Усвідомлення публічного характеру генеральних планів міст відкрило для української громадськості багато нових можливостей. Деякі НУО займаються самою проблемою доступу до публічної інформації, що міститься у цих документах. Активісти з інших сфер використовують фактичні дані з основної містобудівної документації. Звісно, за умови, що отримати ці дані вдалося.

Важливість генеральних планів для своїх клієнтів відкрили вже багато громадських організацій України. Пропонуємо ознайомитися з результатами роботи кількох із них у різних сферах.

Без нього - ніяк

"Вже кілька років наша організація допомагає ініціативним групам у Луганську боротися з незаконними забудовами, - розповідає голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив (СЦГІ) Володимир Щербаченко. - У певний момент ми зрозуміли, що для покращення роботи нам потрібна інформація з генерального плану міста. Намагалися отримати його копію й дізналися, що документ знаходиться під грифом ”Таємно”.

З цього й почалася всеукраїнська дискусія щодо того, чи мають бути генплани засекреченими, чи доступними для всіх. Відтак стало зрозуміло, скільки важливої інформації для мешканців міст має цей документ.

Генплан

Генеральний план міста - це офіційне рішення органу місцевого самоврядування. Генплан визначає основні напрямки міської політики щодо бажаного подальшого розвитку населеного пункту. В цьому документі визначаються місця, небезпечні для проживання людей, умови забезпечення екологічних і санітарно-гігієнічних стандартів, окреслюються зони житлової, громадської та промислової забудов, ареали історико-культурної спадщини, заходи з їх збереження та багато іншого.

Генеральний план розробляється проектними інститутами на замовлення міських і селищних рад. А ради мають представляти інтереси громади. Оплачується робота фахівців із податків місцевих жителів. Відповідно, безпосередніми замовниками, а відтак і власниками основного містобудівного документа є мешканці міста. І саме вони, тобто ми, повинні контролювати, наскільки добросовісно виконують заплановані дії представники влади.

Доступу нема

Протягом 2009-2011 років Східноукраїнський центр громадських ініціатив (СЦГІ) провів моніторингове дослідження доступності основної містобудівної документації для громадян України. Експерти центру надіслали запити до 196 міських рад із проханням надати картографічну й текстову складові генерального плану. Жодне з охоплених моніторингом міст не запропонувало повного пакету запитуваних документів. Також небажання відкривати генплани продемонстрували прокуратура й СБУ.

Окрім того, відкритості цих документів вимагає не лише громадськість, але й українське законодавство. Зокрема, активно обговорюваний Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” забезпечує наявність у генпланах відкритої й закритої частин (хоч і не описує їх обсяг і зміст) й зобов’язує органи місцевого самоврядування оприлюднювати відкриту частину на своїх офіційних сайтах. А Закон України “Про доступ до публічної інформації” уперше в українській практиці задекларував природний для всіх розвинутих країн принцип “засекреченою має бути інформація, а не весь документ”.

Протягом весни-літа 2011 року СЦГІ провів презентації цього моніторингового дослідження в 14 обласних центрах України. Висновок один: чиновники міських рад не поспішають виконувати закони.

Доступ має бути

Прихильники доступності генеральних планів ілюструють свою позицію двома аргументами. Перший - світоглядний: ці документи є глибоко публічними за своєю суттю. Вони відображають плани щодо розвитку міста на найближчі 10-15 років, отже впливають на життя тисяч, а то й мільйонів мешканців. Другий аргумент спирається на українське законодавство, яке вимагає відкритості генпланів.

Водночас, гриф “Для службового користування”, який зараз знаходиться на генеральних планах більшості міст України, також небезпідставний - його накладають на основі переліків службової інформації, розроблених Кабінетом Міністрів.

Під час спілкування СЦГІ з представниками органів місцевого самоврядування в різних містах чітко вимальовується картина: про гарантовану доступність містобудівної документації для громадян там практично не знають. Крім того, часто пояснюють небажання слідувати законам… низьким рівнем грамотності мешканців міст. І чиновники, й архітектори доволі часто вважають генплан таким складним документом, що давати його треба лише тим, хто в ньому розуміється. Хто розуміється, хто ні - визначають на око?

Практика, а не теорія

Питання доступності основної містобудівної документації - це не просто питання принципу, як інколи може здатися. Від відсутності об’єктивної інформації про своє місто потерпають більше 30 млн. громадян України - саме стільки нас проживає в містах.

Рішення щодо купівлі нерухомості, щодо облаштування бізнесу багатьма людьми приймаються раз і на все життя. Видається логічним поцікавитися, що буде за десять років із найближчим до будинку парком і чи буде збудована нова дорога поблизу вашого кафе.

Важливість генеральних планів для своїх клієнтів відкрили вже багато громадських організацій України. Пропонуємо ознайомитися з результатами роботи кількох із них у різних сферах.

Врятувати місто

Звісно, найперше, що спадає на думку, коли чуємо “генеральний план” - це нелегальні забудови.

