Практика Театру Пригноблених (ТП), яка працює з непрофесійними акторками та акторами в громадах, здобула визнання та стала частиною унікального культурного видання — альбому «Інклюзивні мистецькі практики в Україні». Цей альбом не лише актуалізує інклюзивне мистецтво та показує, що творчість доступна кожній людині.

Театр пригноблених — це інноваційна методика, заснована бразильським режисером Аугусто Боалем у 60-х роках XX століття. Вона використовує систему вправ, ігор та технік для створення можливостей для діалогу, критичної рефлексії та активного пошуку рішень у громадах. Сьогодні цей підхід піднімає проблеми дискримінації та пригноблення в Україні, зокрема  людей з інвалідністю.

Особливим інструментом розвитку цієї практики стала Школа театру пригноблених — ініціатива шести джокерок ТП, що реалізується за підтримки ГО «Театр змін». Школа надає можливість опанувати методику, отримати менторську підтримку та самостійно проводити майстерні у громадах. Випускницями Школи вже стали три жінки, які мають порушення зору та слуху зі Львова, Хмельницького та Кривого Рогу і цього року у Хмельницькому відбулась перша форум-вистава, яку створили нечуючі жінки.

«Театр Пригноблених створює безпечний простір, де через ігри та вправи люди досліджують власний досвід, вчаться приймати різність одне одного та піднімають гострі соціальні питання, запрошуючи до діалогу та активної громадянської позиції», — зазначили співзасновниці Школи Театру Пригноблених.

Альбом «Інклюзивні мистецькі практики в Україні» покликаний показати, що інклюзивне мистецтво є важливою частиною культурного простору країни. Як зазначив координатор проєкту Володимир Висоцький, «мистецтво аутсайдерів, або ар-брют, є повноцінним напрямом не одне століття, і ми прагнемо розповісти про його історію та значення».

Цей культурний продукт сприяє популяризації інклюзивних мистецьких ініціатив як в Україні, так і за її межами, формуючи суспільну філософію про те, що мистецтво доступне кожному.

«Це про людяність, права людей і можливість дати усім проявити себе і свій мікрокосмос. Доступ до мистецтва є у всіх, і сприйняття цього має бути суспільною філософією», — підкреслила кураторка культурних проєктів, директорка креативної агенції Bickerstaff.157 Вероніка Селега.

«Ми створюємо практики доступності навчання методиці театру пригноблених для людей з інвалідністю та на майстернях забезпечуємо простір для творчої самореалізації людей без професійної театральної освіти», — наголошує Влада Крижна, координаторка освітнього напрямку ГО “Театр змін”.

У час, коли Україна переживає складні історичні виклики, такі ініціативи набувають особливого значення. Вони не лише зберігають культурну спадщину, але й формують нові підходи до соціальної згуртованості, рівності та творчої свободи.

З матеріалами альбому «Інклюзивні мистецькі практики в Україні» можна ознайомитися за цим покликанням.