Держава непослідовно реформує пільги та соціальні гарантії. Про це заявили учасники прес-конференції “Правда й міфи про реформування пільг і соціальних гарантій в Україні”, яка відбулася 26 липня в Києві.
Захід організував Центр громадської адвокатури в межах проекту “Сприяння громадськості у впровадженні принципу соціальної справедливості в державній політиці в соціальній сфері” за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”.
Свідченням непослідовності держави, на думку експертів, є проект закону “Про гарантії держави щодо виконання рішень суду”. Зокрема, пропонується надати Кабінетові Міністрів повноваження визначати розмір і порядок надання пільг, а відповідно скасовуються норми щодо розміру соціальних виплат і порядку їх надання. За словами учасників обговорення, незрозуміло, як це вплине на виконання судових рішень в Україні.
Експерти поінформували, що сотні тисяч справ щодо соціальних виплат, які гарантовано законом, але не забезпечено бюджетними коштами, фактично паралізували діяльність судової системи. У цих справах фактично немає правового спору, проте саме в судах громадяни, переважно літнього віку, виборюють свої права на встановлені законом соціальні виплати. Зловживаючи правом на судовий захист, органи Пенсійного фонду масово оскаржують в апеляційному та касаційному порядку судові рішення, винесені на користь громадян.
Виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини Володимир Яворський повідомив, що уряд не лише намагається максимально обмежити соціальні виплати, але й безпосередньо чинить тиск на суд. За його словами, Міністерство фінансів надіслало лист до Вищого адміністративного суду України, у якому закликає ВАСУ до формування судової практики по соціальних справах, яка забезпечить “бюджетну стабільність”. Володимир Яворський підкреслив, що таке звернення є тиском на суд і втручанням у здійснення правосуддя.
На думку учасників, особливої уваги потребує закон “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, який набув чинності 19 червня та яким Кабінетові Міністрів надано право визначати порядок і розмір соціальних виплат “чорнобильцям”, “дітям війни” та колишнім військовослужбовцям, виходячи з фінансового ресурсу Пенсійного фонду на 2011 рік.
Українська Гельсінська Спілка з прав людини звернулася до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Ніни Карпачової з пропозицією направити до Конституційного Суду подання про невідповідність Конституції положення пункту 4 Прикінцевих положень Закону “Про Державний бюджет України на 2011 рік”.
Керівник Центру громадської адвокатури Леонід Тарасенко заявив: “Замість послідовного реформування пільг держава час від часу робить хаотичні непослідовні кроки в цій сфері: то прийме новий закон із пільгами, то фактично скасовує пільги, надаючи право Кабмінові встановлювати їх розмір залежно від фінансової ситуації в державі, порушуючи в такий спосіб принцип юридичної певності”.
Нині близько 20 млн. українських громадян користуються пільгами, близько третини держбюджету йде на фінансування пільг, понад 50 законодавчих актів установлюють пільги, існує понад 600 видів пільг. За різними оцінками, вартість задекларованих пільг становить 19-29 млрд. грн. на рік. Велика кількість пільг для різних категорій населення призводить до того, що бюджет України неспроможний забезпечити пільгами всіх, хто має на них право.
Як показало дослідження, проведене 2009 року Центром громадської експертизи, кількість пільг, установлених за професійною ознакою, є більшою, аніж за соціальною ознакою. Окрім того, бюджетне забезпечення професійних пільг є значно кращим, аніж соціальних. На думку директора програми “Верховенство права” Романа Романова, це спростовує міф про те, що Україна є соціальною державою та що соціальна політика держави спрямована на підтримку саме малозабезпечених.
Коментарі