Прозорість використання публічних фінансів завжди залишається в центрі уваги громадськості розвинених демократичних держав. Україна, наразі знаходиться лише на шляху становлення цієї традиції.

ГО “Центр політичних студій та аналітики ”, за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» продовжують реалізовувати проект «Створення методики, яка дозволить громадськості аналізувати діяльність тендерних комітетів як головних розпорядників бюджетних коштів в освітянській сфері, в процесі планування та здійснення ними процедур із придбання товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти». На одному з етапів реалізації проекту за мету було поставлено апробувати створену методику та виявити недоліки в сфері державних закупівель.

Регіональними громадськими аудиторами самостійно були розроблені форми інформаційних запитів, які були надіслані до місцевих управлінь освіти. Ці запити містили перелік питань, необхідних для здійснення аналізу діяльності тендерних комітетів в галузі освіти. Однак, відповіді управлінь освіти суттєво відрізнялися від очікуваних.

Однією із перешкод до отримання публічної інформації, яка постала перед регіональними громадськими аудиторами, стала неточність використання термінів, тобто розбіжність у формулюванні понять. Це дало можливість управлінням освіти уникати чітких відповідей на запитання.

Наприклад, якщо питання звучало так – “Яка кількість вихованців навчається в закладах освіти, що підпорядковані конкретним управлінням освіти”, відповіддю було щось на зразок – “В школах навчаються учні, а не вихованці”. Але конкретна відповідь стосовно кількості учнів так і не прозвучала, хоча зрозуміло, що в ході формулювання запиту експерти мали на увазі саме кількість учнів.

Громадський аудитор Рівненської області Зиль Володимир зауважує, що сама методика корисна, однак вона є вузькоспеціалізованою. Її застосування можливе лише при здійсненні аналізу діяльності тендерних комітетів саме в сфері освіти. Для вдосконалення методики експертами, як Рівненської, так і Херсонської та Чернігівської областей, залучених в проекті, рекомендується розробити конкретну форму запиту та визначити точний перелік організацій та інституцій, в які можна подавати запити для отримання інформації. Крім того, варто прописати з якою інформацією доцільно порівнювати дані, які були отримані в результаті інформаційних запитів. Для прикладу, це можуть бути дані управління статистики. Громадськими аудиторами в процесі апробації методики було виявлено, що обласні управління освіти не проводять тендери, тому для отримання інформації відповідні запити мають надсилатися в районні управління освіти. Також, в результаті апробації методики було виявлено недоліки саме в процедурі проведення тендерів.

Проте, більш детально ця та інша інформація буде представлена під час проведення круглих столів, присвячених результатам проведеного громадського моніторингу. В  Чернігові - 14 грудня, в Херсоні - 15 грудня. Отже, апробація методики дала можливість внести зміни у її структуру та зміст, для оптимального отримання інформації про роботу тендерних комітетів та кращого її аналізу. Головне, що в перспективі мета організаторів, а це вдосконалення підходів до використання бюджетних коштів, буде реалізована.