Цього дня в сотні країн на чотирьох континентах був представлений перший звіт про розвиток волонтерства у світі. В Києві презентація Звіту ООН проходила в стінах Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка.

Організаторами заходу ─ представниками і волонтерами ООН ─ були запрошені чиновники Державного комітету молоді та спорту, також працівники неурядових організацій і в тому числі Карітасу.

Лозунгом події можна назвати фразу зі Звіту: “Волонтери є багатством народів”. Однак учасники конференції говорили не лише на святкові теми, досить гострою виявилась дискусія по Закону України “Про волонтерство” та перспективи подальшого розвитку руху.

У виступах іноземних доповідачів, Олів’є Адама (постійний координатор системи ООН в Україні) та Джованні Моцареллі (координатор програми Волонтери ООН), звучали слова застороги щодо профанації цінностей волонтерства.

Такою загрозою, наприклад, може стати підміна принципу добровільності традиційним для пострадянського простору “добровільно-примусовимм” залученнями молоді.

Були розглянуті хибні уявлення про волонтерство, наведені цікаві факти про тенденції розвитку руху в Україні та світі:

• близько 3/5 молодих українців протягом 2011 року брали участь у волонтерських заходах;
• лише 10% волонтерів залучалися до цієї діяльності організаціями “третього сектору”;
• близько 450 з 500 найбільших компаній світу реалізовують програми залучення своїх працівників до волонтерства (в Україні це, до прикладу, спільні заходи зі страховою компанією Alico та Microsoft).

Представники органів державної влади звітувалися про залучення волонтерів до реалізації проекту “Давай разом”. Йшлося і про поширення волонтерського руху в Україні, координацію зусиль волонтерів. Однак під час дискусії з представниками неурядових організацій, чиновники з’ясували для себе: громадські організації не мають потреби в координуючому органі в системі уряду країни.

Головною і кричущою потребою третього сектору нині є внесення змін до Закону України “Про волонтерство”. Прийнятий у першому читанні він ставить під сумнів можливості НУО, в тому числі й Карітасу України, офіційно працювати з волонтерами.

Тетяна Лях, заступник голови правління ВГЦ “Волонтер”, озвучила втішну інформацію про співпрацю НУО та комітету Верховної Ради по підготовці зазначеного закону до розгляду в другому читанні з відповідними змінами та доповненнями.

Але найважливішими, зокрема, для студентів КНУ Шевченка, тобто потенційних волонтерів, стало питання про те як волонтерство змінює життя людей, в тому числі, й самих волонтерів. Розповіді громадський діячів, організаторів волонтерського руху в Україні, підсумували висновком: це варто спробувати.

Відвідувачі київського Карітасу не з чуток знають про роботу волонтерів, їх залучення до діяльності Соціального центру для людей, що опинились у кризових умовах життя. Завдяки їх зусиллям, на сьогодні тут регулярно проводиться кіноклуб і заняття з художньої творчості для малозабезпечених молоді і дітей.

Дізнавшись про День волонтера, один з активних учасників життя в Карітасі, Сашко Широбоков, написав таку подяку волонтерам: «Вони мені подобаються, ─ волонтери, ─ вони з нами проводять цікаві заняття. Робимо з ними гарні малюнки, фігурки з пластиліну і глини. Вони працюють безкоштовно, тому що вони добрі і люблять дітей, тобто нас».

Звіт про розвиток волонтерства у світі

Сайт Карітасу Київ та історії волонтерів можна переглянути тут.