відповідно до ст. 42 Конституції України, згідно з якою держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
В умовах посилення монополізації економіки стало очевидним, що споживач є незахищеною стороною у взаємовідносинах з підприємцями. Ця проблема пов’язувалась також зі створенням мо¬гутньої рекламної індустрії та розвитком засобів масової інформації, зростанням обсягів виробництва предметів довгострокового корис¬тування, використанням хімічних продуктів, синтетичних та інших штучних матеріалів, розвитком інституту споживчого кредиту з ви¬сокими ставками.
Споживачем визнається непрофесіонал, який придбає товари та послуги для задоволення особистих потреб. Таким чином, кри¬терієм, який вирізняє споживача, є його непрофесіоналізм: він придбає товари і послуги з метою особистого користування, а не для подальшої переробки або продажу.
Базовим законодавчим актом у вказаній сфері суспільних відносин є Закон України від 12 травня 1991 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів». З часу його прийняття до Закону вносилися численні зміни, а Законом від 1 грудня 2005 р. № 3161-IV його викладено в новій редакції. Законодавчий акт регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно зі статтею 4 Закону «Про захист прав споживачів», державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи установ державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства, а також судові органи.
Питаннями захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим займаються Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим (95700 м. Симферополь, вул. ім. газети “Кримська правда”, 61 Телефон: (0652) 48-44-66) та Республіканський комітет з торгівлі та захисту прав споживачів Автономної Республіки Крим (95005, м. Сімферополь, ін. Кирова, 13 Телефон: (0652) 27-40-02). Цім автономія вигідно відрізняється від других регіонів України. Й Головне управління й Республіканський комітет слідкують за додержанням Закону України «Про захист прав споживачів» який регулює правовідносини, що випливають з договорів:
Вітчизняне законодавство щодо захисту прав та інтересів споживачів включає також й інші законодавчі та підзаконні акти, серед яких Закони України «Про рекламу», «Про інформацію», «Про освіту», «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про транспорт», «Про зв’язок», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», положення про «Правила роздрібної торгівлі», «Правила торгівлі на ринках», «Правила торгівлі у розстрочку», «Правила торгівлі лікарськими засобами», «Правила торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами», «Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами» тощо. Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, пов’язаними з порушенням їх прав. В Україні діють також певні європейські директиви в рамках міжнародних угод, підписаних нашою країною, які доповнюють вітчизняне законодавство на захист прав та інтересів споживачів нормами, визнаними у світовій та європейській спільноті, зокрема, звернення до Стразбургського суду. При покупці продуктів треба звертати увагу на цілісність упаковки, умови зберігання, вказані на маркуванні.
Режим зберігання продуктів істотно впливає на їх якість. Він, як правило, виражається в дотриманні температури, показників вогкості і світозахищеності. Особливу увагу слід звертати на термін придатності: продаж продуктів харчування з простроченим терміном придатності заборонений.
Пам’ятайте, що у разі придбання продуктів харчування неналежної якості ви маєте право замінити його на продукт належної якості або повернути сплачені гроші за нього, але при умові, якщо недоліки будуть знайдені в межах терміну придатності. Прагніть придбавати продукти харчування в крупних магазинах, що встигли завоювати довіру споживачів. При цьому не забувайте, що в цих магазинах їх якість може викликати сумніви, тому не забувайте одержати чек, який буде доказом придбання продукту саме в цьому магазині.
ЗМІ також повинні відігравати важливу роль в вихованні споживача. Їх основними завданнями у цій справі мають бути: сприяти зростанню самосвідомості споживача, який упевнено відчуває себе на ринку товарів і послуг, при ухваленні рішень враховує в найширшому аспекті екологічні питання; домінантно освітлювати питання розвитку швидкорослого ринку послуг; систематичне, оперативне і достовірне інформування споживачів про виробників і підприємців, організації і фірми, включені в «чорний список» за недобросовісну поведінку на ринку; найширше освітлення оперативно вирішуваних питань по захисту прав споживачів.
Коментарі
Рішення дуже потрібне, але споживачам теж треба активно боротися за свої права. Тоді це все буде працювати.
Повністю з Вами погоджуюсь, шановний Антон. Споживачі мають бути більш активними, що стосується захисту своїх прав.
я думаю цей процес можна регулювати й ринковими методами. наприклад - чорні списки компаній, продуктів харчування тощо.