"За майже шість років роботи ОСН “Комітет мікрорайону “Рідна оселя”, що діє в Солом’янському районі Києва, ми врятували від знищення сквер і зупинили будівництво на його місці багатоповерхового будинку, домоглися визнання будівництва ще однієї багатоповерхівки незаконним, врятували від знищення дерева й спортивний майданчик на одній із прибудинкових територій", - розповідає керівниця ОСН Олена Григоренко.

Ця організація займається створенням умов для участі жителів мікрорайону у вирішенні місцевих проблем. Наразі активісти захищають від знищення пам’ятку природи місцевого значення “Старий дубовий гай” - на його місці планують звести два багатоповерхові будинки однойменного житлового комплексу. Ця проблема безпосередньо пов’язана з рішеннями, задекларованими в генеральному плані.

"З досвіду роботи нашого ОСН можу сказати: ознайомитися чи то з діючим генпланом Києва, чи то зі стратегією розвитку міста дуже проблематично", - каже пані Олена.

У вересні 2008 року Київрада прийняла рішення “Про розробку нового Генерального плану розвитку міста Києва і його приміської зони до 2025 року”. У преамбулі цього рішення є посилання на діючий Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо розвитку міста Києва”. Однак в останньому не йдеться про необхідність розробки нового генплану, натомість пропонується перегляд діючого генплану й проекту планування його приміської зони з метою позначити території, що мають особливу історико-культурну цінність, історичні ареали, встановити режими використання цих територій.

"Прийняття нового генплану Києва, а також неможливість ознайомитися з його проектом несе в собі багато ризиків, - хвилюється керівниця ОСН. - Ми побоюємося, що ті будови, які сьогодні є незаконними, можуть бути узаконені в новому документі. А лише за останні десять років міська влада Києва незаконно роздала під будівництво житлової й комерційної нерухомості понад 5 тисяч гектарів землі, яка мала абсолютно інше цільове призначення".

ОСН “Комітет мікрорайону “Рідна оселя” неодноразово й із різних приводів звертався до Верховної Ради України, до прокуратури, до правоохоронних органів. До цього часу нікого до кримінальної відповідальності не притягнуто.

Сьогодні головною задачею громадськості Олена Григорівна вважає змусити міську владу Києва виконати розпорядження Кабміну, а точніше - завершити інвентаризацію земель міста. Хоча це мало бути зроблено ще в першому кварталі 2011 року.

Врятувати людей

"Ми з колегами хочемо добитися того, щоб у генеральному плані нашого міста перш за все були враховані особливості території, на якій місто розвивається", - каже Олександр Степаненко, голова екологічної громадської організації “Зелений світ”, що в Чорткові Тернопільської області.

Екологи впевнені: недотримання екологічних норм безпосередньо впливає на життя й безпеку людей. Захист джерел водопостачання, локалізація “плям” забруднення, карстові та зсувні процеси, сейсмічна активність мають братися до уваги першочергово.

Досвід громадської участі в розробці містобудівної документації “Зелений світ” має чималий. Упродовж 2008-2010 років інститут “Містопроект” доопрацьовував, а міська рада затверджувала Генеральний план Чорткова, основу якого було розроблено ще в 1974 році. На думку громадських активістів, це доопрацювання було формальним - без оновлення вихідних даних, без урахування екологічних чинників розвитку та думки громадськості.

Крім того, муніципалітет намагався приховати негативні висновки державних експертиз: і від громадськості, посилаючись на гриф “Для службового користування”, і від депутатів міської ради.

Правових підстав для засекречення містобудівної документації в “Зеленому світі” не бачать. По-перше, нагадують про велику кількість екологічної інформації в генпланах, яку, згідно з Конституцією, ніхто не може приховувати. По-друге, кажуть, що доступ до карт Google Maps зробив втаємничення у картографії беззмістовним.

А от причини для фактичного засекречення можна визначити доволі просто. "По-перше, органи місцевого самоврядування не бажають виділити відповідні кошти з місцевих бюджетів для розробки основної містобудівної документації, адже це доволі дорога послуга, - розмірковує пан Олександр. - По-друге, втаємничення дозволяє місцевій владі вдало реалізовувати вигідні корпоративні й корупційні інтереси".

На сьогоднішній день генплан Чорткова знаходиться у Львівському апеляційному суді - до цього призвело звернення “Зеленого світу” до обласної прокуратури.

На переконання членів організації, лише зацікавленість мешканців й активна громадська вимога прозорості дій може спонукати владу змінювати наявну практику. Її досягнути пропонують широким висвітленням проблеми, зокрема в ЗМІ. Але водночас рекомендують подавати інформацію “людською мовою”, бажано з ”родзинкою”.

Врятувати гроші

Свою “родзинку” знайшли активісти громадської організації Вознесенського агентства економічного розвитку.

Проаналізувавши Генеральний план Вознесенська, співробітники агентства виявили, що місцевий базар заплановано перенести з центру міста на околиці. Цю інформацію донесли до місцевих підприємців. Ті швидко мобілізувалися, забезпечили юридичний і медійний супровід протистояння цьому рішенню й нарешті домоглися свого: торгуватимуть і надалі в центрі.

