Право на працю та інші трудові права, за реалій сьогодення, є одними з найважливіших прав сучасної людини. Від того наскільки реальні ці права, залежить рівень життя самого працівника, а в багатьох випадках і членів його сім’ї.
На жаль, загальновідомим фактом є те, що з дотриманням трудового законодавства в Україні є великі проблеми. Але на скільки реально захищені працівники в нашій країні? Як захистити свої права або попередити їх порушення? Реальний стан речей, на прикладі нашого міста (Кіровоград), спробувала дослідити громадська організація «Взаємодопомога вільних людей».
Дійсно, проблема захисту трудових прав є надзвичайно актуальною, оскільки роботодавці користуючись великою кількістю безробітних та невеликим, у порівнянні з іншими регіонами, ринком праці, свідомо порушують норми трудового законодавства.
Не є новиною і те, що працівники часто свідомо погоджуються на працю «без оформлення», або попереджаються при працевлаштуванні про те, на які трудові права та гарантій передбачені законодавством вони можуть не розраховувати. При цьому роботодавець, як правило, аргументує: «Ви ж розумієте, у нас приватна фірма!», чи щось на зразок того, а подекуди пропонує підписати заяву про звільнення «за власним бажанням» з відкритою датою.
За таких умов захистити свої права практично неможливо, оскільки проблематично надати будь-які докази, які б вказували на порушення. Але працівники, які погодились на такі дискримінаційні умови праці, знають або здогадуються про можливі несприятливі наслідки. Достатньо розповсюджені й інші випадки, зокрема, коли недобросовісні роботодавці йдуть на відверто шахрайські дії при „оформленні” працівників на роботу „з випробувальним терміном” або „стажуванням” при яких жодні документи не оформлюються, оплата за даний період не здійснюється (або є символічною), а по закінченню такого „випробування-стажування” працівник звільняється і на його місце беруть іншого на таких же умовах, що дозволяє деяким роботодавцям роками безкоштовно використовувати робочу силу (насамперед це стосується молоді при першому влаштуванні на роботу після закінчення навчального закладу, а також при влаштуванні на роботу не за спеціальністю у вільний від навчання час) та ін.
Також не цураються роботодавці будь-яких способів «зекономити кошти» за рахунок працівників. Аналазуючи цю ситуацію, експерти ГО «Взаємодопомога вільних людей» шляхом дослідження єдиного державного реєстру судових рішень та опитування юристів-практиків виявили цікаві закономірності. Судова статистика свідчить, що абсолютна більшість трудових справ, розглянутих судами Кіровограда, вирішена на користь працівників. Виходячи з цих показників, ситуація виглядає непогано. Але при проведенні опитування юристів-практиків, у Кіровограда з’ясувалася зовсім інша картина.
Фахівці у галузі права стверджують, що подати позовну заяву можливо лише в одному з чотирьох або з п’яти випадків звернень. Іншим допомогти неможливо у зв’язку з тим, що в них немає жодних документів, які можуть підтвердити факт трудових відносин із роботодавцем. Таким чином, 75-80% випадків порушень прав працівників залишаються за межами офіційної статистики, і є підстави припустити, що цей відсоток значно більший через високу латентність, оскільки більшість працівників, знаючи про відсутність оформлених трудових відносин, або з інших суб’єктивних причин, взагалі не звертаються за правовою допомогою.
Ми наполягаємо на тому, що трудові права можна і потрібно захищати у будь-який законний спосіб, але в той же час розуміємо, що більшість працівників, з різних причин, не звернуться за правовою допомогою, а з тих, хто звертаються далеко не всі можуть надати переконливі докази порушення своїх прав.
Для того щоб змінити ситуацію Радою громадської організації «Взаємодопомога вільних людей» було вирішено розпочати проект «Захист трудових прав – попереджений, означає озброєний!», який було підтримано Міжнародним Фондом „Відродження”. Проект спрямований, насамперед, на запобігання порушень трудових прав.
На нашу думку, попередити потенційних працівників про найбільш типові порушення і таким чином запобігти (попередити) порушення їх трудових прав набагато простіше і ефективніше ніж боротися з неправомірними діями роботодавців. Таким чином діяльність у рамках проекту буде спрямовано на розв’язання проблеми порушення прав працівників, шляхом, насамперед, інформування останніх, підвищення їх правової культури та запобігання потенційних ситуацій, які провокують найбільш типові порушення та шляхом надання юридичних консультацій.
Особливу увагу буде приділено інформуванню молоді (студентів старших курсів навчальних закладів міста), оскільки переважно саме вони стають жертвами недобросовісних роботодавців при першому влаштуванні на роботу після закінчення навчального закладу, а також при влаштуванні на роботу не за спеціальністю у вільний від навчання час. Але найбільших результатів на шляху подолання цієї проблеми ми очікуємо від діяльності створеного в рамках проекту інформаційного центру, який протягом дії проекту збиратиме, впорядковуватиме та оприлюднюватиме інформацію про стан дотримання трудового законодавства роботодавцями міста, на основі якої буде створено інформаційно-довідкову базу.
Співробітники центру будуть надавати допомогу (інформаційну, організаційну, юридичну) потенційним працівникам, а також працівникам права яких порушено. Створення інформаційно-довідкової бази для потенційних працівників міститиме інформацію про недобросовісних роботодавців, і навпаки – роботодавців, які дотримуються норм чинного трудового законодавства та створюють сприятливі умови для працівників. База сприятиме скороченню надходження кадрів до недобросовісних роботодавців та забезпечить їх надходження на підприємства, які добросовісно виконують обов’язки роботодавців.
Коментарі