Держава державою, але проблема у головах і в непоінформованості. Фактично, з того, що продається у продуктових супермаркетах, купити і не заробити якусь болячку чи підхопити щось, майже неможливо. хочемо системний результат, маємо працювати системно: покупці висувають свої вимоги до якості товарів. Держава гарантує покарання винних. Компанії, які виробляють і продають непотріб, терплять збитки і йдуть з ринку.
Якщо якийсь елемент не працює, результату не буде.
Цілком та повністю підтримую Вашу позицію, держава повинна не тільки працювати з жалобами громадян, чиї права як споживачів були порушені, але й активніше вести пропагандистську роботу. Ваша, шановний Тарасе, думка, щодо чорних списків є дуже актуальною. Вважаю за доцільне сумісними зусиллями активістів третього сектору на сторінках даного сайту виробити громадську резолюцію до влади з питання захисту прав споживачів.
щодо хахисту прав споживачів. памятаю, колись у мене була така практика. приходжу у новий заклад/кафе і прошу замість меню книгу скарг. на запитання "Для чого Вам", відповідав "Сподобається сервіс - залишу хороший відгук, не сподобається - теж напишу, що думаю". Найцікавіше - давали завжди :))) і швидко мене обслуговували. і шансон вдавалось вимикати :))). Якби я апелював до якихось держорганів... до речі, є такий ресурс http://www.plus.minus.org.ua/ua/ і такий http://2buy.ua/rus/main.php, де можна дізнатись багато чого у сфері споживання :))
Зі всією повагою, але чорні списки не працюють. Є ціла низка компаній від відверто шахрайських до не дуже перебірливих, які з'являються і працюють до першої заяви до міліції. Потім закриваються, перереєструються і знову працюють. Або з самого початку зареєстровані на ліву особу.
якщо маленьке місто, то там чорний список ще й як працює :) всі один одного знають. це в Києві чи іншому мегаполісі можна так просто схитрити. але пильним треба бути. і взагалі, при вітсутності державної влади (саме влади, бо органи то є :)) потрібно сподіватись, на жаль, лише на власні сили.
Основне для державних органів, як на мене, зробити так, щоб бути чесним було економічно вигідно. Зараз у нас все навпаки.
Шановні колеги, не можу не погодитися з Вами, що захист прав споживачів залежить і від нашої активної громадської позиції й від державної активної політиці в цьому напрямку. Тому, щоб наша дискусія мала суспільне значення та користь, я хочу ще раз запропонувати виробити нами активістами третього сектору спільну резолюцію до населення та органів влади. Розмістити цю резолюцію на цьому веб-сайті та надати у інші Інтернет портали третього сектору. Тобто зробити деякий громадський товчок к активізації захисту прав споживачів в Україні. Наприклад в наших коментарях ми вже маємо декілька добрих пропозицій (в наступному коментарі)
1) споживачам треба активно боротися за свої права.
2) регулювання ринковими методами. наприклад - чорні списки компаній, продуктів харчування тощо. Маємо працювати системно: покупці висувають свої вимоги до якості товарів. Держава гарантує покарання винних. Компанії, які виробляють і продають непотріб, терплять збитки і йдуть з ринку. Якщо якийсь елемент не працює, результату не буде.
3) державі активніше вести пропагандистську роботу з питань захисту прав споживачів.
4) державі виробити захист споживачів від керівників компаній, які з'являються і працюють до першої заяви до міліції. Потім закриваються, перереєструються і знову працюють. Або з самого початку зареєстровані на «ліву» особу.
5) зробити для державних органів, так, щоб бути чесним було економічно вигідно.
Автори: Віталій Хомутов, Тарас Тимчук, Антон Крилець
Прошу усіх не байдужих надавати пункти до цієї резолюції.
6) пропоную ще для держави удосконалити систему нагляду за виконанням Закону
Дякую, з такими темпами ми зможемо доказати, що форум одного з головних сайтів третього сектору «Гурт» може стати джерелом не тільки ідей, але й пропозицій та резолюцій!
7) Споживачам рекомендувати: в кожному українському домі повинен бути Закон України «Про захист прав споживачів». Тому радимо придбати його, щоб завжди був під рукою.
8) споживачам активніше йти на співпрацю з громадськими організаціями у питаннях захисту своїх прав
9) споживачам необхідно знати, що вони мають право на відшкодування моральної шкоди. Це є перспективна норма, нею треба користуватися.