"Важливість генерального плану розуміє мало хто, і бізнес так само, - каже голова правління агентства Сергій Аверков. - Та, насправді, це - унікальний документ. Він хоч лише й план, хоч і не обов’язковий до виконання, проте має силу нормативно-правового акта. Крім того, це - чи не єдиний документ, який розробляється терміном більше ніж на один рік".

Генеральний план для бізнесу, і в тому числі для інвесторів, означає стабільність і можливість планувати свою роботу.

"План розвитку транспортних мереж дозволяє підприємцям розраховувати свої логістичні схеми на кілька років наперед, - впевнений пан Сергій. - А зони житлової забудови допомагають розрахувати підприємцям свою клієнтську базу".

Яскравий приклад ігнорування зазначених у генеральному плані принципів - це історія з консервним заводом у Вознесенську. Підприємство знаходиться в центральній частині міста. Свого часу завод був успішним, але в останні роки занепав. На його місці, згідно з генпланом, передбачається житлова багатоповерхова забудова. Аж раптом у цього заводу з’являється новий інвестор і знову “піднімає” виробництво.

Ситуація двостороння: з одного боку, якщо раптом ідея звести на місці заводу багатоповерхівки почне реалізовуватися, це поламає бізнесові плани інвестору. З іншого боку, якщо підприємець буде змушений залишити завод, то міська вдала має компенсувати його збитки. Звісно, компенсація буде не з власних кишень чиновників…

Проводити громадський контроль розробки й прийняття генерального плану, на думку голови агентства, спонукають мінімум два фактори. По-перше, зміни до генерального плану можуть вноситися не частіше ніж один раз на п’ять років. По-друге, зазвичай місцеві бюджети не передбачають фінансового забезпечення змін до генерального плану навіть на етапі його прийняття. Це означає, що робити все “правильно” треба з самого початку.

"Історія з ринком - хороша для цього ілюстрація. Хоча перенесення об’єкта вдалося уникнути, однак документально на картах генерального плану відзначити це не вдалося, оскільки на це немає грошей, - підсумовує пан Сергій. - Зафіксовано зміну концепції лише в текстовій частині документа - з неї виключено пункт про базар".

Врятувати все

Знайти в генплані корисну інформацію для більш широкого кола клієнтів зуміла Донецька обласна громадська організація “Народний контроль”.

Робота “Народного контролю” стосується всіх сфер життєдіяльності членів нашої організації, - каже керівник організації Гліб Калмичков. - Звісно, найбільше справ ми маємо з ЖКГ, але також працюємо й зі школами, і з генеральними планами.

Важливість останнього документа організація усвідомила дуже вчасно - саме цього літа, в липні 2011 року, Макіївська міська рада проводила громадські слухання щодо нового генерального плану міста. Ці слухання вийшли навіть на всеукраїнський рівень, адже були показовими - перші громадські слухання на тему генерального плану після ухвалення Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

"Якщо місто розвивається, то для його мешканців важливо все, що зазначено в генеральному плані: і екологічний стан, і паркові зони, і місця для дозвілля", - коментує пан Гліб.

Макіївська проблема з генпланом лежить у типовій для всіх українських міст площині: небажання влади радитися з громадянами й порушення процесуальних норм проведення самих слухань.

Зауваження до проекту генерального плану й проведення громадських слухань, які “Народний контроль” виклав на п’яти сторінках напередодні зборів, міська рада до уваги не взяла.

"Я входжу до членів погоджувальної комісії й бачу, що зараз не відбувається нічого, весь процес призупинений, - каже пан Гліб. - Ми всі чекаємо на рішення Президента".

А його рішення має стосуватися найгарячішої теми, яка викликала на півторагодинних “громадських обговореннях” найбільше дискусій: приєднання двох мікрорайонів Донецька до території міста Макіївка. Між іншим, позицію мешканців Макіївки щодо цього питання громадська організація також направляла до міської ради. Реакції так само не було. А якби була, то конфлікту, ймовірно, вдалося би уникнути.

З одного боку, важливість генеральних планів для роботи НУО лежить на поверхні. З іншого боку, чим більше заглиблюватися в тему, тим більше виникає питань. Допомогти колегам відповісти на них готові активісти Східноукраїнського центру громадських ініціатив і партнери проекту. Контакти організації знаходяться на сторінці в Інтернеті.

Позиція

Роман Романов, директор програми “Верховенство права” Міжнародного фонду ”Відродження”:

Програма “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження” протягом багатьох років підтримує діяльність громадських організацій, спрямовану на розширення доступу до інформації.

Ми хочемо, щоби громадяни України розуміли: інформація, яка є в розпорядженні органів влади, в більшості випадків є доступною для всіх.

Поточна ситуація є незадовільною й вимагає пояснення. Крім того, ситуація різна в різних територіальних громадах - від ледь не повного доступу до документів і до грифів “Таємно” на них.

Устрій міст, заплановані забудови, зміни ландшафту - це все належить до кола інтересів членів громад. Важливо, що сьогодні в Україні є системна ініціатива, спрямована на розширення доступу до інформації. Також важливо, щоби зміни спиралися на інтереси громадян.