10) ПЕРША ЗАПОВІДЬ споживача: завжди необхідно зберігати документи, що підтверджують факт купівлі-продажу
11) споживачям: реагувати на кожний випадок порушення їх прав
12) Державним органам, відповідним за захист справ споживачів, регулярно через ЗМІ звітувати о своїй діяльності та результатах.
13) споживачам: не бути пасивними, узнавати усі можливості по захисту своїх прав, об’єднуватися у товариства споживачів
14) підприємствам торгівлі: в погоні за прибутком залишатися чесними громадянами
15) товариствам споживачів активніше інформувати о своїй діяльності
Як там з тим законом про маркування продуктів?
"містить ГМО" чи "без ГМО". Це ж також порушення прав споживачів. Ми не знаємо що ми їмо. Адже виробники не зобов`язані маркувати продукцію.
Дуже важливе зауваження, пані Анно, безперечно це порушує права споживачів, ми обов’язково добавимо цій пункт до нашої пропозиції.
Обмеження максимальної граничної ціни за послуги телефонного зв'язку, заборона примусового затримання абонентів на лінії (для боротьби з лохотронами "телефонуй нам зараз").
Фіксований максимальний борг користувача для всіх телекомунікаційних компаній (мобільні оператори, інтернет провайдери, телефонні компанії). Далі послуга просто не надається.
А мене турбує таке питання. ПЕРША ЗАПОВІДЬ споживача: завжди необхідно зберігати документи, що підтверджують факт купівлі-продажу. Але не завжди можна отримати цей документ. В супермаркеті - чек (нема проблем). Але не завжди робиш покупку в таких магазинах. Я в великому магазині, в центрі міста, попросила чек, бо купувала 6 кг мандарин (на св. Миколая поруч з центром інвалідів). 3 продавця хором спитали : Який? Я пояснила, що може бути касовий чи товариний. Я товарний чек чекала 25 хвилин. Я не кажу вже про те, що мене спитали, як я їх буду нести.
А в маршрутках (наприклад, Львів-Моршин і інших) на вимогу пасажира водій має дати квиток. Але як часто приходиться чути відповідь "потім дам" чи "як будете виходити". І приходиться домагатися цього квитка або 2 години сидіти і думати про те, щоб не забути взяти.
Чек в маршрутках треба обов'язково вимагати ДО поїздки. Тому, що після поїздки він нікому не потрібен. Я не знаю, як там у напів-підпільних маршрутках по регіонах, але в містах, в ціну квитка входить і страхування на випадок аварії і т.п. Не маючи квитка, вам ніхто нічого не відшкодує.
Читаючи коментарі я вже розумію, що захист прав споживачів це дуже важлива та непроста тема у житті суспільства, тому пропоную внести до нашої пропозиції пункт:
Міністерству освіти та науки України ввести декілька часів до шкільної програми курсу «Основи прав споживачів».
я б сказав, що це треба робити ще в першому класі. в букварі декілька стрічок. типу 10 пунктів споживача. До речі, не потрібно ускладнювати. 10 пунктів можна зробити з нашої дискусії. тому, пане Віталію, можете узагальнити, спростити так, щоб і першачок і пенсіонер розуміли ЩО ЦЕ ТАКЕ ПРАВА СПОЖИВАЧА І ЯК ЇХ ЗАХИЩАТИ.
Повністю згоден з Вами, шановний Тарасе, чим більш це буде зрозуміле та простіше, тим більший позитивний ефект ми отримаємо від нашої ініціативи.
Якщо ми зі шкільної парти будемо прививати повагу до прав споживачів, то і наше суспільство скоріше наблизиться до європейського рівня, бо повага до прав споживачів - одно з головних вимог любого громадського суспільства.
Друзі, я хочу подякувати всім хто використав можливість висказати свої пропозиції до нашої резолюції та ще раз виражаю згоду з шановним паном Тарасом, що ми вже готові представити нашу резолюцію до розгляду усіх заінтересованих сторін.
Згоден з пані Раїсою, ми можемо вже вийти з пропозицією до усіх користувачів ГУРТу, серед яких безумовно є й представники влади, а також ми усі є споживачами.
вперед! чекатиму опрацьований варіант резолюції.
Не забудьте про надання послуг (житлово-комунальних). Читала в місцевій газеті статистику по зверненню громадян до управління в справах захисту прав споживачів, то найменше звернень стосується надання даних послуг. Ніхто не вірить що можна щось змінити в цій галузі.
А я хочу побажати, щоб нас користувачів сайту було більше у таких дискусіях. Ми можемо достигнути більшого … разом.